Професор подумав, що це муляж. Та коли професор смикнув за хвоста, чортик запитав, чи у професора всі дома. У Бичковського загорілися очі, і він припустив, що це механічна модель. А потім висунув три гіпотези про Синька: кібернетичне походження, біологічна гіпотеза і космічне походження. Професор говорив дуже мудрі речі, які геть не сподобалися чортикові. Та потім Гай-Бичковський згадав, котра година і побіг на роботу. А Женя побігла до школи.
У школі, перед дверима класу, Бен заступив дорогу Жені. Женя бачила у класі Віолу Зайченко, котра не раз говорила, що Бен женихається до Жені. Бен сказав Жені, що на руках у неї тисяча мікробів (Бен був санітаром у той день), від цього Женя мало не заплакала. Насправді, Бен любив показати себе перед хлопцями, а взагалі був нормальним. А зараз Цибульку не міг пропустити просто так, щоб інші не думали, що він… що вона… що в них… Словом, почервонівши, Бен звів на Женю свої неспокійні, трохи засоромлені, але повні добродушного нахабства очі. За пропуск до класу Бен просив заплатити.
Женя рвонула його руку, якою він загороджував двері. Женя погрозила, що усім розкаже, як він курив у підвалі. Бен замахнувся. Але раптом почувся голос Ізольди Марківни.
Сидячи на уроці, Бен жалів про свою поведінку з Женею.
Неділя. Кадуха і троє Цибульків
Сім'я Цибульків готувалася до поїздки на природу. Мама говорила, що вночі щось товклось і кричало в підвалі. Женя знала, що це Синько розквитався з хлопцями. Дівчинка була ображена на Кадуху, який навчив Бена курити. А батько продовжив розмову і розповів, що двірник жалівся, що у підвалі бачив щось волохате. В цей час під кофтою у Жені сидів Синько і сміявся.
Цибульки були раді відправитися у Пущу-Водицю. Всі були готові і вирушили в ліс. А на воротях старого дерев'яного будиночка стояв, нудьгуючи, Вадька Кадуха (Женя охрестила його "підмоченим героєм"). Кадуха був злий сьогодні на весь світ, бо його зранку відлупцював батько.
На горизонті виткнувся Бен, і Кадуха пожвавішав: є компанія! Бен повертався з молочного магазину і відхилив пропозицію Кадухи про кіно, адже дід Андрон захворів, серце болить. Бен показав дулю, хоч боявся Кадухи.
Вадька вирішив сам податися в кіно або до свого дружка Шурика.
З батьком на "Верхотурі". Дискусія в класі. Бен. Причина поразки Спартака
Женя поспішала до батька на роботу. Для мами надрукувала записку про те, що ключі під килимком. Та Синько зіпсував записку, перекрутивши слова. Женя розсердилась на чортика і вигнала у підвал. Чортик пішов, лишивши свою сльозу на руці дівчинки.
Дівчинка побігла до батька на роботу і переживала, щоб Синько й справді не образився і більше не прийшов.
Жені з батьком на роботі було добре. Вона познайомилася з батьковими колегами, про котрих щовечора чула розповіді. Вони пригощають її яблуками, огірками. Дівчинка тулиться до татової спини. Одразу видно, що батько тут – авторитет, бригадир.
Всі беруть свої ящички, кельми, скребла, маленькі залізні ножі-лопатки і починають працювати. Женя отримує завдання – розчиняти цемент. Раптом звідкись взявся Синько і скуштував цементу.
Вище й нижче працювали майстри. Замішували цемент, пісок й нашаровували на стіну, важкі деталі кріпили шпурами. Тато дозволив Жені ліпити виноградинки.
Після роботи дівчинка попросила тата показати старий Київ. Із риштування батько показав дочці Поділ: старий ремісничий Київ, Гончарівку. Женя захоплено розглядала кожен дворик внизу, кожен провулок Гончарівки. Батько розповів, що колись тут було верхнє місто, заснував його князь Володимир. Від верхнього міста нічого не залишилося. Згоріло колись. А там, у яру, селище стоїть так, наче воно законсервоване. Гончарівка добре збереглася, бо природа добре її сховала. Цибулько показав і гори: Замкову, Дітинець, Щекавицю, Хоревицю.
Женя тішилась, що сьогодні прийшла на роботу до тата. Дівчинка вирішила, що стане істориком або разом із батьком будуватиме Київ.
На великій перерві в 5-А Бен сидів за партою, нудний та зажурений. Женя прочитала в очах свого друга-суперника, що він хоче втекти кудись. На задніх партах дівчата розмовляли про те, яких собі візьмуть чоловіків. Віола Зайченко говорила, що зараз усі чоловіки перетворилися на бабів. До класу непомітно зайшов директор. Коли почався урок, викликав Бена до дошки і питав про роман Джованьйолі "Спартак", який давав на позакласне читання. Директор помітив, що в Бена жовті пальці від куріння. У потайній кишені директор знайшов у Бена сигарети.
Директор почав пояснювати, яке куріння шкідливе, як капля нікотину вбиває живі клітини. Директор також розумів, що це просто дурна хлоп'яча мода, мабуть, від Кадухи. Директор запитав Віолу, чи вийде з курця Бена, якщо він підтягуватиме "бички" за Кадухою.
Вогняне бугало, або про те, як народився Синько
Женя готувала уроки за столом, а Синько мріяв про смажені поганки. Він саме хотів розказати Жені, що ростуть вони за стадіоном, у рові. Дівчинка запитала чому в чортика таке ім'я. Він розповів, що жив на землі вічно. Народився п'ять років тому, але жив раніше в батькові, а разом з батьком у дідові, а разом з дідом в прадідові… Далі розповів, що коли дід постаріє, чує смерть, то іде у ліс, коло болітця. На нього падає блискавка і він спалахує, горить. Від нього залишається колода, котра падає у болото. Колода лежить там, у ній утворюється кокон, з якого народжується маленький чортик. Так народився Синько, син свого діда Синюхи Рудого.
Чортик пояснив, що поки малий, то зветься Синько, а як виросте, то стане великий-великий і рудий, як справжній чорт. Отоді буде Синюха Рудобровий. А ще у лісі в нього є своє бугало – іскра з пенька, у якій уся його сила. Бугало чортика знаходилося в Пущі-Водиці, родинному місці.
Туман, "Гонконг" і туї, що ганялися одна за одною
У Києві почалась епідемія грипу і Ізольда Марківна прийшла у пов'язці. Вона скидалась на операційну сестру, а 5-А слухав учительку Найздогадливіші (і серед них Бен) нишком пакували свої портфелі й нетерпеливо поглядали на двері. Вчителька розповіла, що грип вчені назвали "гонконг", вирішено тимчасово припинити заняття в школі. Учні не дослухали і кинулись до дверей. Вчителька спинила і продиктувала домашнє завдання з усіх предметів.
Женя прийшла додому і побачила, що мама вже вдома. Дівчинка сказала, що їх відпустили на тиждень додому. А мама друкувала велику передачу про Вишгород, про Ново-Петрівці, де наші війська штурмували Дніпро… Згодом у квартиру прийшов письменник Рибалко, приніс нову повість. Письменник сприйняв Женю за хлопця.
Галина Степанівна сіла за роботу, а Женя за книгу. Згодом мама сказала дівчинці погуляти, не сидіти стільки вдома. Женя вийшла у двір і зустріла Мотю, котрий чекав на неї. Друзі пішли на стадіон. Мотя хвалився, що буде хокеїстом. Дівчинка з Мотею (Зайчиком, як вона його називала) пішли за стадіон, де починалося пустирище. Минулої весни тут було закладено парк, росли дві плантації туй. Раптом почулися войовничі вигуки Бена, а потім різкий пронизливий посвист Вадьки Кадухи. Виявилось, що хлопці зламали кущики туй і гралися ними у хованки. За одним деревцем мелькнула Бенова спина. Для Жені все стало зрозуміле: Бенова армія грала в шпигунів, а молоденькі деревця їм потрібні були для маскування…Зайчик згадав про батьків подарунок – свисток і з переляку подув у нього щосили. Хлопці налякалися міліції, але згодом все зрозуміли. Вадька Кадуха помітив, що ніякої міліції нема, що стоять на горбу два "шкети" з їхнього двору і накинувся на Женю, назвавши її Жабуліною, а Мотю – мікробом. На Женю і Мотю полетіли цурпалки, сучки, кавалки глини. Вадька кричав Жені ставати на коліна і присягатися, що нікому не скаже. Кадуха ляснув її. Женя хитнулась уперед, шарпнула ненароком і Зайчика. А дівчинку ще хтось ударив, ногою, і дуже боляче, вже сльози запекли їй очі, вона хотіла повернутися, двинути носаком, а тоді… Бен закричав не чіпати Женю. Вадька демонстративно штовхнув прищулену Женю в потилицю (мовляв, начхать мені на таких захисників, як Бен). Раптом з'явився дядько в чоботях, котрий пас козу на стадіоні. Ображена Женя крикнула, що хлопці поламали усі туї і дядько рушив на хлопців. Та на крик Вадьки усі розбіглися. А дядько кричав, що все одно їх знайде.
Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
Ябеда чи боягузи
У 5-А збори. Директор допитував учнів, намагаючись дізнатися, хто був на стадіоні в ту ніч. Виглядало так, що там ніхто з класу не був. Але сержант Рябошапко знайшов козирок від кашкета, на якому було видряпано "5-А клас. Уб'ю! Фантомас". Білочубий Костя Панченко, що сидів за спиною у Жені Цибулько, неспокійно засовався на парті. Він зробив такий рух, наче поправляє козирок. Коли директор запитав Бена, а той виправдався, Андрон Кущолоб – вірний Бенів батько-мати-дід засовався на стільці. Раптом заговорив дід Андрон, запитав, чому учні притаїлись, покривають громителів парку. Женя встала і сказала, що знає, хто потрощив туї, і вказала на Бена. За спиною Цибулько прошелестіло тихе "Ябеда". Костя Панченко назвав Женю шпигункою. Але директор відразу все зрозумів. Навіть коли Бен сказав, що туї він застав уже зломаними, директор сказав, що не така страшноа шкода сталася, як страшна брехня.
Дід Андрон сидів приголомшений. Не сподівався дід, що коханий онук так осоромить його перед класом. Після зборів дід пообіцяв директорові викликати батьків Бена додому і взятися за нього.
А коли в 5-А виявилось "вікно", директор ще раз пішов у клас витрушувати усю правду. Петро Максимович викликав Бена перед класом. Директор запитав, як Бен ламав туї. Бен відповів: "Просто. Брали дерево і так… викручували". Бен розповів, що там був і Панченко, і Зінчук. Ні з того, ні з сього директор викликав Колю Максюшка, небалакучого, соромливого хлопця, що недавно з'явився у їхньому класі. Директор попросив розповісти, як Коля з батьком розводив сад на Березняках. Коля був неговіркий, тому директор сам розповів, що на іншому березі Дніпра, біля нових будинків, де був лиш пісок, виріс фруктовий сад, бузкова алея, розарій. Коля, його батько-лікар і ще один батьків друг-лікар рили цілі котловани у піску, носили торф, важко працювали, щоб насадити ці дерева і кущі.