Гриць сказав, хай Настка робить, що хоче, а йому хай дадуть спокій. На питання, чому він ходив до Туркині, Гриць відповів, що приворожила його, бо на селі перша чарівниця.
Старий Андронаті приблукався до села, де жив Гриць. Зустрів циган і Настку, яка обдарувала його чи не найкраще. Дівчина попросила старого про послугу і пообіцяла Андронаті, що коли він їй поможе, то вони з Грицем заберуть його до себе і старий добуватиме в них віку. Настка розповіла, що кохає Гриця, але хлопець полюбив Туркиню з сусіднього села, тож треба піти до неї і розповісти їй, що Гриць кохає Настку і посилає до неї старостів. Андронаті пообіцяв, що допоможе.
Було три-чотири неділі перед другою осінньою богородицею. Гриць за наказом батька поїхав у сусіднє село і їхав саме через гору Чабаницю. Коли почався сильний дощ, Гриць приблукав до хатини Маври. Циганка сказала, що виглядає його вже як рік, про це повідомили їй карти. Мавра розповіла хлопцеві про своє життя, про Раду, батьків, сина, який тепер був би такий, як Гриць. Дивлячись на хлопця, Маврі здавалося, що вона вже десь бачила такі очі. Циганка поворожила йому і порадила не любити чорні очі, а любити такі, як його, сині. Карти віщували і лихо, та циганка не хотіла говорити про це. Гриць кинув циганці гроші і запросив на своє весілля, а вона поблагословила його. Спускаючись з гори, Гриць роздумував над словами циганки про чорні очі, такі були у Туркині. Раптом він побачив саму Тетяну. Вона сказала, що позаду йде її мати. Зустріч була короткою, Гриць сказав, що він все в роботі, Тетяна пообіцяла прийти.
Одного дня, може, в три тижні по стрічі Тетяни з Грицем, Іваниха Дубиха відправила дочку до Маври. Дівчина надіялася зустріти Гриця, але замість нього побачила старого цигана. То був Андронаті. Довідавшись від дівчини, що вона дочка Іванихи Дубихи, старий розповів, що був у селі Третівці і синьоока Настка просила їй дещо переказати. Андронаті переповів все так, як просила Настка. Циган звинувачував Тетяну у тому, що вона приворожила Гриця. Дівчина виправдовувалася, розповідала, як вони тут зустрічалися, запевняла, що Гриць любить її. Андронаті зареготався, дівчина трутила старого, він упав і закляв.
Тетяна побігла додому і зізналася матері у всьому. Потім дівчина прибігла до Маври зі своєю бідою. Циганка вирішила, що піде до Гриця і сама про все розпитає його, а потім спробує навернути хлопця до Тетяни. Дівчина сказала, що не треба навертати, коли він зрадив. Коли Тетяна пішла, Мавра зрозуміла, що хлопець, який приїздив до неї під час дощу, був Грицем з Третівки.
Стислий переказ скорочено, автор: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
Знову Тетяна прийшла до Маври, і циганка розповіла, що сама говорила з Грицем: він Тетяну любить, але так вже склалося, що вона друга з ряду – мусить уступити. За тиждень в нього з Насткою весілля. Через кілька днів дівчина випадково підслухала біля Мавриної хати розмову циганки і Андронаті. Той говорив, що їм обом, Маврі і йому, не треба тепер признаватися Грицеві, чий він син, бо він циганів не любить. Ліпше переждати аж по його весіллі з Насткою. Від сьогодні за тиждень в неділю їх весілля. Почувши це все, Тетяна побігла під "Білий камінь", де знайшла зілля, яке, на її думку, мало приспати лихо, що сиділо в Грицеві. Сама Мавра казала колись, що треба це зілля копати у неділю.
Настав вечір в середу перед весіллям. Мавра перебирала вдома зілля і думала, котре дати Тетяні, щоб її жаль за Грицем утихомирився. Вирішила дати зілля з-під "Білого каменя". Як дати його мало, воно в сон кидає; а дати забагато, воно іноді і смерть приводить. Мавра була щаслива, бо віднайшла свого батька і сина. Циганка хвилювалася лише за Тетяну, але вважала, що з часом вона Гриця забуде і за другого піде.
Було вже пізно, коли до Маври прибігла Настка. Вона просила циганку бігти рятувати хворого Гриця, бо йому починено. Рано він поснідав, відтак впав у сон і так спить мертвецьким сном. Мавра зірвалася на рівні ноги, вхопила клунок з своїм зіллям і побігла з Насткою. Дівчина кричала, що Гриця отруїли, бо під вікном знайдено пляшку, а пастух бачив дівочу постать, як летіла лісом, якась чорноброва…
У четвер рано Гриць був уже мертвий. Під час похорону Мавра в нечуваній розпуці кидалася на старого батька і звинувачувала, що він її сина від неї забрав, підкинув багачам, щоб зазнав ліпшої долі, як циганська, і ось яка доля постигла його в багатстві. Старий Андронаті зразу боронився, а відтак умовк. Між присутніми в хаті була й Іваниха Дубиха. Вона надіялася, що сюди прийде Тетяна, яка десь зникла. Раптом знадвору почувся спів. То прийшла Тетяна. Висока, худа, бліда, з розшарпаним волоссям, червоними маками заквітчана, з очима, що нікого не бачать. Дівчина співала: "В неділю рано я зілля копала, в понеділок рано пополокала, в вівторок зілля я варила, а в середу рано я лихо убила". Мавра зі сваркою кинулася на дівчину і п'ястуком звалила дівчину додолу. Іваниха Дубиха опинилася коло доньки і крикнула Маврі, щоб не била дочку, а її.
Поховали Гриця. Андронаті і Мавра вернулися до циган. Іваниха Дубиха з людьми шукали Тетяну, яка пропала без сліду. Якось мати здогадалася, де шукати дочку. Вона побігла до ріки. Біля каменя плавав один великий цвіт червоного маку. Друга квітка була біля берега.
Стислий переказ скорочено, автор: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу