Ява жалівся, що став кріпаком.
Один тільки раз Ява прибіг і розповів, що чув. Як Книшиха казала Книшеві усе добре позачиняти, і вони пішли у хату. За хвилину Павлуша і Ява вже дряпалися на величезний паркан Книшів, які чомусь ніколи нікого до себе не запрошували. Хлопці були розчаровані: виявляється, Книші так ховалися, бо просто їли торт. Дивитися на це було гидко, і друзі повернулися додому.
Літо минало. Хлопцям здаватися, що про Книша та Бурмила вони собі вигадали. Скоро мали приїхати батьки Яви і дізнатися про переекзаменовку. Явина мати була рішуча жінка, грім і блискавиця, тому Ява тривожився.
І от Явині батьки приїхали. Родичі, сусіди, знайомі приходили вітати їх з поверненням. Явині батьки понавозили подарунків. Павлуші з Явою дісталося по чеському водному пістолету. Хлопці стріляли у собаку, кота, курку і навіть по лисині діда Салимона, за що мало не втратили пістолети назавжди.
На другий день рано-вранці Явині батьки поїхали на кілька днів до Києва звітувати про свою командировку, тож дід Варава не встиг розказати про переекзаменовку. Та все одно настрій у Яви був кепський. Наступного дня він дізнався, що Книш і Бурмило збираються в плавні.
Розділ 11
Трагедія в кукурудзі. І хто б, ви думали, нас врятував?..
Книш з Бурмилом пішли дорогою, а Павлуша з Явою – понад дорогою, скрадаючись у величезному лані кукурудзи. Та не пройшли вони й ста метрів, як Книш їх помітив. Хлопці дременули в глиб кукурудзи. Коли небезпека минула, почали вибиратися з кукурудзи, та виявилося, що вони заблукали. Важко сказати, скільки вони йшли: півгодини, годину чи дві, і скільки пройшли: кілометр, два чи десять. Хотілося їсти, друзі переспівали усі пісні, поділили єдину м'ятну цукерку, яку мали з собою.
Раптом вони почули пісню і закричали: "Люди! Пождіть! Людоньки! Сюди!". Павлуша, здається, навіть вигукнув оте ганебне "Рятуйте!". Хлопців знайшли… Бурмило і Книш. Книш реготав: "І заблудилися? У кукурудзі?". Бурмило теж сміявся. Обоє були п'яні.
Розділ 12
"Не зви мене більше – Ява, зви мене – Кукурузо!"
На другий ранок після тої трагедії в кукурудзі Павлуша ішов в магазин. Була неділя, біля магазину – повно людей. Дід Салимон і інші дядьки почали сміятися з хлопця через пригоду у кукурудзі.
А згодом з Павлушею попрощався Ява. Він вирішив втекти з дому на безлюдний острів у плавнях. Там було багато островів. Ява саме прочитав "Пригоди Робінзона Крузо". Павлуша перекрутив трохи назву і Ява став "Кукурузо". Ява попросив Павлушу самому стежити за Бурмилом і Книшем й викривати їх. Хлопець не міг більше жити у селі через переекзаменовку і кукурудзу. Так Ява став Робінзоном Кукурузо. Павлуша мав сав від часу провідувати друга.
Розділ 13
Шукаємо острів
Поки дід Варава пішов у сільмаг, друзі на старій плоскодонці подалися у плавні. Нарешті вибрали один чудовий острів, де було багато дерев і сухого гілля для вогню. В очеретах були качки, а біля берега можна було наловити риби. Посеред острова була гарна галявина, а біля старої верби хлопці зробили курінь з лози.
Друзі вернулися у село, діда досі не було вдома. Ява зібрав необхідні речі: ложку, сіль, хліб, ліхтарик, сокиру.
Розділ 14
Робінзон Кукурузо висаджується на безлюдний острів
Зранку Кукурузо зібрав усе потрібне в човен. Лишалося відпроситися у діда. Кукурузо збрехав, що хоче піти до тітки Ганни, яка жила в сусідньому селі. Там зараз гостювала і його сестра Яришка. Дід відпустив Яву на два дні.
Хлопці попливли у плавні. Ще ніхто в світі не прощався на так довго. На прощання Павлуша віддав Кукурузо свій складаний ножик і гачки для рибалки. Йому було важко розлучатися зі своїми скарбами, але це ж було для друга. Кукурузо назвав остів Переекзаменовкою, і хлопці попрощалися.
Розділ 15
Перший день на острові імені Переекзаменовки.
Розділ, розказаний Робінзоном Кукурузо своєму другу і однокласнику Павлуші
Коли Павлуша поплив додому, Яві стало сумно. Він вирішив наловити риби, але вона не клювала. Кінчилося тим, що я обірвав гачок. З досади Ява з'їв пів торби харчів і заснув на сонці. Прокинувся геть обпеченим. Потім скабку в пучку загнав, під самий ніготь. Увечері пощастило зловити кілька рибок, та каструлька протікала і зварити їх не вдалося. На острові ставало темно і страшно. Вночі Ява побачив когось у плавнях на човні. Ява схопився, ступив задерев'янілими ногами кілька кроків у темряву до куреня. І раптом – на когось наштовхнувся… Хтось вхопив його цупкими руками за плечі. Крик жаху застряв у нього в горлі. Він впав. Хтось навалився на нього, дряпонув по обличчю і…
Розділ 16
Павлуша Завгородній знову розказує про те, що він робив у той день і в ту ніч
Павлуша приплив з острова Переекзаменовки і одразу заходився лагодити плоскодонку. Поки зайнятий був роботою, то ще нічого, а потім охопила нудьга за другом. Ввечері пішов спати на сіно, але не міг заснути і відправився у плавні.
Коли плив до Яви, раптом побачив величезну сіру постать на човні попід самим берегом. Від страху серце покотилося кудись униз. Тим часом незнайомий човен зник за прибережними очеретами. Павлуша наліг на весло й спрямував човна до берега, з іншого боку. Пристав, виліз і обережно почав прокрадатися в глиб острова до Кукурузо.
Хлопець витягнув руки вперед, бо було темно. І раптом на когось наштовхнувся. Вони почали битися. Павлуша дряпнув по чомусь м'якому, а згодом мчав через хащі до свого човна. Опам'ятавсь лише тоді, коли пристав до берега біля села. Хлопець ліг під свою ковдру і заснув.
Розділ 17
"Сьогодні вночі…" Таємниця от-от розплутається
Зранку Павлуша знову поплив до Кукурузо, на щоці якого була подряпина. Друг розповів, що вночі на нього напали шпигуни. Нарешті хлопці здогадалися, що вночі вони налякалися один одного і билися теж.
Сидячи на острові, хлопці побачили Книша на чорні. Друзі кинулись до плоскодонки і почали огинати острів. Вони випливли на Високий острів. Там був Бурмилів курінь, а попід берегом стояло два човни. З-за куреня лунали голоси Книша і Бурмила. Їх не було видно. З їх розмови хлопці дізналися, що Бурмило вночі ставить ятери на рибу, а цієї ночі має зробити якесь діло. Що ж таке сьогодні вночі робитиме Книш на Високому острові, що навіть Бурмило його одговорював? Павлуша подумав, що Книш, можливо, зазіхає на глобулус.
Розділ 18
Несподівані Ігор, Валька та інші
Раптом Павлуша і Ява почули пісню. До острова Перекзаменовки наближалися човни піонерами і вожатим. Серед піонерів було кілька васюківських юннатів. Якась висока цибата дівчинка натрапила на курінь Кукурузо і потягла звідти рушницю. Тут Кукурузо і Ява показалися усім на очі.
Виявилося, що юннати приїхали з Києва, щоб подивитися на глобулус. Цибата дівчинка звалася Валька, Кукурузо трохи соромився її, а Павлуша вважав, що Ганька Гребенючка краща у сто разів.
Серед юннатів був хлопець Ігор, який сам зробив приймач. Він показав приймач Павлуші та Яві, і друзі були вражені. Потім вони їли юшку, яку зварили на вогні юннати. Наївшись, діти влаштували щось схоже на концерт: співали різні пісні, а Валька станцювала козачок. Кукурузо чомусь почервонів і неспокійно совався на місці. А потім всі почали купатися. І отут Кукурузо показав, що таке васюківські хлопці. Видерся на самісіньку верхівку, розгойдався, як мавпа, на гілці і як стрибоне. Всі тільки ахнули. Павлуша теж хотів стрибнути, але його спіткала невдача: зачепився за сучка і розпанахав труси, аж резинка лопнула. Стрибати вже не міг, бо загубив би труси. Дівчатка хотіли зашити труси, але Павлуша відмовився і поліз у курінь зашивати свою ганьбу. У курені він випадково знайшов "Граматику", зошит з вправами і здогадався, що Кукурузо не просто так втік на острів, він готувався до переекзаменовки.
Коли юннати відпливали, Валька залишила Кукурузові свою адресу. Згодом і Павлуша поплив з острова, а Ява перед цим попросив його привезти скиглика (такого всохлого пряника, що продавався у сільмазі).
Розділ 19
У сні і наяву
Вдома Павлуша допомагав мамі, як тільки міг, щоб відпустила вночі на плавні, Кукурузо ж чекатиме. Після обіду Павлуша ліг спати.
Коли прокинувся, вдома не було нікого. На вулиці зустрів Гребенючку. Хлопець виглядав сумним, і дівчина глянула на нього зі щирим співчуттям. Хотілося розказати їй про острів, про Книша з Бурмилом. Павлуша допоміг їй набрати води з криниці. А коли вона вже йшла додому, попросив грошей на скиглика. Вдома, підпросившись у мами, хлопець взяв гроші, повернув дівчині і вирушив до друга в плавні.
Розділ 20
"Руки вгору!"
Кукурузо радів скиглику. Коли стемніло, Кукурузо взяв свою рушницю і хлопці попливли на Високий острів. Вони планували закричати "Руки вгору!", зловити злочинців, яких Павлуша потім відведе до міліціонера.
Довго друзі чекали, поки побачили в темряві човен і грузну постать в ньому. Кукурузо клацнув курком і крикнув: "Руки вгору!". Павлуша вереснув: "Дядя міліціонер, сюди!". Кукурудзо знову гукнув "Руки вгору!". Постать спитала: "Га?". Перед хлопцями стояв…дід Варава. Виявилося, що дід відчув щось і кинувся шукати онука. Навіть у Піски до тітки Ганни сходив…
Раптом дід сказав принишкнути, бо із стружки виплив човен. Там був Книш. Він виліз з човна. В одній руці він тримав великий залізний лом, а в другій – відро й друшляк. Книш забрів по коліна у воду озерця на острові й почав друшляком збирати щось. Дід з хлопцями зловили Книша, а той виправдовувався, що то Книшиха підмовила його виловити глобулусу. Тоді Павлуша з Явою розповіли про акваланг і все, що знали. Книш сказав, що шукав у плавнях спирт, який тут німці колись лишили. Та дід Варава розчарував його: той спирт партизани ще у сорок третьому виловили, для госпіталю…
Розділ Останній
Отак закінчилися пригоди Робінзона Кукурузо на безлюдному острові поблизу села Васюківки. Наступного дня приїхав професор Дудка і кореспондент газети, щоб написати про глобулус. Фарадейович сяяв від щастя. Він при всіх подякував Павлуші з Явою за врятування глобулусу.
* * *
А незабаром у клубі був товариський суд на Книшем. То був день Павлушиної і Явиної слави…Але вони не відчували шаленої радості. Ява сказав, що інші хлопці мають високі досягнення, а вони з другом тільки підштаники на телевізійну антену вивішувать уміють.
* * *
…І от уже позаду літо.