І коли вже підійшли до вікна, через яке залізли – вклякли на місці. Над підвіконням неприязно хиталася тонка страусяча шия.
Розділ 7
У якому Богдан Майстренко призначає Галці побачення, а Льонька Гайдамака кепкує з Данька Ланового
Страус дивився на своїх вчорашніх кривдників і не збирався відходити від вікна. Богдан запропонував втекти іншим вікном. Але страус і з того боку вистромив свою голову. Унизу під будинком Богдан побачив Галку. Вона мала кіски, які стирчали в різні боки, засмагла нога притискала до трави футбольний м'яч. До неї підійшов Футбол. Богдан думав лише якусь мить, зістрибнув униз і як міг близько підійшов до зухвалого дівчиська. Галка кинула страусові м'яч, і страус, тут же прийнявши пас, помчав копати м'яча на рівне поле.
З вікна обережно визирнув Данило. Махнувши йому рукою, Богдан гукнув почекати. Він розпитував Галку про страуса. Виявилось, що його ловили, хотіли в лабораторії вивчати. Але він завжди від усіх втікав. Галка знала, що вночі хлопці мали прийти у будинок з привидами. Вона сумнівалася, що хлопці наважаться. Тоді Богдан сказав, що завтра зранку хай Галка приходить сюди, і він розкаже, як воно було і що бачив. Галка свиснула, прибіг страус, і вони пішли геть.
Данько нарешті вистрибнув з будинку і сказав, що передумав іти вночі сюди.
По обіді Льонька Гайдамака зі своєю командою чекав, як і домовлялися вчора, на тому самому місці біля річки. Та прийшов лише Богдан і сказав, що Данило не згоджується йти вночі, хіба вдень. Зате Богдан готовий був вночі дві години просидіти у будинку. Богдана додому супроводжував страус, але хлопець цього не помітив.
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
Розділ 8
У якому Данько Лановий кепкує з Льоньки Гайдамаки
Вночі Богдан пішов до будинку з привидами. Усі шестеро хлопців з банди уже чекали на нього. Льонька сказав, що Богдан має провести у будинку годину, а банда оточить будинок, щоб хлопець часом не втік. Богдан заліз всередину через вікно і зник у темряві. Йому було страшно. Хлопець пішов у залу, трохи покричав і перестав боятися. Та коли він вже наважився і гопачок станцювати, почулися якісь стогони. У місячному сяйві хлопець побачив, як сунуло щось сіре й страшне. Крик застряг у Богдановому горлі. Але раптом почувся інший крик, такий самий гучний і точно не з того світу. Це кричав привид, на якого насувалося щось біле і таке саме страшне. Воно не стогнало й не гуло, а рухалося за привидом стрибками. Несподівано привид упав. Біла примара нависла над ним, махаючи крильми. Привид перетворився на хлопчачу постать, і та постать рвонула до найближчого вікна, вилетіла з нього з криком і гепнулася на траву. Біла примара так само стрибнула на підвіконня і завмерла, освітлена сріблястим сяйвом місяця. А Богдан, не довго думаючи, й собі вистрибнув з будинку.
І ось що він побачив: від стіни відповзав на смерть переляканий Льонька Гайдамака, до якого на крик збіглася вся його ватага. Побачивши білу примару на підвіконні, хлопці нажахано завмерли. Але примара виявилася Данилом, який не міг стримувати реготу, і регіт цей звучав дзвінко і щиро. Не втримався й Бодя – теж почав сміятися. Грізний ватажок банди зараз видавався пощипаною вороною.
Богдан і Данило розповіли, що здогадалися про "привидів", яких вдаватиме банда. Після такого Льонька дозволив хлопцям ловити рибу. Відтепер усі стали друзями.
Розділ 9
У якому двоє друзів готові посваритися через букет ромашок
Хоч і святкували друзі перемогу, спав Богдан усе одно погано. Під ранок йому снилася дівчинка з кісками, що катається серед поля на страусі. Себе він бачив на другому страусі, в ковбойському костюмі і з букетом квітів у руках. Квітами він обсипав дівчину.
Зранку Данило ще спав, а Богдан подався до місця зустрічі з Галкою, перед тим накупавшись у річці і назбиравши букет ромашок. Біля будинку, чекаючи на Галку, Бодя задрімав. Збудили його кроки. Хлопець подумав, що це Галка і обсипав ромашками… свого друга Данила. Завмерли обоє. Богдан почервонів. Данько однією рукою машинально оббирав з себе ромашки, а в другій стискав такий самий букет. Виявилось, що він теж мав зустрітися з Галкою. Тут прийшла і дівчина зі страусом. Вона сміялася, називала хлопців кавалерами, двома півнями. Але коли зрозуміла, що хлопці прийшли з квітами, то її голос змінився: ніхто ніколи ще не рвав для неї польових ромашок. Але раптом принишкла, застережливо підняла руку. Хлопці теж нашорошили вуха. До покинутого панського маєтку ще хтось ішов.
Усі троє заскочили через вікно у будинок, а страус побіг геть за наказом дівчини. У порожній залі мертвого будинку почулися чоловічі голоси.
Розділ 10
У якому підслуховується незрозуміла, але таємна розмова і вперше згадується Золота булава
Усі кімнати першого поверху виходили в залу, тож хлопцям і дівчині було видно, що посеред порожньої зали стояло двоє чоловіків: дядько в тенісці, спортивних штанях, сандалях та рогових окулярах і чоловік увесь у чорному, нижчий, з довгим волосся і борідкою. Скидалося на те, що з цих двох чорний і є головний. Хлопці підглядали і раптом зашурхотіли, але на їхнє щастя, дядько сказав, що це просто щурі чи собака. Дядько говорив, що ходить сюди шукати ключа від якоїсь загадки. Що десь тут має бути булава. Данило зрозумів, що чоловік в окулярах побоюється чорної людини.
Коли вони зникли, хлопці почекали ще кілька хвилин, а тоді обступили Галку із запитаннями.
Розділ 11
У якому Галка признається, що боїться людожера
Галка з хлопцями спершу вийшли з будинку. Дівчина примостилася на траві, обхопила руками голі подряпані колінця і розповіла, що той у окулярах – місцевий бізнесмен Немировський, який збирає антикваріат по селах, містах. Дядьком Сашком звуть. Той, другий, чорний, не тутешній, але частенько тут ошивається. Люди його Туманом прозвали, бо постійно туману напустить. Купив у тітки на сусідній вулиці стару тріснуту ікону. Потім вона бігала, кричала – гроші фальшиві. Туман з нею поговорив і перестала кричати. Галка стежила за Туманом, який крутився біля маєтку, наче хотів щось знайти. Одного разу він помітив Галку і нагнав геть. Але так при цьому подивився, наче з'їсти хотів. Богдан сміявся: "Ага! Точно, справжній людожер!" і висловив думку, що десь тут можуть бути заховані скарби. Інакше про що б так таємно говорили людожер та місцевий бізнесмен, який старовиною займається? Данило вважав, що скарби треба віддавати у музей, а не продавати багатим бандитам.
Вирішили прослідкувати за дивними чоловіками. Перед тим, як рушити в бік міста, Галка позбирали свої букети. Хлопців це потішило, хоча вони кинули один на одного ворожі бісики.
Розділ 12
У якому всі за всіма стежать
Друзі слідкували за Немировським, який жив у приватному будинку, до якого робітники другий поверх прибудовували. Хлопці сіли за бузкові кущі. Згодом дядько Сашко вийшов з двору пішки. Ходили за ним друзі назирці до обіду. І нічого цікавого не виходили. Спочатку дядько Сашко на базар зайшов, з кількома людьми привітався, з одним чоловіком зайшов навіть у невеличке прибазарне кафе. Коли хлопці й собі пішли за кока-колою, на їх місце примостився знайомий довговолосий чоловік у чорному – Туман. Ще й окуляри темні нап'ялив.
Дядько Сашко рушив з базару. За ним пішов Туман, а за Туманом Данило і Богдан. Тільки нічого це стеження не дало. Біля хати дядька Сашка хлопці почули загрозливий рух, вони дружно обернулися і побачили за метр від себе Футбола, який цього разу хотів лупнути Богдана. Хлопці вихором помчали вперед. Данило навіть ледь не збив Тумана. Футбол погнав хлопців до річки. Хлопці на повному ходу влетіли в воду. Розчарований страус, від якого жертви уже вдруге за два дні ховалися у воді, почав виконувати на березі якийсь ритуальний танок. Аж тут і Галка наспіла. Хлопці догадалися, що Галка стежила за ними. Вони не хотіли її в компанію, бо страус міг їх виказати. І тут Галка сказала, що хлопцям треба подружитися з Футболом – осідлати.
Розділ 13
У якому відбувається велике страусяче родео
На берег друзі вибралися мовчки. Данько не вірив, що Галка могла осідлати страуса. Вона розповіла, що спочатку страус теж її кусав, а потім вона обережно вилізла на дах курника, дочекалася, поки страус підійде, і сповзла йому на спину. Хлопчачі сумніви щодо осідлання страуса Галка розвіяла словом "Боїтеся?".
Данило сів Богданові на плечі. Скориставшись тим, що Футбол стояв спокійно, Богдан підійшов до нього майже впритул. Страус зробив крок убік. Бодя посунув за ним. Данько незграбно сповз на широку пташину спину і відразу обхопив страуса ногами так сильно, як тільки міг. Пальці вчепилися в пір'я. Та наступної миті він уже летів на траву, а страусяка люто застрибав над ним.
Рвонувши з місця, Богдан розігнався і спробував заскочити верхи на страуса, але в останній момент Футбол відбіг, і Богдан теж опинився на землі, тримаючи в кулаці видране пташине перо.
Знову наблизившись до Футбола, Богдан став поруч із ним рачки. Усе зрозумівши, Данило прудко став ногами йому на спину, а тоді, тримаючись за птаха, виліз на нього і тепер вчепився так міцно, як міг. Страус, відчувши на собі небажаного вершника, пострибав геть. Данько відчув, що сповзає, і з криком втиснувся в пташину спину. Зробивши довкола хазяйки два кола, Футбол раптом укляк, а тоді зовсім перестав опиратися вершникові. Данило поволі випростався. Страус зробив кілька кроків, повернув до "пасажира" голову і кілька разів кумедно кивнув. Галка кричала, що все вдалося. Богдана брала досада, він теж так хотів.
Бодя взяв м'яча і відпасував страусу. Птах слухняно погнав за м'ячем, наздогнав, буцнув ногою. Настала Богданова черга приймати пас. Так вони грали футбол. Страус визнав Богдана за свого, підпустив до себе, дозволив сісти верхи і так само зробив коло пошани під дружні оплески. Галка сказала, що тепер Футик від хлопців точно не відстане.
Розділ 14
У якому наші герої б'ють вікна
Данило вирішив стежити вночі: не докучатиме Галка і страус, вночі можна щось побачити цікавіше. "Озброївшись" вудками, ніби йдуть на рибалку, вирушили до хати дядька Сашка. У хаті не світилося, хоч була за чверть десята вечора.