Костик дивиться у віконечко і бачить Марійку, яка стоїть унизу і кличе його до себе. Вона махає руками і сміється. Вона кричить: "Костю! Я люблю тебе!" Він умить забуває всі образи, дістає парашут. Розбиває віконечко кулаком, розкриває парашут і летить до неї. Раптом парашут…
Кость прокидається.
Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
15
Ледве відсидів уроки. Постійно думав про Марійку, сон і трохи про післяобідній матч. Із географії таки отримав сьогодні двійку.
На матчі Костика охопив якийсь мандраж. Та коли між нечисленними глядачами побачив Марійку, радість заполонила всі частинки його єства. Хотів зіграти якнайкраще. Забити кілька голів.
На початку другого тайму команда 9-А нарешті забила гол. Через п'ятнадцять хвилин Костеві вдалося обігнати захисника і увірватися в штрафну. Вихід сам на сам! І тут він відчув дикий біль у нозі. Нога розпухає. Вчитель фізкультури наполягає, що Костика слід відвезти в лікарню. Над хлопцем схиляється поблідле лице Марійки.
16
У лікарні мама і тато допомогли зробити рентген. Прибіг Миколка: їхня команда виграла, а Миколка також потягнув Ярему по нозі. Ярема клявся, що не хотів травмувати Костика.
Костикові наклали ґіпс. Перелому не було, але лікар підозрював розрив зв'язок. Операції поки що робити не треба. Навколо сновигали на милицях або лежали хворі різного віку. Переважно всі були оковані гіпсом. Один хлопець, із яким Кость розговорився, лежав уже місяць у якихось залізяках. "Це апарат Єлізарова", — пояснив.
Мама залишилася цілу ніч сидіти біля Костя. Йому снилося, що він грає у футбол із командою дівчат. Марійка обмотує його і забиває гол. Удар настільки сильний, що сітка дрижить, як Костикове серце. Він виймає м'яча із сітки і раптом западається кудись у підземелля.
17
Марійка прийшла на матч, хоча йти не хотілося. А коли побачила Костика, то одразу забула про свої вагання. Він так глянув на неї, так докірливо й сумно. Вона ледь не втратила свідомість, коли Костик впав.
Марійка спершу плакала, а потім побігла до лікарні. До Костика її не пускали. Було соромно перед батьками Костика.
Марійка довго блукає парком.
18
Костик коротко розповів мамі про Марійку. Адже вона розпитувала медсестер про Костика. А коли Марійка прийшла у палату, мама Костика пішла. Нарешті вони залишилися удвох. Жоден із них не повертався до причин сварки. Розмова тривала. Вони забули про навколишній світ. Марійка спохопилася аж тоді, коли повернулася Костикова мама. А хворі жартували, що Костикові добре живеться: біля нього весь час жінки бігають.
19
Нога загоювалася повільно. Завтра Костеві мали знімати гіпс. Ярема, що порвав йому зв'язки, навіть носа не показував у лікарню. Лікар казав, що, можливо, потрібна буде операція.
Марійка іноді й кожного дня відвідує хлопця. Вона розказала хлопцеві багато про себе. А вчора, коли вже йшла додому (мами не було), нахилилася – і поцілувала Костика в губи. І утретє він пережив той стан, коли неначе все на світі стало моє: лани, гаї, сади.
Гіпс зняли. Лікар сказав, що зв'язки поволі зростаються. Операції робити не треба. Але найближчих півроку не можна грати у футбол.
Перебування в лікарні якось змінило Костика. Може, додало мужності? Може, він розширив своє уявлення про життя? Став співчутливішим і сильнішим? Як би там не було, але у понеділок треба йти до школи. Він учитиме всі уроки. Головне, що у нього є Марійка!
20
Марійка також змінилася за ці два тижні. Дівчина відкрила для себе, що вона може хвилюватися не лише за своїх родичів, школу чи деталі пластунського побуту. Костик! Ось хто став центральним персонажем її думок та мрій.
Дівчина уявляє, як вони з Костиком проводять вихідні у якомусь великому місті. Костик має багато грошей, він заробив їх улітку, бо ходив із татом працювати на велику будову. Він купує Марійці квіти і, даруючи їх, каже: "Я люблю тебе". Вони блукають містом, заходять у ресторанчики-піцерїї, їдять морозиво і шепочуться про своє, потаємне та інтимне…
Уявляє, як здає екстерном іспити і її переводять до Костевого класу. Вона може кожен день його бачити. Вона сидить із ним за однією партою. Вона хоче, щоб вони одружилися одразу після закінчення школи. Але нікому про це не каже, навіть Костикові. У них буде двоє або троє дітей. І Костик не їздитиме на заробітки, бо тоді Україна нарешті стане багатою і щасливою державою…
21
Марійка зайшла до класу і почула, як однокласниці обговорюють її. Коли її помітили дівчата, Марійка забрала свій портфель і відсіла на задню парту. Світлана, із якою вона рік сиділа разом, чи не найдошкульніше викрикувала у цій розмові.
Марійка несподівано для себе розплакалася. Вчительку алгебри та геометрії це не дуже хвилювало. Проте після уроків Марійка поговорила з класною керівничкою і повеселіла. Алла Василівна на другий день ще довго говорила з дівчатами. І Світлана у сльозах попросила пробачення у Марійки.
Марійка вибачила Світлані. Але за одною партою вони вже не сидітимуть ніколи.
22
Для Костя знову почалися шкільні будні. Побачене і почуте у лікарні змінило його. Він зрозумів, що життя – це не лише Старомихайлівська загальноосвітня школа № 2, не лише футбол і розваги з хлопцями, не тільки дім його батьків. Він зрозумів, що життя – це безліч паралельних чужих існувань, які не перетинаються з його існуванням.
Кость чомусь згадав про Івана. Він працював на будові. І так трапилося, що трактор переїхав йому ноги. Він лежить у лікарні уже близько півроку, скований апаратом Єлізарова, але жартує, сміється (хоча Кость бачив на його очах мимовільні сльози болю), підтримує інших хворих.
Раптом гостро відчув, як йому хочеться зустрітися з Марійкою, поговорити про все-все. Сьогодні снилося, що вони йдуть якимось невідомим містом. Люди там ходять вулицями у синіх беретах і марлевих пов'язках. Майже всі носять за плечима невеликі рюкзаки з респіраторами. На них нападає пес. Марійка кричить. Кость рятує її, а пес кричить: "Вибачте мені". І зникає.
23
Марійка сиділа у класі. Майже всі пішли на перерву. На Марійчиних очах стояли сльози. Раптом вона підняла голову. У несміливо відкриваних дверях стояв Кость. Вони не розповідали одне одному про останні події. Соромилися? Не мали досвіду? Ще не час. У них все попереду. Адже ми зустрілися з Марійкою та Костиком лише на початку їхньої довгої історії…
У класі нікого не було. Несподівано Кость підійшов до Марійки – і поцілував її.
24
Шкільні й домашні будні тривали. Лише для Костика і Марійки вони не були буднями, а святом. Хлопець далі грав у футбол, хоча лікар сказав, мовляв, забудь про футбол мінімум на півроку.
Здається, вся школа знала про його стосунки з Марійкою, їх поза очі називали Ромео і Джульєттою, але вони звикли. Марійка і Костик часто ходили парком. Нікому не кажіть, але вони почали цілуватися. Прийшла зима. Навесні вони удвох поїдуть на екскурсію у якесь велике місто. Вони вже потайки відкладають гривню за гривнею для цієї майбутньої подорожі…
Костик подружився з Галиною Дмитрівною. І здається, знав географію найліпше у класі.
З класною керівничкою у Марійки були чудові стосунки. Із мамою теж усе було нормально. Вона навіть дозволила Марійці ходити на секцію легкої атлетики.
Дівчина перестала дружити зі Світланою. Натомість зблизилася з Анжелою, яка ще не раз підтримає її.
А на секції джиу-джитсу, куди регулярно ходив Кость, його почали хвалити, на відміну від Едика з його директором-батьком і двома мобілками… Костиків тато був задоволений.
25
Кость навіть подумки не раз розмовляв із Марійкою, а вона з ним.
Закохані домовилися, що кожного вечора о десятій одночасно будуть дивитися на небо і рахувати зірки. Скільки налічать зірочок, стільки років будуть разом. "Я люблю тебе, Марійко". "І я люблю тебе, Костику."
Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.