Дід розповів, що пірати захопили шхуну, вбили команду, крім Марка і Левка. Командир Трофімов наказав негайно привезти Ясю на корабель. На прохання діда мали привезти і маму Марка.
Яся та Валентина Махтеївна прибули на есмінець. В передсвітанковій млі "Буревісник" залишив Соколину бухту і взяв курс на південь. З його палуби спустили "Розвідувача риби". Бариль подався над морем шукати маленьку шхуну з однією щоглою.
Есмінець зменшив швидкість ходу.
Після розмови з Ясею капітан-лейтенант впевнився, що двоє піратів врятувалися після загибелі підводного човна. Трофімов шкодував, що його повідомлення про загибель човна спричинилось до відміни наказу про вихід у море інших есмінців та виліт гідролітаків. Якби вони були зараз у цьому районі, то швидко розшукали б "Колумба". Тепер доводилось обмежитися допомогою "Розвідувача риби".
Все ж командир дав розпорядження радистові запитати в ефірі, чи не бачив хто шхуни "Колумб". Ніхто йому не відповів.
Стоячи на командному містку і дивлячись у бінокль, Трофімов думав про можливі наслідки, коли б вдалося спіймати хоч одного з тих піратів. До Трофімова прийшов комісар Абдулаєв і старший механік, який просив капітана дозволити збільшити швидкість ходу на три милі. Механік мав якийсь свій метод, але Трофімов був проти.
Минуло понад годину з того часу, як вилетіли Бариль і Петимко. За умовою льотчики мусили за цей час повернутися, навіть нічого не знайшовши. А "Розвідувач риби" затримався, бо Бариль повів машину на схід і почав креслити на радіусі коло, маючи центром чорну крапку – "Буревісник". На більшій висоті Бариль побачив більший корабель, ніж шхуна. То йшов пароплав. На кормі пароплава не було прапора і не можливо було його національність. Зате Петимко прочитав назву – "Кайман".
Петимко згадав, як Марко розповідав про шпигуна з перев'язаним оком та про "Кайман".
"Розвідувач риби" раптом побачив "Колумба" і навіть Марка. Хлопець стояв біля стерна й дивився на них, хоч не зробив жодного руху. Біля нього стояла людина і, мабуть, щось наказувала, бо юнга одразу схилив голову. Льотчики ще розгледіли двох людей біля мотора. З них лише один стежив за літаком. Остерігаючись пострілів з револьвера, Бариль не спускався нижче півтораста метрів і обмежився лише одним польотом над шхуною. Мусили поспішати до "Буревісника". Бариль і Петимко розуміли: "Колумб" іде до "Каймана". Відстань від шхуни до пароплава була вп'ятеро коротша, ніж відстань від "Буревісника".
"Розвідувач риби" прилетів до есмінця і кинув записку. У записці були координати "Колумба". Командир Трофімов наказав чим швидше пливти до "Колумба". Адже коли не доженуть "Колумба", злочинці перейдуть на "Кайман" і в нейтральних водах взяти їх буде неможливо.
Х. Ранок полонених
У Марка підгиналися ноги. Цілу ніч простояв він біля штурвала, не маючи жодної хвилини відпочинку. Моторист і юнга просили дозволити їм переодягтися, але пірати не звернули на це уваги.
Марко і Левко могли бути задоволені тим, що значно загальмували рух шхуни на південь. Капітан піратського човна і шпигун нервувалися. Виявилось, що шхуна має мізерну швидкість і не встигла своєчасно прибути на умовлене місце. Все ж поспішали до потрібного їм місця.
Одна річ дратувала як загарбників, так і полонених: рубка.
Марко палав обуренням, що в темряві ночі Андрій Камбала не зумів вийти з рубки й напасти на піратів. Останні теж позирали на рубку, але не наважувалися на рішучі заходи проти того, хто там зачинився. Поранений чи поранені зачинилися й не виявляли бажання показуватись на палубі. Анч кілька раз пробував підслухувати під дверима рубки.
Шпигунів насторожив і "Розвідувач риби", і чорна крапка у морі, яка означала, що пливе якесь судно.
Загарбники радились, що робити з полоненими. Вони вже могли без них обійтися. Двох куль вистачило на обох, але все ж у рубці залишався свідок. Анч знову обійшов кругом рубки. Крапка виявилась "Кайманом". Шхуна наближалася до пароплава. Рудий пірат негайно взявся подавати сигнал "Кайманові".
В цей час знову почулося гудіння літака. Тепер він ішов з іншого боку, тримаючи курс між шхуною і пароплавом. Поява другого літака посилила загальне хвилювання на шхуні. Скоро, проте з'ясувалось, що летів той самий "Розвідувач риби". Тепер він кружляв поблизу. Це нагадувало слідкування. Пірати захвилювалися. Рудий закінчив свої готування і підніс на уламку щогли знаки, які міг розібрати лише "Кайман". Літак, здається, зацікавився тими знаками і спустився дуже низько над шхуною. Загарбники догадалися, що льотчики бояться обстрілу, а самі зброї не мають.
Розуміючи, що тепер уже нічого критися, пірати повитягали револьвери.
Обидва полонені вирішили не допустити шхуну до пароплава. Левко виключив мотор. Анч підскочив до моториста й кілька разів сильно вдарив рукояткою револьвера по голові. Левко упав на мотор, прикриваючи його собою. На голові в нього проступала кров. В цю мить літак, мов яструб, налетів на шхуну. Рудий пірат помітив у бінокль, що з "Каймана" подають сигнал. Він скочив на ніс і почав семафорити, викликаючи пароплав на допомогу. "Кайман" негайно пішов до шхуни, що стояла тепер на одному місці. Одночасно далеко-далеко на обрії з'явилася ще одна ледве помітна цяточка.
XI. Іспит
Цей хвилюючий момент учасники тих подій спостерігачі з чотирьох різних пунктів: "Буревісника", "Каймана", "Розвідувача риби" і "Колумба".
З "Буревісника" помітили літак і шхуну, а за півхвилини й пароплав. Трофімов наказав приготувати на всяк випадок кулемети. Командуванню дивізіону відправили радіограму про захоплення "Колумба" піратами.
Віддаль від "Каймана" до "Колумба" була в сім раз коротша, ніж віддаль від есмінця до шхуни. Есмінець мав завдання або підійти до шхуни раніше, ніж це зробить пароплав, або перетяти шлях між шхуною та пароплавом. Це завдання Трофімов поставив перед собою, коли виявилось, що шхуна стоїть на місці без руху. Знаючи із слів Ясі, що на "Колумбі" є човен, він боявся, щоб пірати не поспішили човном назустріч пароплаву.
Командир есмінця дав наказ йти "повним бойовим". Комісар зійшов на командний місток і став поруч командира, стежачи в бінокль за рухом трьох чорних плямок попереду. Старший механік Абдулаєв за допомогою комісара вмовляє капітана піти в повний хід за своїм проектом.
В цей час на палубі "Каймана" панувало напруження і хвилювання. Там зрозуміли, що на шхуні перебуває хтось з підводного човна. "Кайман" рушив до шхуни. Але не дуже швидко. На вантажному пароплаві так скоро збільшити швидкість, як це роблять військові кораблі, не можна. А тут на "Каймані" ще помітили військовий корабель "Буревісник", який почав дуже швидко наближатися.
Військовому кораблеві пароплав мусив показати свій національний прапор. Командир того корабля мав право перевірити документи пароплава. Єдине, чого він не мав права робити, – це зняти, без згоди капітана, людину з іноземного пароплава, хоча б то був явний злочинець. Капітан "Каймана" поспішав до "Колумба", наміряючись скористатися своїм правом. Матроси на пароплаві приготувалися викинути за борт трапи, як тільки зрівняються з шхуною. Маленький беззбройний літачок не міг їм перешкодити.
А Бариль все кружляв над шхуною. Він намагався дезорганізувати своїх ворогів на шхуні, і це йому вдалося. Він не дав їм більше запустити мотор, хоч як вони намагалися. Він пролітав боком так низько, що, здавалося, ось-ось розсіче крилом комусь із них голову. Анч не витерпів і вистрілив останньою кулею.
Бариль атакував не лише шхуну. Він повів свою машину назустріч пароплавові, викликаючи там тривогу і замішання. Вдруге Бариль взяв "горку" перед бортом пароплава, але "Кайман" вже йшов повним ходом до шхуни.
На палубі есмінця, крім командира й комісара, ніхто не знав, що відбувалося в машинному відділі. Там усі з тривогою стежили за змаганням есмінця та пароплава. "Буревісник" мчав із швидкістю поїзда, але мусив досягти швидкості вітру, щоб попередити пароплав. Раптом увесь корабель затрясло. Червонофлотці здивовано позирали один на одного. З есмінцем робилось щось неймовірне. "Буревісник" перестав трястись, але мчав з помітно збільшеною швидкістю. З розгону есмінець міг по інерції промчати між шхуною та пароплавом, і поки б він повернув назад, пароплав встиг би забрати людей з "Колумба". Командир хотів закинути на шхуну буксирний гак і потягти її за собою, але зважив, що пірати могли виплигнути в воду. Есмінець промчить, а пароплав підбере їх з води.
Командир наказав кинути шлюпку на воду. Необхідно на повному ходу спустити за борт шлюпку з людьми. Такий спуск вимагав циркової вправності. Але ось озброєні моряки вже в шлюпці, моторизовані шлюпбалки висунули її вбік, за борт, а потім спустили до самої води. З "Каймана" спостерігали спуск шлюпки і зрозуміли, для чого це, але пірати на шхуні цього маневру не помітили.
На "Колумбі" бачили, що "Кайман" рушив на допомогу, тому облишили Левка і мотор. Але коли помітили "Буревісника", знову повернулись до мотора, щоб зрушити "Колумб" назустріч пароплаву. Але заважав непритомний Левко. Він лежав на моторі, а щоб його відтіля відтягти, треба було довго одв'язувати. Рудий пірат ножем розрізав мотузки. У Анча мигнула думка постріляти полонених і підпалити шхуну, але на це й часу не залишилося, і жодного патрона в нього не було. Залишалося чекати.
Марко розумів, що есмінець підійде до шхуни першим. Шпигун і пірат стали край борту. Анч кинув свій револьвер у воду. Пірат витяг з синього конверта папери і ховав їх за пазуху. Конверт викинув. Револьвера рудий з рук не випускав. Тепер Марко зрозумів, на що розраховують пірати. З розгону есмінець не зможе зупинитися: він проскочить, підійде пароплав, і пірати враз перескочать туди. Треба було б їх затримати. Але юнга нічого не міг зробити. Все відбувалося так, як він передбачав.
Старший механік Абдулаєв склав іспит. Есмінець з страшною силою збурив воду і промчав повз самий борт "Колумба". Шхуна загойдалася, а люди на ній примружились од раптового вітру. Але то була лише мить. Есмінець, припиняючи хід, проскочив далеко вперед. "Кайман" наближався до шхуни, але між пароплавом і шхуною вже стояла шлюпка з озброєними червонофлотцями, одрізаючи піратам шлях до втечі.
XII.