Шевченко Тарас — Іван Підкова

Стислі перекази

Іван Підкова (стисло)

Було колись в Україні, що запорожці панували, добуваючи славу та свободу. Тепер минули ті часи, тільки вітер нишком у полі з вітром говорить про волю.
Було колись добре жити на Вкраїні, згадаєш — і серце спочине.
Чорна хмара вкриває небо й сонце. Синє море звірюкою стогне і виє. Козаки на байдаках виходять у море погуляти. Хвилі кругом як ті гори, а козакам того тільки й треба, пливуть собі та співають. Попереду отаман веде, куди знає. Закрутив чорні вуса, підняв шапку — човни стали...

Читати скорочено менше, ніж за хвилину →

Іван Підкова (скорочено)

(Поема)
1
Поет оспівує козацькі часи в Україні. Запорожці вміли воювати, добувати славу і волю. Від тієї слави лишилися тільки високі могили, що "про волю нишком в полі з вітрами говорять". Та згадка про ті славні часи, може, заспокоїть серце.
II
На тлі бурного моря зображено велич, силу й рішучість запорожців та їх отамана. Запорожці, завзяті й сміливі вояки, вирушають у морський похід до Царграду, столиці султанської Туреччини:
А попереду отаман Веде, куди знає...

Читати скорочено менше, ніж за хвилину →
Дивіться також