Село палало. Вигоріла половина хат, залишивши без притулку і без того змучених людей. Особливо потерпав старий дід. Він ніяк не міг заспокоїтись, що згоріло все, зароблене багатьма роками.
Хтось докинув думку, що хату запалили студенти, які проходили нещодавно тут та до чогось придивлялися.
Раптом до натовпу наблизився чужий чоловік. Він заговорив до людей, виливаючи в словах їхню муку. Його прихильно слухали. Та чоловіка наздоганяли стражники. Люди захищали його, поки не почули, що він студент. Тепер вони з недовірою та злістю одвернулися.
Студент дарма намагався прихилити їх до себе. Тоді він застрелився, щоб люди повірили йому. Селяни зрозуміли, що через них загинула безневинна людина. Тепер вони накинулися у розпуці на стражників...