З Костем сталася чудна кумедія.
Діло вийшло так. Кость та ще троє хлопців — Данилко, Семенець та Микита — пасли товар на лугу. Хлопці — свій, а Кость — панський.
Був вітер, та такий холодний, що чисто руки померзли, і Семенець, як не хмурив брови, як не випинав губи, ніяк не міг скрутити цигарки з кінського гною.
— Нє, холодно, не скрутиш! — рішив маленький, чорненький, як кузочка, Данилко й озирнувся. А озирнувшись, в той же мент схопився й люто, дзвінко закричав: — А куди-и ти?!..
Читати скорочено за 13 хвилин →
Володимир Винниченко
Кумедія з Костем
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
Кость, Данилко, Семенець та Микита пасли худобу на лугу. Хлопці – свою, а Кость – панську. Була весна, дув холодний вітер, аж руки померзли, і Семенець ніяк не міг скрутити цигарки з кінського гною. Данилко побіг відганяти від сходів пшениці вола Архирея. Микита й Семенець теж озирнулись до лугу, але їхній товар пасся як слід...
Читати скорочено за 8 хвилин →
Історія про хлопчика Костя, що служив у пана і був його незаконно народженим сином. Життя виховало маленького хлопчика дуже сміливим, завзятим і по-доброму впертим. Проте серед цих рис головною рисою дитини було те, що хлопець ніколи не плакав. Не плакав він, хоча слуги навмисне знущалися над ним, щоб він плакав, а Кость " заверещить тоненько-тоненько, зажмуриться й біжить куди попало. А все-таки не плаче! Його так і прозвали за це "кам'яним виродком"...
Читати скорочено за 4 хвилини →