Андрій Малишко — Прометей

Стислі перекази

Прометей (скорочено)

(Поема)
З-за ріки видно дві кручі — одна зелена, чорна друга. "На чорній кручі чорний дуб, як добрий воїн—вітролюб, весь посмаглілий, обгорілий, стоїть на кручі потемнілий. Кому б сказати все? Кому б?"
Оживає тиха пристань. В артілях виспіли жнива: вантажать кавуни й дині. Пахне молодим житом, рибою, смолою та тютюном.
І
Поснули вантажники з артілі, тільки п'ятеро сивих плотарів варили кашу на вечерю й тихо говорили. Підсів до них і автор...

Читати скорочено за 7 хвилин →

Прометей (дуже стисло)

На пристані ввечері відпочиває артіль вантажників, варять кашу. Один з них розповідає, як під час війни хлопчик знайшов в очеретах трьох бійців. Двоє старших були вже мертві, а молодий ще дихав. Німців у цей час поблизу не було, тому селяни занесли бійця в одну з хат.
Кажу, він був не з ближніх сіл,
А десь з Смоленщини, де стіл,
І хата, й люди — всім привітні,
Зайди у лютому чи в квітні,
То хліб і сіль — завжди навпіл...

Читати скорочено за 3 хвилини →
Дивіться також