Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
"Відкриття полювання" буває двічі: 1 серпня на птицю, а 1 листопада на звіра, але для кожного мисливця відкриття полювання тоді, коли після довгої перерви у руках знову рушниця. Перед цим багато турбот: рушниця, набої, одежа, рюкзак. А ще треба вирішити куди і з ким їхати.
Куди їхати? Одного разу вам кажуть, що біля Борисполя, на озерах, багато качви. А на завтра хтось каже, що там озера повисихали, тому треба їхати на Носівку. Іще через день чуєте, що в Носівці самі жаби, а коли вже їхати, щоб з качками бути, так тільки на Яготин. І т. д. і т. п.
З ким їхати? Можна з Іваном Петровичем. Він розказуватиме про свого пса гордона, який одного разу став на стойку в густій ліщині на вальдшнепа, та так став, що годі було зрушити, довелося лишити в лісі. А коли Іван Петрович повернувся через рік, кістяк гордона і досі стояв. Гарний то був пес. Даєш йому гроші: "Джек! Миттю пляшку вина!" За пів години вже летить з вином. Тільки не можна було більше грошей давать: решту обов'язково проп'є!
Якщо поїдете з Пилипом Федоровичем, він розповість вам про короткозорого старенького бухгалтера, пристрасного мисливця, з якого жартувала вся компанія. Наприклад, якось вдягнули кота в заячу шкуру, а бухгалтер у нього стріляв, і "заєць" видерся на телеграфний стовп. А якось прикололи шпилькою до вбитого зайця папірця з написом: "За що ви мене вбили?!" та того зайця й посадили під кущем і спрямували на нього короткозорого бухгалтера. Він вистрелив, підбіг, а там такий на записці заячий докір!
...А чи не пореготались би ви з оповідання одного старенького дідуся, як він колись, бувши молодшим, не мав рушниці, а завжди додому з качками приходив. Він ховався в очереті, і коли мисливці стріляли в качок, кричав: "Врятуйте!". Мисливці тікали, бо думали, що когось убили. А дід тоді качечки позбирає і додому...
З першим вистрілом полювання відкрите.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу