Коли вчитель зайшов у клас, зараз побачив, що там робиться щось непевне.
— Що тут у вас діється?
Усі мовчали, стоячи навкруг одної парти. На тій парті сиділа Олександра. Це була дівчинка першого року навчання, дочка сільського писарчука-п’янички. Вона сиділа, низько похнюпивши голову і втупивши очі у свій стіл. Її біляве, у веснянках обличчя було біле, як крейда.
Озвалася Пріська — подруга Олександри. Батько її був у економії за прикажчика...
Вчитель зайшов до класу, і зрозумів, що щось трапилося. Школярі оточили його стали навперебій про щось сердито розказувати. Всі діти стояли і лише одна дівчинка Олександра, дочка сільського писарчука-п'янички, сиділа.
…низько похнюпивши голову і втупивши очі у свій стіл. Її біляве, все у веснянках, обличчя було біле, як крейда. Вона вхопилася руками за стіл, мов боялася, що її тягтимуть кудись силоміць.
Все ж діти розповіли, що саме Олександра украла в однієї з учениць Пріськи шматок хліба...