Це було давно: тоді, як нашу землю шарпали турки й татари, а гетьмани українські ходили одбиватись од ворогів. Татари грабували, палили й руйнували села, вбивали людей, брали їх у полон і продавали туркам у тяжку неволю.
У невеличкому селі на Волині жили прості люди-хлібороби. Довелося зазнати лиха і цьому селу, але тільки один раз, бо село заховалось у лісі і знайти його було важко...
Розповідається про ті часи, коли на Україну нападали турки й татари, а гетьмани укра?нськi ходили з козацтвом одбиватись од ворогiв.
На Волинi було невеличке село, яке заховалося в лісах, і знайти його було не легко. В селi жили простi хлiбороби, але татари не давали їм нормально жити. Вони грабували, палили села, убивали людей, багатьох брали в полон, продавали рабами на тяжкi роботи туркам.
На краю села стояла невеличка хатка, біля неї садок, бджоли, пасіка...