Маруся залишалася вдома сама, коли батько ходив на роботу в шахту, хоча їй було лише десять років. Мама Марусі померла, коли їй було лише чотири роки, вона мало її пам'ятала, але часто згадувала, як мама її обіймала.
Її батька звали Максимом. Він був безземельний, поки була жива дружина вони господарювали удвох, орендували землю, але після її смерті він не зміг з цим упоратися, забив вікна і двері дошками і влаштувався працювати на шахту.
А Маруся жила у тітки цілих чотири роки...
Читати скорочено за 8 хвилин →
Десятирічна дівчинка Маруся, і її батько Максим, учорашні селян, три роки живуть у землянці неподалік шахти, де працює батько. Маруся залишалася сама, коли батько ходив на роботу, мама її померла, а братів чи сестрер у неї не було.
У Максима була одна мрія. Він був безземельний, і йому здавалося, немає найбільшого щастя над те, коли чоловік має клапоть поля. І розмовляючи одного разу увечері, він звірив дочці свої мрії…
— Ой і гарно було б, Господи! – скрикує Маруся, й оченята в неї блищать...
Читати скорочено за одну хвилину →