Вона зателефонувала по номеру, що був на нашийнику в собаки, і розповіла, що її син знайшов маленького чорного пуделя. Господарем собаки виявився хлопчик Стафан Альберг. А собаки кличка була Бобі. Прийшов Стафан і забрав цуценя. А Малий лежав на своєму ліжку й гірко плакав.
КАРЛСОН ПРИХОДИТЬ НА ІМЕНИНИ
Настало літо. Навчання в школі скінчилося, і Малий лаштувався їхати до бабусі. Але перед цим Малому мало виповнитися 8 років. Увечері напередодні іменин Малий мав розмову з Карлсоном. Хлопчик сказав, що не може запросити його на святкування через маму. Карлсон образився, тож Малий мусив запросити його. Хлопчик сказав Карлсону, що післязавтра на ціле літо їде до своєї бабусі. Спочатку Карлсон посумнів, але потім поважно заявив, що теж поїде до своєї бабусі.
Зранку мама, тато, Боссе й Бетан принесли Малому торт і подарунки, у яких виявились: коробка кольорових олівців, іграшковий пістолет, книжечка й нові сині штанці. На якусь мить хлопчик повірив, що йому подарують собаку але відразу ж зрозумів, що такого не може бути.
Зразу ж після обіду мама почала накривати стіл у його кімнаті. Боссе й Бетан – у них ще не почалися канікули – повернулися зі школи. Бетан вручила пакунок, у якому було іграшкове оксамитове цуценя. Малий гірко заплакав. Мама пішла телефонувати татові, щоб скоріше прийшов з роботи. Тато прийшов і сказав малому, що в сінях за дверима його чекає Бімбо. Там тоненько заскавчало цуценя. Це була маленька такса. Бімбо був зовсім-зовсім живий, і Малий дуже радів.
Прийшли Гунілла й Крістер, усі сіли за стіл. Малий спитав, чи не будуть чекати на Карлсона. Мама сказала, що він сьогодні не прийде. І взагалі, тепер у Малого є Бімбо. Коли мама вийшла з кімнати, прилетів Карлсон. Він образився, що для нього немає чашки. Але Малий віддав свою, і все налагодилося. Карлсон подарував Малому свищика, щоб свистіти Бімбо, і спитав, чи хлопчик не отримав цукерок, бо їх треба віддати на благодійну справу. Карлсон засунув пакуночок з цукерками собі до кишені і узявся до бутербродів.
Тим часом у вітальні зібралися мама, тато, Боссе й Бетан. Вони пішли до Малого і… побачили Карлсона. Тоді мама прошепотіла, що їм краще вийти. "Обіцяйте мені всі – і ти, Боссе, і ти, Бетан. Обіцяйте нікому не розказувати про те, що ви тут бачили, нікому!" — попросив тато. Він так говорив тому, що їм би ніхто не повірив. І тато, і мама, Боссе й Бетан пообіцяли одне одному, що ніколи нікому не розкажуть про те, якого собі Малий знайшов дивного приятеля. Ніхто від них не почув нічого про Карлсона, що живе на даху. Тому Карлсон спокійно живе собі й далі в своїй хатці, і ніхто про це не знає.
Коли всі розійшлися, Малий почав нарешті прощатися з Карлсоном. Той пообіцяв, що після канікул вони знову побачаться.
Стислий переказ скорочено, автор: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу