Джоан Роулінґ — Гаррі Поттер i Філософський камінь (стислий переказ)

Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Сторінка 3 з 5

Собака сидів на величезному люкові. Перелякані діти втекли. Гаррі зрозумів, де саме лежить маленький пакунок із сейфу.

Стислий переказ скорочено, автор: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ

ГЕЛЛОВІН

Мелфой не повірив своїм очам, побачивши наступного дня, що Гаррі й Рон ще й досі в Гоґвортсі. Гаррі розповів Ронові про пакунок, який, здається, перенесли з "Ґрінґотсу" до Гоґвортсу, й вони довго міркували над тим, що могло потребувати такої поважної охорони.

Сова принесла для Гаррі новеньку мітлу "Німбус-2000", для інших це ще було таємницею. Та Мелфой вихопив у Гаррі пакунок і обмацав його. Він зрозумів, що там мітла. Повз хлопців проходив професор Флитвік. Мелфой сказав йому, що Гаррі має мітлу, а це заборонено. Але професор уже все знав і був у захопленні від Гаррі.

Ввечері Гаррі пішов на тренування. На кожному кінці поля стояли три позолочені стовпи з кільцями вгорі. Ці стовпи були п'ятнадцять метрів заввишки. Олівер Вуд розповів правила гри: у кожній команді – семеро гравців, троє з них – загоничі. Загоничі кидають квафел (яскраво-червоний м'яч завбільшки, як футбольний) один одному і намагаються закинути його в одне з кілець, щоб забити гол. За кожен забитий квафел команда дістає десять очок. У кожній команді є ще воротар. Вуд був саме воротарем. Воротар має літати довкола своїх кілець і заважати суперникам забити гол. Також Вуд приніс ще два бладжери (два однакові чорні м'ячі, трохи менші від червоного квафела), які вміли літати. Бладжери мали на меті збити гравців з їхніх мітел. Ось чому в кожній команді є по два відбивачі. Їхнє завдання – захищати своїх гравців від бладжерів і відбивати їх у бік команди суперників. Вуд показав четвертого м'яча, проти квафела і бладжера він був маленький, як великий горіх. Був золотавий і мав невеличкі срібні крильця. Це був золотий скич, найважливіший м'яч. Його дуже важко зловити, бо він дуже швидкий і ледве помітний. І ловить його ловець. Гаррі повинен був постійно снувати між загоничами, відбивачами, бладжерами і квафелом, щоб упіймати його швидше, ніж ловець суперників, бо ловець, який зловив снича, здобуває для команди сто п'ятдесят очок, і цього майже завжди вистачає для перемоги. Матч закінчується тільки тоді, коли хтось упіймає снича.

Минуло два місяці, відколи Гаррі у Гоґвортсі. Він почувався в цьому замку як удома. Настав Гелловін. На уроці заклинань професор Флитвік розділив усіх учнів на пари. Партнером Гаррі став Шеймус Фініґан. Рон опинився в парі з Герміоною. Діти повинні були підняти в повітря предмет, але це вдалося лише Герміоні. Ронові це не подобалося, він трохи образив дівчинку. Згодом Гаррі й Рон почули, як дівчата говорили, що Герміона плакала в дівочій убиральні й хотіла, щоб її лишили саму. Ронові стало прикро.

Під час святкового обіду до зали прибіг професор Квірел і сказав Дамблдору, що у підвалах є троль. Старости, за наказом Дамблодора, повели учнів у свої кімнати. Раптом Гаррі згадав про Герміону, вони з Роном побігли шукати її. Раптом вони обачили, що за ними йде Снейп. Він пішов на четвертий поверх, хоч усі вчителі пішли боротися з тролем.

Друзі побачили троля, їм вдалося замкнути за ним двері. Але з тролем виявилася замкненою Герміона. Хлопці почули її крик і кинулися рятувати. Гаррі запхав свою чарівну паличку тролеві просто в ніздрю. Рон раптом викрикнув заклинання, яке спало йому на гадку: "Вінґардіум Левіоза!". Довбня вилетіла тролеві з рук і гепнулася просто на голову свого господаря. За мить до кімнати влетіли професорка Макґонеґел, Снейп і Квірел. Професорка лютувала, але Герміона сказала, що хлопці рятували її, бо вона сама хотіла впоратися з тролем. Хлопці були здивовані, що всю вину дівчина взяла на себе. Професорка Макґонеґел зняла п'ять очок з Ґрифіндору і вигнала Герміону. Але хлопцям сказала, що кожен здобув по п'ять очок для гуртожитку. З того моменту Герміона Ґрейнджер стала приятелькою Гаррі і Рона.

РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ

КВІДИЧ

Почався листопад — сезон гри у квідич. Після кількох тижнів тренувань, Гаррі мав брати участь у своєму першому матчі: Ґрифіндор проти Слизерину. Якщо Ґрифіндор виграє, то підніметься на друге місце в чемпіонаті гуртожитків.

Герміона тепер товаришувала з Гаррі, вона вже трохи спокійніше ставилася до порушень дисципліни, та й узагалі стала приємнішою. Напередодні першого Гарріного матчу з квідичу вони усі троє стояли на замерзлому подвір'ї. До них підійшов Снейп, який кульгав. Снейп побачив у дрізів книгу "Квідич крізь віки", сказав, що книги виносити не можна і зняв з гуртожитку 5 очок.

Ввечері Гаррі, Рон і Герміона сиділи разом біля вікна. Герміона перевіряла домашні завдання Гаррі й Рона з заклинань. Гаррі хотів забрати "Квідич крізь віки", тому пішов до вчительської і постукав у двері. Відповіді не було. Гаррі відчинив двері і підглянув, як Філч перев'язує ногу Снейпа. Вчитель жалівся на собаку з трьома головами. Гаррі розповів про побачене друзям. Він сказав, що Снейп, напевно, хотів забрати те, що стереже пес. І, може, це він пустив троля, щоб відвернути загальну увагу.

Наступного дня відбувся матч. Рон і Герміона сіли у верхньому ряду поруч із Невілом, Шеймусом і Діном. Вони підготували плакат для Гаррі.

У роздягальнях Гаррі та його команда вдягали яскраво-червону форму (гравці Слизерину були вбрані в зелене). Суддею на матчі була мадам Гуч.

Під час гри Гаррі цілковито втратив контроль над мітлою. Його мітла почала швидко крутитися, а він насилу тримався, щоб не впасти. І раптом Гаррі зірвався з неї. Він завис у повітрі, тримаючись за мітлу однією рукою. Геґрід вважав, що тут справа могутньої чорної магії. Герміона побачила, що Снейп уп'явся очима в Гаррі й невпинно щось бурмотів. Дівчинка, підбігши до Снейпа, присіла навпочіпки, витягла чарівну паличку й прошепотіла кілька ретельно дібраних слів. Снейпова мантія загорілася. Снейп навіть не здогадався, що сталося. Високо в небі Гаррі раптом знову зумів осідлати свою мітлу. Він швидко мчав до землі. У його роті був снич. Ґрифіндор переміг з рахунком 170 : 60.

Гаррі, Рон і Герміона розповіли усе про Снейпа Геґрідові. Велетень розповів, що триголового пса звати Флаві, і він належить йому. Геґрід позичив собаку Дамблдорові для охорони дечого, про що дітям знати не треба, бо це справа Дамблдора і Ніколаса Фламеля. А щодо Снейпа, то велетень не вірив, що вчитель може бажати чогось поганого для Гаррі.

РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ

ДЗЕРКАЛО ЯЦРЕС

Наближалося Різдво. Учні чекали на канікули. Драко Мелфой підсміхався з Гаррі, бо той на канікули залишався у школі. Рон з братами теж лишалися. Мелфой почав діставати й Рона. Коли Рон кинувся на ворога, з'явився Снейп і зняв з Ґрифіндору п'ять очок.

Друзі сказали Геґріду, що шукають, хто такий Ніколас Фламель. Відколи Геґрід проговорився про Фламеля, вони й справді шукали в книжках згадки про нього, бо як інакше можна було дізнатися, що саме хоче вкрасти Снейп? Коли почалися канікули, Рон і Гаррі мали досить вільного часу на роздуми про Фламеля.

На Різдво Гаррі, на своє здивування, отримав подарунки. Від Геґріда він отримав дерев'яну дудку. Дядько Вернон і тітка Петунія прислали п'ятдесят пенсів. Був ще один подарунок — пухнастий яскраво-зелений светр і велика коробка домашнього печива. Їх прислала мама Рона. У наступному дарунку були шоколадні жабки від Герміони. А ще був плащ-невидимка із запискою: "Твій тато лишив його мені перед смертю. Настав час повернути його тобі…". Записка була без підпису.

Відбувся розкішний різдвяний обід. По обіді Гаррі й брати Візлі досхочу побавилися надворі, жбурляючи один в одного сніжками. Для Гаррі це було найкраще в житті Різдво. Вночі він накинув плащ і вирішив іти у бібліотеку та пошукати у тих книгах, що їх заборонено видавати учням, щось про Фламеля.

У бібліотеці Гаррі натрапив на книжку, яка почала кричати, коли її розгорнули. Гаррі втік від охоронця, що прибіг на крик. До Філча приєднався і Снейп. Гаррі заховався у якомусь класі. Там стояло велике дзеркало, угорі на якому був вирізьблений напис: "ЯЦРЕС ОГОВТ ЯННАЖАБ А УЖАКОП ІБОТ ЯЧЧИЛБО ЕН Я". Гаррі побачив у дзеркалі не тільки себе, а й цілу юрбу людей, які стояли в нього за плечима. Жінка, котра стояла зразу за його відображенням, усміхалася й махала йому рукою. Вона плакала і усміхалась водночас. Біля неї був чоловік. Гаррі зрозумів, що це його батьки.

Наступного разу Гаррі узяв з собою Рона. Рон побачив себе у дзеркалі старшим, найкращим учнем школи, з кубком гуртожитків і кубком з квідичу.

Втретє Гаррі побачив батьків, а якийсь дідусь йому посміхнувся. Гаррі присів на підлогу перед дзеркалом. Ніщо не могло утримати його від того, щоб просидіти тут з родиною цілу ніч. Та за спиною Гаррі з'явився Албус Дамблдор. Він пояснив хлопцеві, що дзеркало серця показує найглибше, найсокровенніше бажання серця.

РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ

НІКОЛАС ФЛАМЕЛЬ

Дамблдор переконав Гаррі не шукати більше дзеркала Яцрес, і решту різдвяних канікул плащ-невидимка пролежав на дні валізи. Гаррі часто снилося, як його батьки щезають після спалаху зеленого сяйва, а чийсь пронизливий голос заходиться реготом. Герміона після повернення з канікул була розчарована, що Гаррі так нічого й не довідався про Ніколаса Фламеля. Хлопець продовжував ходити на тренування з квідичу. Вуд працював з командою завзятіше, ніж будь-коли, бо якщо в наступному матчі вони переможуть Гафелпаф, то вперше за сім років випередять Слизерин у змаганні за кубок гуртожитків. Цього разу судити мав Снейп.

Нарешті Герміона знайшла книжку, у якій йшлося про те, що Ніколас Фламель – єдиний відомий виробник філософського каменя, який перетворює будь-який метал у чисте золото. З нього також видобувають еліксир життя, що дарує безсмертя тому, хто його вип'є. Єдиний такий камінь, що справді існує, належить Ніколасу Фламелю, визначному алхімікові й шанувальнику опери. Містер Фламель, якому було 665 років жив у Девоні разом зі своєю дружиною Перенель. Друзі вирішили, що пес охороняє саме цей камінь. Тепер було зрозуміло, що шукає Снейп. Гаррі чомусь усюди натрапляв на нього. Часом йому навіть здавалося, ніби Снейп ходить слідом за ним, намагаючись упіймати.

Настав час вирішальної гри.

1 2 3 4 5