А тепер у них є лише сідло, яке вони кладуть на гілку яблуні і "скачуть" скільки хочуть.
Бет піклувалася про Френка. Той розповів, що якось катався на коні, впав, і з того часу він ходить з милицями. Хоч дівчина боялася чужих людей, вона захоплено розмовляла з цим хлопцем, і Джо, побачивши таке, була дуже здивована.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
Глава XIII
Повітряні замки
Одного теплого вересневого дня Лорі мав поганий настрій. Він відмовився від уроків, пів дня грав на роялі, чим дуже розсердив дідуся, потім посварився з конюхом і пішов полежати у гамаку. Раптом він побачив сестер Марч. Вони кудись йшли в солом'яних капелюхах і з палицями в руках. У руках вони несли різні речі. Хлопець пішов за ними і вже образився, бо подумав, що його забули покликати на пікнік.
На одному зі схилів розкинулася сосновий гай, там і розташувалися сестри. Мег щось шила, Бет розглядала шишки, Джо одночасно в'язала і читала, а Емі малювала. Лорі приєднався до дівчат, і Мег сказала, що він теж повинен щось робити, така умова. Лорі почав читати замість Джо. Згодом дівчата пояснили йому, що всю зиму, весну і літо грали у гру "Мандри пілігрима", а на канікулах вирішили виконати усі завдання, які поставили перед собою. А тепер дуже пишаються, що все виконали. Лорі раптом пожалів, що свої канукули провів даремно.
Джо почала говорити про мрії, і Лорі признався, що хотів би поселитися в Німеччині, де присвятив би себе музиці. Потім і дівчата розповіли про свої мрії. Мег сказала, що хоче мати гарний дім, розкішні меблі, багато друзів, багуто слуг і багато грошей. Лорі лукаво запитав, чи буде у її домі хазяїн, а Джо сказала Мег, що треба прямо казати, що вона мріє про мудрого, доброго чоловіка і чудових дітей. Потім Джо сказала, що мріє мати конюшню з арабськими скакунами, а в кімнатах у неї буде повно шаф з книгами. Та перед цим вона хоче зробити якийсь гарний вчинок, який здивує всіх. Також дівчина мріяла писати книги.
Мрії Бет були простими: вона хотіла все життя прожити у своєму домі з батьками і допомагати всім. Лорі здивувався і спитав, чи більше нічого вона не хоче, а Бет відповіла, що прекрасний рояль у неї вже є. У Емі було багато бажань: вона мріяла стати художницею, побувати у Римі, прославитися на цілий світ.
Джо сказала, що через десять років вони знову зберуться разом і подивляться, чи здійснилися всі їхні мрії. Мег тоді буде 27 років, Джо і Лорі − по 26, Бет − 24, а Емі − 22.
Коли дівчата запитали Лорі про його мрії, він признався, що мусить виконувати те, що наказує дідусь: стати комерсантом і вести справи з Індією. Лорі говорив, що може хіба втекти з дому, як його батько. Джо порадила так і зробити, а от Мег радила робити все так, як радив дідусь.
Коли дівчата почали говорити про вчителя Брука, хлопець сказав, що помітив якийсь зв'язок між Мег і вчителем. Лорі помітив, що коли вчитель проходить біля вікна Марчів, то усміхається і кланяється. Насправді дівчата любили цього чоловіка, він часто приходив до них у гості і спілкувався з місіс Марч.
Ввечері Бет прийшла пограти для старого Лоренса. Лорі стояв за шторою, слухав гру і вирішив, що ніколи не втече від нього.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
Глава XIV
Таємниці
Джо писала свої твори на горищі, а рукописи і чистий папір ховала в духовці старої жаровні, щоб часом не погризли миші. Якось дівчина прихопила свій рукопис і швиденько вийшла з дому. Скоро вона з'явилася на одній з людних вулиць міста. Підійшовши до високого будинку, вона зайшла у під'їзд. Та дівчина так боялася, що тричі виходила і заходила. Нарешті вона наважилася і зайшла в одні з дверей. За Джо спостерігав Лорі, який займався у місті фехтуванням, і подумав, що вона пішла вирвати зуби. Коли дівчина вийшла з будинку, він підійшов до неї і спитав, скількох вона позбулася. Дівчина призналася, що ходила у редакцію і запропонувала їм своїх два рукописи. Це була таємниця, бо Джо не хотіла, щоб хтось знав про це. Тоді Лорі теж розповів Джо одну таємницю: він передав через свою пошту лише одну рукавичку Мег (вона їх часто забувала у Лорі) тому, що другу забрав собі вчитель Брук. Лорі сам підглянув, що вчитель сховав собі рукавичку у кишеню. Для хлопця цей вчинок видавався дуже романтичним, а от Джо це не сподобалося, бо вона відчувала, що Мег дорослішає і колись покине їхній дім. Можливо, це станеться скоро.
Наступні два тижні Джо дивно поводилася, а коли бачила містера Брука, характер її псувався, і вона починала грубіянити йому. А одного разу Джо прибігла з газетою і почала читати сестрам одну історію, яка називалася "Суперники". Сестрам дуже сподобалося, а коли вони дізналися, що автор − Джо, то дуже зраділи. Місіс Марч дуже пишалася дочкою. Джо розповіла, що редактор не виплачує початківцям гонарорів, але в майбутньому вона планує заробляти цим на життя.
Глава XV
Телеграма
Був листопад. Мег і Джо працювали, ніяких змін не було, і сестрам було сумно. До них прибіг Лорі і почав вмовляти піти покататися з ним. Та скоро з'явилася місіс Марч, а за нею і поштарка, яка принесла телеграму. Усі довідалися, що батько серйозно хворий, тож місіс Марч мусила негайно їхати до чоловіка у Вашингтон. Ханна кинулася складати необхідні речі, Лорі поїхав відправляти телеграму, що місіс Марч вирушає в дорогу, а потім хлопець мав заїхати до тітоньки Марч і повідомити їй новини. Джо пішла купувати деякі речі для батька, а Мег допомагала складати речі.
Місіс Марч була дуже схвильована, тож дівчата відправили її у спальню відпочивати. Бет розповіла містеру Лоренсу про нещастя, і він пообіцяв місіс Марч, що буде піклуватися про дівчат. Підтримати дівчат зайшов і містер Брук. Він вирішив супроводжувати жінку до Вашингтона, бо мав там деякі справи, які доручив йому містер Лоренс. Лорі повернувся від тітоньки і передав гроші, які вона дала на лікування брата.
День закінчувався, з самого ранку місіс Марч разом з Бруком мали виїжджати. Та раптом мама з сестрами помітили, що Джо немає вдома. Скоро дівчина повернулася і всі побачили, що вона підстриглася. Джо поклала на стіл 25 доларів і сказала, що продала волосся, щоб роздобути грошей на лікування батька. Сестри і мама були вражені таким вчинком Джо.
Вночі Мег ніяк не могла заснути і почула, що Джо плаче через своє обрізане волосся. Сестри почали говорити, Мег заспокоїла сестру і пообіцяла, що зробить їй кучері, і це виглядатиме дуже симпатично.
Глава XVI
Листи
Як тільки почало світати, місіс Марч поїхала з містером Бруком, а перед цим попрощалася з дівчатами. Вона попросила їх вести себе добре, слухатися Ханни та містера Лоренса і частіше писати їй листи. Пізніше Джо і Мег пішли на роботу, а Емі і Бет взялися наводити лад вдома.
Дівчата отримали перші новини про те, що батькові стає краще. Сестер так захопило написання листів, що кожного дня котрась з них відправляла мамі лист.Мег писала їй, що сестри ведуть себе дуже добре, а містер Лоренс і Ханна дбають про них. Джо писала, що Мег намагається виконувати роль мами, а молодші сестри ведуть себе дуже добре. Джо відправила мамі вірш, який склала сама, і додала до листа кілька квіток фіалки, яка квітла в будинку. Емі, Ханна і навіть Лоренс теж писали листи місіс Марч, розповідаючи про різні смішні і не дуже пригоди.
Глава XVII
Маленька праведниця
Через тиждень, отримавши новини про кращий стан батька, дівчата дозволили собі розслабитися. Джо застудилася, тітонька Марч відпустила її на кілька днів лікуватися, тож тепер дівчина тільки читала. Емі перестала допомагати в будинку і взялася за малювання і ліплення. Мег ходила працювати до Кінгів, а вдома дозволяла собі майже не працювати. Тільки Бет працювала, не покладаючи рук. Якось вона попросила Мег, щоб та пішла з нею провідати сім'ю Хуммелів (ту жінку і її сімох дітей, яких Марчі взяли під опіку під час Різдва). Мег відмовилася йти, а Бет вважала, що мусить їх відвідати, бо наймолодша дитина була дуже хвора, а її мама працювала. Джо теж відмовилася йти, тож Бет пішла сама, прихопивши їжі та деяких речей для дитини.
Додому Бет повернулася пізно і тихенько піднялася в кімнату матері. Пізніше Джо знайшла її там. Бет сиділа на ящику з ліками, у руці тримала пляшечку з камфорою. Бет розповіла, що маленький Джо помер у неї на руках, поки прийшла місіс Хуммель з лікарем, якого викликала занадто пізно. У інших дітей боліло горло, лікар оглянув їх і сказав, що у всіх скарлатина. Бет теж уже почувалася погано і прийняла ліки. Джо налякалася, що Бет заразилася у Хуммелів, тому покликала Ханну. У Еммі ще ніколи не було скарлатини, тому її вирішили не пускати до Бет. Ханна викликала лікаря, і той підтвердив, що дівчина хвора. Мег мучила совість, бо вона не пішла з Бет, коли та просила. Емі вирішили відправити до тітки Марч, довелося довго її вмовляти. На щастя, прибіг Лорі і пообіцяв Емі багато всього, тому дівчинка погодилася їхати. Мег вважала, що треба написати мамі про хворобу Бет, але Ханна вирішила, що не варто її турбувати.
Глава XVIII
Тяжкі часи
Бет ставало все гірше, і Лорі заборонили провідувати дівчину. Мег не ходила до Кінгів і зайнялася справами вдома. Ханна так і не дозволила повідомити маму. Джо не відходила від Бет, яка через кілька днів почала марити і не впізнавала сестру і Ханну. До цього всього мама повідомила, що батькові стало гірше, тож її приїзд відкладається. Лікар Бенгс два рази на день заходив до Бет. Ханна весь час сиділа біля хворої, а Мег приготувала телеграму мамі, яку могла б відправити у гіршій ситуації.
Якось лікар порадив сестрам, що краще викликати маму, якщо вона може покинути батька. Джо відразу схопила телеграму і побігла. Коли вона вернулася, побачила у вітальні Лорі. Він тримав лист і сказав, що там написано, що містеру Марчу набагато краще. Також хлопець розповів, що вони з дідусем вирішили повідомити місіс Марч про хворобу Бет, незважаючи на те, що Ханна заборонила турбувати маму. Лорі сказав, що мама уже їде, і Брук повідомив, що до вечора вона прибуде. Джо була вдячна хлопцеві і раділа, що скоро побачить маму.