Барбара Космовська — Буба (скорочено)

Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Сторінка 2 з 6

Дідусь попросив скляночку віскі. Він сварився з Олькою, бо кожні три місяці вона із сином, що ревма ревів, атакувала батьківський дім, захоплювала вітальню, і перебувала там доти, доки не з'являвся скрушний Роберт із букетом прив'ялих троянд. Дідусь взагалі вважав, що треба радіти, що хтось погодився одружитися з нею. Буба знала, що протягом найближчих трьох днів будуть ті самі розмови, утішання, прокльони на адресу дня шлюбу, аж до миті, коли всі кинуться до дверей, щоб відчинити їх Робертові, який був дуже тихим, а Олька – вередливою.

Цього разу Олька пішла від чоловіка назавжди, бо він не дозволяє їй підтримувати потрібну вагу. Виявляється, вона хоче отримати якусь роль у новому серіалі і мусить схуднути, а чоловік називає її аноректичкою, бо вона повинна важити максимально 50 кілограмів.

Додому прийшов батько і щиро засмутився, що Олька знову приїхала. Дідусь почав просити зятя дати нарешті лад у власному домі, бо Олька хоче пропхнути сюди свого нестерпного шибеника. В цей час Францішек схопився з голосним плачем і, незграбно стягаючи трусики, обцюняв килим, турецьку розету, якою так пишалася господиня. У дверях з'явилася мама й намагалася поглядом переконати Францішека припинити ганебні дії.

ГРИБОЧКИ ДЛЯ ДУШІ

Уся сім'я зібралася на нараду. Олька схлипувала і говорила, що чоловік її не кохає, що комп'ютери для нього важливіші. Мати вважала, що дочка повинна боротися за свою незалежність. Але батько спитав, про яку незалежність вони тут говорять, адже є покинутий чоловік, занедбана дитина й комфортабельна квартира. Є полишене навчання й невдала кар'єра співачки. Треба, нарешті, дати цьому лад. Закінчити навчання, виховати Францішека й спромогтися бодай на якусь самостійність. Раптом зайшов Роберт і приєднався до наради. Він розповів, що тільки-но Олька пішла, як приїхала його мати з наміром вести його холостяцьке господарство. Почувши про свекруху, Олька відразу помирилася з чоловіком. Всі з полегшенням перевели подих.

Буба, спостерігаючи за кульмінацією мелодрами, яку знала напам'ять, подумала, що ніколи б не закохалася. Уявила собі, як вона висить на шиї в Адася, і відчула важку лапищу несправедливої долі, що наблизила до Адасевого серця Йольку, а її, Бубу, відсунула на задній план.

* * *

У дверях Бубиної кімнати стояла мама й занепокоєно дивилася на доньку, яка лежала на підлозі в чудній позі. Вона непорушно дивилася на стелю. Її руки безвладно спочивали, простягнуті вздовж тулуба, а ноги були химерно вигнуті. Дідусь теж заглянув у кімнату. Мати почала розпитувати доньку, що вона приймає: гриби, амфетамін, похідні. "Грибочки, напевне, – утрутився дідусь. – Позавчора з'їла п'ять крокетів із грибами, а я лише два". Дівчина пояснила, що просто медитувала. Буба розповіла про свою подругу Йольку, яка ходить на курси для моделей, й Адась від неї дуріє. А Буба у цій ситуації намагається позбавитися почуття ревнощів і розчарування. Мати ще більше здивувалася, почувши про нещасливе кохання. Немовби ніколи не думала, що її донька може закохатися. Тим більше, закохатися нещасливо.

МАЛЕНЬКИЙ УСПІХ

Буба сиділа на лавці й плакала. До неї підійшов дідусь у хутряній шапці, з якої сміялися всі діти в околиці. Він хотів розвеселити онучку і став розпитувати, що сталося. Буба сказала, що все через Йольку, яка сказала, що вони більше не подруги, бо на фізиці Буба відмовилася дати їй свій зошит з готовими завданнями. І Адась вважав, що Буба вчинила по-свинському.

Дідусь вважав, що це Адась і Йолька вчинили по-свинському, бо в друзів можна попросити, але не можна ображатися, якщо чогось не отримаєш. Дідусь вирішив розрадити Бубу грою в бридж. Вони рушили додому, і старий думав, що в коханні потрібне везіння, а щоб грати у віст, достатньо лише мати колоду карт.

* * *

Маньчаки прийшли у гості, і пані Віолетта була зла, бо зламала каблук. Дідусь побачив на її шиї грубезний ланцюг, на якому висіла позолочена куля. То був подарунок від чоловіка, і Маньчакова дуже пишалася прикрасою. Дідусь назвав прикрасу золотою бомбою.

Дід, Буба і Маньчаки почали грати в карти. Буба так прагнула підготувати реферат про планети, а замість того на неї чекав вечір з однією золотою й величезною планетою, підвішеною до шиї пані Віолетти. До того ж Буба з дідусем програвали.

* * *

За вечерею дідусь скаржився, що їх з Бубою розгромили Маньчаки. Та батькові й мамі було не до того. Вони сварилися через невдалу мамину покупку в інтернет-магазині. Виявилося, що мама купила "затісний" бюстгальтер за 400 злотих. Мама пояснювала, що не має часу розгулювати бутиками і заробляє достатньо, щоб дозволити собі маленьку розкіш… "Не таку вже й маленьку!" – кепкував батько з її чималого бюсту.

До Бубиної кімнати вже зазирав місяць, і з радіо пливла музика. Дівчина любила слухати радіо, але нині все віддала б, якби під вікном чувся тихий Адасів голос. І щоб цей голос заглушив голоси, що лунали з кухні, й ті, що були всередині Бубиної душі.

ЛЕВ ЗІ ЗВІРИНЕЦЬКОЇ ВЗУВАЄ МАРТЕНСИ

Бартошова попередила маму, що ходитиме ксьондз з колядою, тому вони підготували свічки, розп'яття й свячену воду. Мама тривожилася, бо пригадала, як її чоловік дурнуватими питаннями зіпсував минулорічні ксьондзові відвідини. Марися вирішила зачинити Павла в Бубиній кімнаті. Буба не дуже цього хотіла, бо батьки, вдершись на її територію, влаштовували обшуки. Почалась дискусія, куди ховати батька, та раптом почувся звук дзвіночків і з'явився ксьондз. Ізолювати батька не вдалося.

Мати пританцьовувала біля ксьондза, ніби той був, щонайменше, видавцем її найслабших романів. Щомиті кидала гнівні погляди в бік покірного й неприродно тихого чоловіка. Не давала й слова нікому вимовити. Перед відходом ксьондз сказав до батька, що знає його – бачив по телевізору. У програмі, де він так гарно, так по-божому з людьми розмовляв. Ксьондз вважав, що з Павла був би непоганий служитель Господа.

Після того випадку батько тріумфував і жартував з мами, яка хотіла його ізолювати. Мати не реагувала на зачіпки, але болісно переживала все це непорозуміння.

* * *

Знову завітали Маньчаки, і вигляд пані Віолетти нагадав дідусеві ксьондза: у такій же широчезній сукні, з білим мереживом. "Якби ви прийшли раніше, я б подумав, що ви з колядою", – сказав пан Генрик. Бубина мати насилу панувала над ситуацією і сказала, що дідусь переживав під час коляди, певне, боявся, що ксьондз запитає його про останню проповідь. Маньчаки розповіли, що вертаються з аукціону живопису. Батько почав кепкувати, що в них немає грошей, але пані Віолетта сказала, що не йдеться про те, аби бути багатієм чи колекціонером, а про те, щоб почуватися й виглядати, як вони. "Якщо так виглядають колекціонери, то я виглядаю, як Бред Пітт", – не витримав дідусь.

Грати в бридж батьки знову не мали часу, і дідусь безапеляційно заявив, що вони з Бубою мусять відстояти честь родини.

* * *

Мама зайшла до Буби і розповіла, що йде на важливу зустріч, від якої залежить доля її чотирьох останніх книжок, а отже й Бубині канікули в Греції. Марися була одягнена дуже сміливо, як Бубині однокласниці, адже хотіла виглядати молодесенькою, як старшокласниця. Адже видавець дуже симпатичний чоловік, але дуже молодий. Мама хотіла уникнути вікового бар'єру. "Але ти не молодша, просто переодягнена", – сказала Буба, але мама не почула, або не хотіла чути. Зрештою, у неї вже був інший спостерігач. Дідусь довгенько вдивлявся в доньку. Він був здивований химерним виглядом дочки і її короткою спідницею. Дід говорив, що вона перевершила пані Маньчакову.

Мама позичила в Буби мартенси і ледве натягнула на свої литки. Повернувся батько і був просто вражений. Власна дружина його просто приголомшила. Він стояв з відкритим ротом. Урешті його погляд зупинився на материній голові й тут батько вибухнув невтримним реготом. Нарешті тато і дідусь вирішили, що Марися схожа на лева.

Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

ФАНАТКА ФІТНЕСУ

Протягом кількох днів мати поводилася дивно: слухала "Нірвану", "Металіку", не злазила з велотренажера. Усе це дуже непокоїло Бубу. Мама докладала неймовірних зусиль, щоб стати схожою на доньку. І у зв'язку із цим перестала тарабанити по клавішах свого комп'ютера. Хтось до неї став дзвонити, і Буба помітила, що мама завжди перша хапає трубку.

Буба грала з дідом в карти, але не могла зосередитися на грі. Вона втрачала взятки й справляла враження відсутньої, а дідусь спритно використовував це, подумки підраховуючи її борг в злотих. Буба сказала дідусеві, що мама, здається, закохалася. Але не в тата. Дідусь жартував, що немає різниці, важливо любити людей, особливо в наш час. Буба заплакала і розповіла, що мама розмовляє з кимось по телефону ніжним, закоханим голосом, а тато теж здогадується: вчора вони сварилися і мама тричі заводила розмову про розлучення. "Про розлучення, моя дорогенька Бубо, твої батьки розмовляють тричі на місяць", – сказав дід. Він вважав, що батьки охолонуть і разом запланують недільний обід. Буба подивилася на дідуся і подумала: якщо батьки розлучаться, то в неї залишиться дідусь. І дівчина вкотре подумала, що життя без старенького було б для неї просто нестерпне.

Тиждень добігав кінця. Крім проблем з хімією, у Буби були непорозуміння на уроках фізкультури. Шварценеґер, учитель фізкультури, надавав перевагу особливому способу перекидання ніг через голову. Дівчина не могла виконати вправу і чимраз частіше пропускала Шварценеґерові уроки.

Адась абсолютно її не помічав. Якщо й запитував у неї, то про Йольку. Якщо балакав, то про Йольку. А коли дівчина бачила його на перервах веселого й у чудовому настрої, то поруч завжди була Йолька.

Про свої проблеми Буба забувала, коли в помешканні лунав телефонний дзвоник. Це ставало сигналом для неї й для матері. Буба мріяла першою підняти трубку і сказати незнайомцю все, що про нього думає.

ГОРА ЗАГОВОРИЛА

У теплому підвалі будинку зимували коти, і пані Коропова завжди оголошувала їм війну. Та от тепер вона завела персидського кота, і це було дуже дивно. Дідусь боявся, що вона збирається ставити на котові досліди. Буба вирішила запитати в пані Коропової, навіщо їй цей перс.

Буба зустріла сусідку на порозі її квартири і погладила кота, запитавши, чи з ним усе гаразд.

1 2 3 4 5 6

Інші твори Барбари Космовської скорочено: