Конні сказав, що його дівчина почала ревнувати до Маргарити, а потім взагалі його кинула. А Конні зізнався їй, що йому дійсно подобається Маргарита. Дівчина почала заспокоювати Конні, але він був засмучений, бо його колишня розказувала усім, що в ліжку він ні до чого.
Маргарита вирішила розповісти Конні про свої "вирвані зуби", адже від покинутого коханця можна було сподіватися співчуття і розуміння! Маргарита мала рацію! Конні її розумів. Він анітрішечки не звинувачував її в тому, що сталося.
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
РОЗДІЛ 12, У ЯКОМУ МАРГАРИТА БЕРЕ СЕБЕ В РУКИ, А ДОБРЕ СЛОВО ПОКРАЩУЄ ЗІПСУТІ СТОСУНКИ
Останній тиждень навчального року почався з дощового понеділка. Маргариті не хотілося йти у школу, бо контрольних уже не було, а всі оцінки були виставлені. Дівчині було нелегко щодня впродовж п'яти годин, зібравши всю волю в кулак, вдавати, ніби її колишній хлопець для неї не існує.
Маргарита згадала, що допомогла Гансику "витягнути" обидва іспити, які він мав складати "на осінь". Незадовго до виставлення остаточних оцінок вона підійшла до двох учителів, котрі погрожували поставити Гансикові "незадовільно" і переконала їх змінити свою думку.
Мама дозволила дочці не йти до школи. Маргарита поспала до обіду, а потім зайшла до Конні. Та там була лише його мама, яка хотіла говорити. Дівчина мусила вислухати її. Мама жалілася на уже колишню дівчину Конні.
Потім Маргарита пішла у "Ваксельберґер". Там була половина її класу. Поряд із Ґабріелою були два вільні крісла. Маргарита сіла на одне з них. Згодом прийшов Флоріан, який виходив у туалет. Він сів поряд із Маргаритою. Вона вела себе природньо, а Флоріан не був невимушеним. Здавалося, він почував себе дуже незатишно. Він почав розповідати Отті Горнекові одну "офігенну історію" про те, що з ним буцімто сталося вчора ввечері. Маргарита не могла допустити, щоби Флоріан так ганьбив себе і виставлявся на посміховисько. Вона поклала руку Флоріанові на коліно і попросила припинити розповідь. Згодом вона попросила хлопця не ображатися і залишитися друзями.
Потім Іксі пожалілася Маргариті, що Роберт знову зняв собі якусь дівку і кудись поїхав. Маргарита запропонувала їй їхати в Грецію, але Іксі сказала, що вона банкрот і скоро поїде кудись на заробітки. Те, що незабаром тут уже не буде Іксі, дуже засмутило Маргариту.
Згодом Маргарита вийшла з кав'ярні і розглядала вітрини, бо їй дещо було потрібно для відпочинку. Та раптом їй заболів живіт, і вона почала шукати туалет. Дівчина вирішила забігти до мами на роботу, бо це було близько, і там був туалет. Після туалету Маргарита зайшла у мамин кабінет, але мами не було. До сусіднього кабінету ввійшли мама та Марі-Луїза, і Маргарита почула їхню розмову. Дівчина дізналася, що у мами недавно був роман, вона тільки-но порвала з тим чоловіком, бо діти їй важливіші. Маргарита не дослухала і вибігла, щоб ніхто її не побачив.
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
РОЗДІЛ 13, У ЯКОМУ МАРГАРИТА РОЗДУМУЄ ПРО ЗВОРОТНИЙ БІК СКЕЛЯСТОЇ БРИЛИ Й ЦІЛУ НІЧ ЧЕРГУЄ НА ТЕЛЕФОНІ
У вівторок уранці Маргарита знову чемно сиділа у школі. Флоріан про неї вже нічого не розповідав! Маргаритине христянсько-людяне примирення у "Ваксельберґері" подіяло.
Після школи Маргарита поїхала з татом по крамницях, бо він був дуже щедрий. Вона купила два купальники, дві пари сандалів, чотири футболки, одну міні-сукенку, льняні штани і трохи косметики.
Вдома вона переглянула пошту. Між рекламними брошурами бала листівка. На ній було написано: "З любов'ю, давньою, але незмінною. Гінцель!" На превеликий жаль, листівку було адресовано "пані Елізабет Закмаєр". Підтвердження Гінцелевої незмінної любові до мами Маргариту анітрішки не втішило.
Згодом Конні сказав Маргариті, що з квитками до Афін усе добре, але з рейсом Афіни – Парос щось не виходить, бо вони все ще у списку бажаючих, і не відомо, чи дійде до них черга. Це означало, що вони довідаються в останній момент, чи зможуть летіти, чи ні. Можливо, навіть не раніше, ніж в афінському аеропорту. Тому треба зарезервувати собі місця на кораблі. Маргарита дала згоду на резервування квитків на корабель і запитала Конні, чи не помирився він із Мартіною. Конні заявив, що про жодне примирення не може бути й мови.
Як не дивно, мама прийшла додому відразу ж після роботи. Вона сказала, що в неї болить голова, і тому закрилася у спальні.
Коли Маргарита готувала вечерю, постійно дзвонив телефон. Та ніхто не говорив, коли Маргарита чи Гансик підносили трубку. Після десятого дзвінка мама сама поговорила. Маргарита зрозуміла, що то її коханець Макс. Про Макса знала Меді, вона усе й розповіла Маргариті.
Тато прийшов із роботи вчасно. Він весело закричав: "їсти, їсти, їсти!" Довідавшись, що в мами болить голова і вона лежить у ліжку, він дуже розхвилювався і хотів лікувати її, однак Маргарита пояснила, що буде ліпше, якщо він навіть не заходитиме до мами в кімнату.
Після вечері, коли Маргарита, Гансик і тато прибирали в кухні, знову задзвонив телефон. Тато хотів уже дзвонити у поліцію, але Маргарита спинила його і сказала, що то хтось з її однокласників.
Незадовго до півночі – Гансик і Меді вже спали, а Маргарита саме була в лазничці й чистила зуби – знову пролунав телефонний дзвінок. Не встигла Маргарита відкласти зубну щітку, як тато вже був біля телефону. А за кілька секунд дуже лагідним тоном він сказав: "Любий хлопчику, якщо ти негайно не припиниш свої дурні жарти, я, на жаль, буду вимушений поговорити з твоїми батьками!" Маргариті було з чого похихотіти, адже, коли чоловік погрожує коханцеві татом і мамою, це справді кумедно.
Вкладаючись спати, Маргарита, щоби запобігти подальшим дзвінкам, забрала телефон до себе в кімнату. Вона поставила його біля ліжка на диванну подушку, поклала зверху ще дві подушки і накрила цю подушкову гірку ковдрою.
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
РОЗДІЛ 14, У ЯКОМУ МАРГАРИТА ДАЄ МАМІ ДОБРУ ПОРАДУ, ВІДХИЛЯЄ МАМИНУ ДОБРУ ПОРАДУ І СТРАЖДАЄ ВІД НАДМІРНОГО СПОЖИВАННЯ КРЮШОНУ
Цієї середи Маргариті зовсім не хотілось іти на зустріч із мамою. Дівчині не виходив із голови "Макс", і вона не знала, що їй робити. Зізнатися мамі, що вона в курсі? Чи вдавати, ніби вона вірить у якогось телефонного ідіота. Зайшовши до "малого італійця", Маргарита вирішила залишити розв'язання проблеми для мами. Мама розповіла, що Гінцель зранку телефонував їй на роботу і дала дочці номер його телефону. Мама говорила, що то саме Гінцель дзвонив вчора весь вечір. Але Маргарита сказала, що знає усе про Макса, і саме Меді про все їй розповіла. "Але ж моя наймолодша донька не може бути мені союзницею в моїх позашлюбних зв'язках! – сказала мама. – Напевно, мені треба про все розповісти Закмаєрові!" Маргарита переконала маму, що зараз не час розповідати, бо тато щасливий перед поїздкою в Шотландію.
Ввечері тато був щасливий, бо мама була вдома. Він планував летіти у відпустку першим класом, радів, що в день відльоту – їхня річниця весілля.
Маргарита пішла на вечірку, яку Ґабріела влаштувала у своєму саду, з ліхтарями, свічками та персиковим крюшоном. Включно з господинею на забаві було дванадцять осіб. Усі, крім Маргарити і Ґабріели, прибули парами.
Ґабріела виливала Маргариті своє горе: її Анатоль не прийшов! Вона його "нарешті-нарешті" знову зустріла у басейні, й він залізно пообіцяв прийти на її свято. Ґабріела, схиливши голову на коліна, рюмсала і стогнала. Маргарита поплескала її по спині.
Після вечірки Маргарита застала вдома тільки Гансика та Меді. Меді вже мирно похропувала, а Гансик саме вийшов до кухні за "опівнічною перекускою", яка складалася з велетенської банки оселедців. Брат сказав, що мама з татом пішли на пиво.
Наступного дня у школі Ґабріела дуже раділа, бо після півночі Анатоль таки прийшов.
Після обіду Маргарита пішла у "Ваксельберґер". То був останній робочий день Іксі. Подруги сумно сиділи за столиком. А прощаючись, Іксі ридала так, що Маргаритине ліве плече промокло наскрізь. Маргарита попросила в Іксі грубий зошит із боргами. Восени вона мала намір потрясти всіх боржників Іксі.
Увечері Маргарита почала пакувати речі. Мама радила дочці подзвонити до Гінцеля, але мама з дочкою почали сваритися. Прибіг тато. Маргарита хотіла сховатись у лазничці. Але там, посеред гори блакитної піни, сиділа Меді. У туалеті сидів Гансик. "Як ви всі мені набридли!" – крикнула вона і вибігла з квартири. Дівчина пішла до Конні. Його мама уже спакувала йому всі речі.
Маргарита скористалася ліжком Конні не як сидячим, а як лежачим місцем. Вона не мала би нічого проти, якби Конні приліг поряд із нею. Ба навіть чекала цього! На жаль, Конні не зрозумів змін у Маргаритиних почуттях. Цілком цнотливо і чемно він зайняв місце біля її ніг і не зробив ані найменшої спроби наблизитися. Маргарита поклала свої гарні голі ноги хлопцеві поперек колін. Конні сприйняв це спокійно, зазначивши тільки: "О! Ти вже досить засмагла!".
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
РОЗДІЛ 15, У ЯКОМУ МАРГАРИТА ДУЖЕ ВТОМЛЮЄТЬСЯ, А МАМА ПЛУТАЄ ГОРОБЦІВ І МЕТЕЛИКІВ, ЩО МАЄ ДУЖЕ ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ
Увечері того дня, коли дітям видали табелі, тато повів свою сім'ю до "великого італійця". То була родинна традиція. Цього року святкували не тільки Маргаритин прекрасний середній бал, але і Гансиків позитивний результат. Меді обурювалася, бо мала лише відмінні оцінки, а раділи більше за Гансика, який ледь не завалив навчання, але за допомогою Маргарити усе здав.
У суботу Маргарита вирушала на відпочинок. Тато поговорив з нею і порадив, як уникати усіх загроз і небезпек, які чигатимуть на неї в дорозі. Потім тато повіз Гансика у село. Конні зайшов по Маргариту, і Меді спитала, чи він тепер зустрічається з її сестрою. Меді сказала, що Флоріан їй не подобається, але такого гарного метелика, як у Гінцеля, Конні не має.
Маргарита і Конні прилетіли в Афіни. Їм пощастило потрапити в літак, що летів до їхнього острова.