Наступного ранку зі солодкого сну Маргариту вирвав шалений крик: Меді била Гансика, бо думала, що це він розбив Мікі. Та коли вона дізналася, що це зробила Маргарита, то навіть не сварилася.
РОЗДІЛ 5, У ЯКОМУ МАРГАРИТА ПРОВОДИТЬ СПОЧАТКУ ОДНУ БЕЗТУРБОТНУ ГОДИНКУ, А ПОТІМ ІЩЕ ОДНУ
Щосереди Маргарита з мамою зустрічалися для "бабської розмови". Відразу ж після школи Маргарита проводила з мамою дві години у "малого італійця". "Малим італійцем" вони називали один ресторан, на відміну від "великого італійця", де все було значно-значно дорожче.
Мама розповіла, що Марі-Луїза дуже хотіла завтра-післязавтра піти на якусь конференцію, а тепер не зможе, бо Пепі захворів. Маргарита розмірковувала, чи може прогуляти післязавтра контрольну з математики… Це була остання контрольна в цьому році, та дотепер Маргарита не пропустила жодної. Математика давалася їй легко. Тому дівчина сказала мамі, що пропустить школу і побуде з Пепі. Тільки Маргариті не подобалося, що Марі-Луїза захопилася недавно езотерикою і вірила в різну бридню.
Маргарита згадала, що хотіла обговорити з мамою проблему Іксі. Та в мами уже не було часу.
Біля газетного кіоску перед "маленьким італійцем" уже чатував Флоріан Кальб. Маргарита не домовлялася з ним про зустріч, але Флоріан добре затямив її звички. Він знав, де можна знайти дівчину по середах близько третьої години. Вони пішли до парку, обговорюючи шкільні справи. Флоріан мав у школі кілька поважних проблем. З латини та математики в нього було щось посередині між "задовільно" і "незадовільно". З математики навіть дуже близько до "незадовільно". Та Флоріан не дуже тим переймався! Флоріан розповів, що студент-математик Берті, який був репетитором Кальба та Гансика, сказав, що Гансик зовсім безнадійний. Маргарита зовсім не хотіла думати про свого брата-невдаху.
Флоріан облишив цю тему і вони сіли на лавочку та насолоджувалися сонцем. Хлопець переживав, щоб його ніс не спікся на сонці. Маргарита жартувала з Флоріана та вважала його марнославним. Флоріан притиснув її до лавки. Старий пан із маленьким песиком на шнурку поспішив Маргариті на допомогу. Він думав, що хлопець і дівчина незнайомі, тому провів Маргариту до дитячого майданчика, де було "безпечніше". Маргарита сказала старому, що піде додому. Щойно чоловік і песик зникли за кущами бузку, прибіг Флоріан, вимахуючи Маргаритиною торбою. Маргарита сміялася з хлопця. Флоріан поставив торбу на стежку, обняв Маргариту і поцілував. Коли за деякий час Маргарита вивільнилася з його обіймів, попереду, біля куща бузку, вона побачила пана з песиком. Вони втекли, але коли Флоріан запитав дівчину, чи вона ще піде до Гінцеля сьогодні, а Маргарита сказала, що піде, Флоріан образився і пішов.
Гінцель був у майстерні. Маргарита поцілувала його в метелика на щоці. "Ти пахнеш Кальбом", – сказав Гінцель. Це, звісно, була цілковита нісенітниця. Гінцель просто знав, що Флоріан полюбляє забирати Маргариту з обіду в "малого італійця". Маргарита і Гінцель поцілувалися, бо поцілунку в метелика хлопцеві було замало.
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
РОЗДІЛ 6, У ЯКОМУ МАРГАРИТА РОЗУМІЄ КЛОПОТИ КАЛЬБА, АЛЕ НЕ ПОДІЛЯЄ ПОГЛЯДІВ МАРІЇ-ЛУЇЗИ
По дорозі зі школи Флоріан знову порушив складну проблему канікул. Він мав твердий намір на канікулах вирушити разом із Маргаритою в подорож Європою. На всі два місяці. Зі спальником, наметом і посудом. Уже кілька місяців він двічі на тиждень по обіді підпрацьовував помічником продавця у крамниці делікатесів, аби назбирати грошей на дорогу. А які запеклі суперечки зі своїми старими йому довелося витримати, щоби вибороти дозвіл на канікули без батьків! Старі Кальби ніяк не хотіли відпускати свого малого Кальба самого.
Маргарита брехала Флоріану, що мусить випросити дозвіл у тата. Насправді ж усе було значно-значно складніше. Тато хотів разом із дружиною та дітьми полетіти на місяць до Португалії. А на решту канікул збирався відіслати своє потомство до бабусі у Цветль. Але: мама призналася Маргариті, що до Португалії не хоче, а хоче відпочити сама, Меді хотіла їхати з Пепі до бабусі хлопчика, а Гансик мріяв провести усі канікули у цветльської бабусі.
Маргариті було зрозуміло: від маминого рішення залежала і доля її, Маргаритиної, відпустки. Якщо мама зробить те, що вона вважає своїм "обов'язком", і поїде разом із родиною до Португалії, то Маргарита зможе втілити свої плани. І тоді їй залишиться тільки вирішити проблему Гінцеля-Флоріана. Якщо ж мама послухається свого "бажання" і не поїде до Португалії – отоді почнеться!
У четвер і п'ятницю Маргарита сиділа з Пепі і навіть ночувала. Першого дня Маргариту відвідав Флоріан. Він хотів вийти з дівчиною від Пепі у порожню кімнату, щоб їм ніхто не заважав. Маргарита не хотіла, і ображений Флоріан пішов. Наступного дня прийшов Гінцель. Це втішило не лише Маргариту, але й Пепі. Малий обожнював Гінцеля. Вони погралися, а Маргариті було весело.
Вечорами в четвер і п'ятницю Маргарита допізна дискутувала з Марі-Луїзою, яка поверталася додому сповнена нових вражень і розповідала всілякі дивні речі. Виявляється, на конференції говорили про місячну релігію. Місяць, повчала Марі-Луїза Маргариту, – це жіночий принцип. Натомість Сонце – чоловічий. І з цим треба боротися. Треба повернутися до жіночого принципу.
У суботу, з головою, переповненою місячними премудростями, Маргарита повернулася додому. На порозі її зустрів похмурий тато. Маргарита здогадувалася, що до такого розпачу тата довела подвійна нічна самотність. Тато сварився, що дочка прогуляла школу, доглядала Пепі і ночувала не вдома. "Якщо хочеш, можеш завести собі всюди по ліжку! Ще одне в Гінцеля, а ще одне, можливо, в того дурника Кальба!" — кричав тато. Маргариті було смішно.
Трохи згодом повернулися з магазину мама та Меді. Сестричка хотіла знати, як почувається Пепі й чи можна буде його відвідати. Мама уже підозрювала, що тато сварився з Маргаритою щодо її ночівлі у Марі-Луїзи. А потім мама сказала, що приходив Конні і хотів терміново поговорити з Маргаритою. Дівчина була дуже здивована, бо сусідський Конні ще ніколи не хотів із нею терміново поговорити. Дотепер він дзвонив у двері закмаєрівської квартири, тільки щоби щось позичити. Конні був на рік старший за Маргариту. Він уже закінчив школу. Кілька днів тому склав випускні іспити. Маргарита знала, що у Конні є дівчина, яка приходила до нього тричі на тиждень.
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
РОЗДІЛ 7, У ЯКОМУ ДВА БУДИНКИ МРІЙ ПЕРЕТВОРЮЮТЬСЯ НА ОДИН
Маргарита пішла до Конні. Двері відчинила його мама. Жінка була дуже балакуча, а уся квартира скидалася на антикварну крамницю, бо там було безліч старовинних речей і мало місця. Конні саме вибіг у кіоск, тому його мама пішла варити каву, щоб пригостити дівчину. Коли Конні прибіг, його мама не давала йому пояснити, чому він шукав Маргариту. Врешті, Конні розповів, що зі своєю дівчиною Мартіною хотів поїхати на все літо до Греції. Там є будиночок, про який він мріє вже чотири роки. Ще у березні Конні заплатив наперед за всі два місяці. Конні зі своєю дівчиною, її сестрами, а також з приятелем Андреасом, його дівчиною та її подругою хотіли провести літо в цьому грецькому "будинку мрії". Але тепер Мартіна провалилася на іспиті з математики і їй перенесли його на осінь. І тато категорично заборонив їй їхати до Греції. Її сестер теж не відпускають, а друг Конні Андреас передучора потрапив на мопеді в аварію і тепер лежить у лікарні в гіпсі. А його подруга Бібі не хоче покинути свого бідного загіпсованого хлопця. А її подруга Лотті не хоче їхати до Греції без Бібі.
Тепер у Конні був прекрасний будинок на грецькому острові, та не залишилося нікого, хто би міг скласти йому товариство. Тому він запропонував їхати Маргариті. Хлопець показав фото того будинку в Греції. На фотографії був білий двоповерховий будиночок із пласким дахом, блакитними віконницями та дверима й білим балкончиком над входом. До дверей вели дві сходинки. На них дрімало двійко рудих котів. Обабіч сходинок у зелених бляшаних відрах росли олеандрові деревця. "Там відразу за ним починається море, – пояснив Коні, – а навпроти – кав'ярня".
Маргарита втупилась у фотографію. Вона відразу ж упізнала цей будиночок. То був будинок не лише сусідової, але і її власної мрії. Торік Закмаєри були у відпустці в Греції. На острові Наксос. Одного разу Маргарита, мама та Меді поїхали на прогулянку катером. Катер тричі причалював у портах сусідніх островів. За третім разом – на острові Паром. І тут Маргарита побачила цей дім. Вона часто згадувала про нього, навіть після відпустки. "Звичайно, ти можеш взяти з собою, кого захочеш, – сказав Конні. – Що більше, то краще".
Маргарита згадала, що Гінцель хотів поїхати з нею в Югославію, а Флоріан хотів подорожувати з нею Європою. Та потім у неї виникло напрочуд спокійне міркування: "Я хочу в цей будинок, а що хочуть інші – мене не обходить!" Маргарита сказала Конні, що він може розраховувати на неї. Ударивши по руках, вони зафіксували укладення угоди.
Маргарита розмірковувала, з ким першим вона поділиться своїми планами на літо. Вдома вона розповіла, що домовилася з Конні відпочивати на Паросі, в будинку, про який, як виявилося, вони обоє, незалежно одне від одного, вже давно мріяли. Родина замовкла, а потім Меді сказала, що теж не їде в Португалію, а разом з Пепі їде до його бабусі. "А я залишуся на все літо в нашої бабусі!" – вигукнув Гансик. "Ви що, всі повар'ювали?" – тато підскочив і забігав по вітальні. Та через деякий час тато і мама дійшли згоди, що поїдуть одні в Шотландію. Маргарита зрозуміла, що мама зробила жертву, бо вона ж хотіла відпочити сама.
Меді та Гансик зраділи. Меді відразу поскакала в коридор, щоби зателефонувати Марі-Луїзі та Пепі. А Гансик посміхнувся широкою посмішкою. Маргарита абсолютно не могла собі уявити, де у цветльському літі криється хоч краплиночка щастя. Вона підозрювала, що Гансикове щастя пов'язане з можливістю непорушно лежати під грушею і поглинати неймовірні кількості бабусиних харчів.
Згодом Гансик почав займатися математикою, але він нічого не розумів.