Фібі ніде не було видно. Раптом хлопець побачив дівча її років – воно сиділо саме на лавці й прикручувало ковзана. Голден спитав дівчинку, чи вона не знає Фібі Колфілд. Дівчинка сказала, що знає Фібі, але де вона, не знає. Голден допоміг дівчинці прикрутити ковзана і пішов до Природничого музею. Фібі ходила в ту саму школу, де вчивсь і Голден, коли був малий, і він знав, що вчителі часто водили дітей у той музей. Спогади про музей були для Голдена дуже приємними. Але коли він прийшов під двері до музею, то передумав заходити. Він взяв таксі й поїхав до "Білтмора".
17
У вестибюлі готелю сиділи й стояли дівчата, чекаючи своїх кавалерів. Голден почав розглядати дівчат і думати, що буде з усіма ними, коли вони позакінчують свої школи, коледжі і т. ін. Хлопець вважав, що більшість із них, мабуть, повискакують заміж за яких-небудь бовдурів.
Згодом прийшла Гейс. Голдену сподобалося, як вона виглядала. Дівчина була у чорному пальті і чорному береті. Коли хлопець побачив її, то йому захотілось одружитися з нею. Вона дуже заділа, коли почула що буде дивитися на Лантів.
Дорогою до театру в таксі вони трохи цілувалися. Хлопець сказав дівчині, що кохає її. "Ох, любий, я тебе теж кохаю!" — сказала дівчина і додала відразу слово "каналія", яке весь час вживав Голден.
Враження Голдена від вистави були двоякі, йому і сподобалась гра акторів, і не сподобалася. Хлопець вважав, що актора грали аж занадто добре. Під час антракту Саллі у другому кінці вестибюля побачила знайомого хлопця – Джорджа, який вчився в Ендовері. Голден вважав його шпанюком-студентиком аристократичного коледжу.
Після вистави Саллі запропонувала Голдену піти у Радіо-сіті кататися на ковзанах. Їй хотілося піти туди, бо там давали на прокат гарненьку коротку спідничку до ковзанів. На ковзанці вони зайшли у бар, але мусили пити кока-колу, бо офіціант бачив, що їм нема по 21. Саллі запитала, чи прийде Голден на святвечір прикрашати ялинку. Та хлопець не відповів, а запитав, чи буває з Саллі таке, що "раптом усе набридає по саме нікуди, чи ставало коли-небудь страшно, що все піде шкереберть, якщо ти чогось не зробиш". Та він сам відповів, що йому усе надоїло. А потім сказав, що він у Нью-Йорку лише заради Саллі. Голден запропонував тікати на машині (яку візьме у знайомого) у Массачусетс й Вермонт, адже у банку в нього є 180 доларів, а потім він знайде роботу, і вони одружаться. Дівчина сказала, що це все просто фантазія, а їздити по світу і одружитися вони зможуть пізніше. Голден сказав, що пізніше все вже буде зовсім не так, і розлютився, а вкінці сказав, що дівчина йому зовсім не потрібна. Дівчина образилася і заплакала. Голден запропонував відвезти її на таксі додому. Вона відмовилася. Тоді Голден чомусь розреготався. Він залишив дівчину на ковзанці і пішов геть. Голден думав, що найстрашніше те, що він пропонував Саллі їхати з ним цілком серйозно.
Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
18
Коли він вийшов з ковзанки, то купив сандвіч з сиром і випив молочний коктейль, а тоді рушив до телефонної будки, щоб подзвонити до Джейн і спитати, чи вона вже приїхала на канікули.
Джейн не підняла трубки, і хлопець вирішив подзвонити Карлові Льюсу. Він закінчив Гутонську школу – вже після того, як Голден звідти пішов. Льюс був років на три старший за Голдена і дуже розумний. Тепер він вчився у Колумбійському університеті. Льюс сказав, що можна зустрітися о десятій вечора в барі "Вікер". Треба було згаяти час до десятої вечора, і Голден пішов у кіно в Радіо-сіті. Перед фільмом показували різдвяну програму, яка не сподобалася хлопцеві, а фільм виявився для Голдена дуже фальшивим.
Після фільму Голден вирушив до бару "Вікер", де мав зустрітися з Карлом Льюсом. Дорогою він все думав про війну і про те, що не витримав би у армії. Д. Б. був у армії чотири роки. І на війні побував – висадився з військами в Європі. Потім Д. Б. попав на фронт, але його не поранило, і йому навіть не довелося ні в кого стріляти. Тільки те й робив, що день при дні возив на штабній машині якогось генерала. Якось Д. Б. сказав Голдену з Аллі, що якби йому довелося стріляти, то він би навіть не знав, у кого цілитись. Бо в армії, не менше сволоти, ніж у самих фашистів. Голдена дивувало те, що Д. Б. ненавидів війну, але дав йому прочитати книгу "Прощавай, зброє!". Голден вважав, що у книжці одна фальш. Д. Б. образився, коли Голден сказав йому про це. Брат сказав, що Голден ще дуже малий, щоб оцінити такий роман. А Голдену в цей час подобався роман "Великий Гетсбі", хлопець був просто в захваті від головного героя.
19
У барі "Вікер" тричі за вечір виступали дві французочки, Тіна й Жаніна. Одна грала на роялі, а друга співала шансонетки, говорячи трохи пошепки, і вся публіка шаленіла. Голдену зовсім не подобався їх виступ. Не чекаючи Льюса, Голден взяв два віскі з содовою. Він вважав Льюса дуже розумним, бо той, коли вони вчилися разом, завжди розповідав хлопцям про дівчат, секс, і відразу міг сказати, чи той чи інший актор, гомик чи ні. Коли Льюс прийшов, то відразу сказав, що усього на кілька хвилин. Він замовив собі мартіні. Голден почав розпитувати, як у нього з жінками, що він вивчає в університеті, чи часом не сексуальні збочення. Льюса такі питання почали нервувати. Голден спитав, чи хлопець зустрічається з тією самою дівчиною, що в Гутоні. Тоді Льюс розповів, що вона стала нью-хемпшірською блудницею. Голден сказав, що так говорити про дівчину, яка довго з ним зустрічалася, не можна. Льюс сказав, що не хоче типових колфілдівських теревень, і розповів, що його теперішня дівчина – скульпторка, їй десь під сорок, і вона китаянка. Голден почав розпитувати, чи старші жінки кращі, але Льюс сказав, що не хоче відповідати на колфілдівські запитаннячка. "Коли вже ти кінець кінцем станеш дорослим, сто сот чортів!" — сказав Льюс. Він сказав, що на Сході кохання вважають не тільки фізичним, а й духовним спілкуванням. Голден сказав, що погоджується, бо "спілкування має бути і фізичне, й духовне, і піднесене, як мистецтво. Але я думаю так: не можна ж робити цього з усіма підряд – з кожною дівчиною, з якою цілуєшся і те де. Чи в тебе так буває з кожною?" Льюс зовсім не хотів про це говорити. Голден почав розповідати, що йому треба, щоб дівчина подобалась по-справжньому. А якщо не подобається, то в нього зразу відпадає охота. Льюс порадив піти до його батька, бо він – психоаналітик. А потім Льюс сказав, що поспішає, і пішов.
20
Голден просидів у барі до першої години ночі. Він трохи випив і знов уявив, що у нього в животі куля. Йому захотілося подзвонити до Джейн і спитати, чи вона вже вдома. У телефонній будці він передумав дзвонити до Джейн, але подзвонив до Саллі. Трубку підняла її бабуся і сказала, що вже пізно. Але Саллі таки підійшла до телефону. Голден сказав їй, що прийде вбирати ялинку. Дівчина чула, що хлопець п'яний, і радила йти спати.
Потім Голден пішов до чоловічої вбиральні і вмився холодною водою. Він сів на батареї і грівся, бо його дуже трясло. Потім він пішов у роздягальню по пальто. Дівчина, що була там, віддала пальто без номерка, бо хлопець його загубив, і порадила йти додому спати.
Грошей уже було мало, тому Голден пішов у парк подивитися на качок. Та як тільки він зайшов у парк, впустив платівку для Фібі, і вона розбилася. Знайти ставочок серед ночі Голден ніяк не міг. Він кружляв і кружляв алеями, ставало дедалі темніше й темніше, усе страшніше й страшніше. Не траплялося жодної живої душі. Але хлопець таки знайшов ставок, та качок на ньому не було.
Голден сильно змерз і подумав, що в нього буде запалення легень, і він помре. А потім зійдуться на його похорон усі родичі. Хлопець почав згадувати, як ходив колись з батьками на могилу брата Аллі, але потім не зміг ходити, бо не міг терпіти, коли на могилу клали квіти. Йому це здавалося безглуздим. Він згадував, що не був на похороні брата, бо лежав у лікарні з порізаною рукою.
Щоб не думати про свою смерть від запалення легень, Голден вирішив тихенько проникнути додому і побачитися з Фібі, на той випадок, якщо він помре, і більше не побачиться з сестрою. Голден розумів, що розмірковує, як дитина, але хотів побачити Фібі.
Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
21
У своєму будинку Голден сказав ліфтеру, що прийшов до Дікстайнів (це були його сусіди на поверсі). Біля своїх дверей Голден дістав ключ і відімкнув двері – тихенько, як злодій. У передпокої було темно, хлопець тихо рушив до кімнати Фібі. Служниці він не боявся, бо знав, що вона чує тільки на одне вухо. Сестра була у кімнаті Д. Б. То була найбільша кімната в усій квартирі, і дівчинка любила там спати. Голден ввімкнув настільну лампу. Фібі не прокинулась. Хлопець тихенько, не човгаючи ногами, пішов по кімнаті, розглядаючи усе. На душі раптом стало тепло, затишно. Голден сів за стіл Д. Б. і почав розглядати, що на ньому лежить. То були переважно підручники, зошити Фібі. Книжку "Цікава арифметика" Фібі підписала: ФІБІ ВЕЗЕРФІЛД КОЛФІЛД, 4Б-1. Брат знав, що друге ім'я в сестри – Джозефіна. Але воно їй не подобалося, і дівчинка щоразу видумувала інше. Потім Голден читав записник сестри. Потім він закурив і розбудив Фібі. "Голдене!" — скрикнула вона і обхопила брата руками за шию. Фібі почала розповідати про виставу, у якій бере участь – "Різдвяний карнавал для американців". Дівчинка розповіла, що тато не зможе прийти на виставу, бо їде у Каліфорнію.
Сестричка сказала, що батьків нема, бо поїхали кудись у гості. Голдену було цікаво, коли вони повернуться. Фібі сказала, що повернуться дуже пізно, бо батько взяв машину. Голден з полегкістю зітхнув. Тепер він не хвилювався, що батьки застануть його вдома.
Голден розповів сестрі, що купив їй платівку, але по дорозі розбив. Він навіть показав те, що лишилося від платівки. Дівчинка забрала шматки платівки і сховала собі в столик. Вона розповіла, що Д. Б. можливо не приїде на Різдво, бо має писати сценарій про Аннаполіс.
На лікті у Фібі був чималий шматок пластиру. Голден спитав, що сталося. Виявилося, що її штовхнув один хлопець з класу, Кертіс Вайнтрауб.