Марина Аромштам — Коли відпочивають янголи (скорочено)

Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Сторінка 3 з 5

Вона тоді просто не знала, що батько платить аліменти, і мама могла купити взуття.

Разом зі своєю подругою Лєркою Маргарита вчиться обходитися без чоловіків. Дівчата хотіли стати такими собі амазонками. Після уроків вони вчилися розпалювати вогонь, мріяли навчити битися. Та раптом приїхала двоюрідна сестра Лєрки – Аллочка, яка в 19 років дуже вдало вийшла заміж, пожила в Німеччині, а тепер приїхала жити в Росію. Аллочка подарувала Маргариті красиве плаття з Німеччини і розповіла, що амазонки відрізали груди з правого боку, щоб добре битися мечем. Після цих слів Маргарита передумала бути амазонкою. Їй хотілося бути просто жінкою.

15

Мама Аліни шиє дівчині бальне плаття. На примірки дивиться дідусь і дуже радіє за внучку.

І ось настав довгоочікуваний день. У залу зайшли дорослі. Мама Аліни була у червоному довгому платті і в рукавичках до ліктів. Мама і В. Г. нагадали Аліні Пушкіна з його дружиною.

Маленькі принцеси-Попелюшки поки що сиділи у лахмітті. А коли заграла музика, вони швидко перетворилися на красунь (Марсем спеціально так придумала: на дівчатках було лахміття, яке легко скидалося, а під ним були гарні плаття).

Згодом у зал зайшли три дорослих лицарі. Одним з них був В. Г. Він сказав, що за перемогу над драконом сьогодні усіх хлопчиків посвячує у лицарі. Відбулася посвята, а для головного переможця – Єгора, усі навіть прокричали "Ура!". Малі принцеси і лицарі станцювали свій танець. Аліна танцювала з Петриком. А потім дорослі затанцювали мазурку. Один з чоловіків, що грав роль жабастого на пагорбах, танцював з Марсем.

Аліна зрозуміла, що В. Г. закохався в її маму.

Щоденник Марсем

Вчителька записує свої враження від перемоги над драконом і від балу. Маргарита вважає, що пам'ять про такі подвиги, насамперед, потрібна їй. Бо коли якась дитина вчинить щось погане, вона згадає, що ця дитина все одно здатна на подвиг.

Маргарита записує, що організація всього забрала у неї багато сил, але воно того варте.

Стислий переказ по частинах та главах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу.

Частина ІV

16

Коли Аліна була у 3 класі, хтось з учнів приніс саморобну маріонетку і смішно нею керував. Марсем це сподобалося і відтоді діти почали робити ляльок з різних матеріалів: воску, пластиліну, ганчірок, сірників. Всі ці ляльки діти складали на окрему поличку. А Петрик разом з батьком зробив справжнього Буратіно.

Одного разу Аліна придумала зробити лебедів, які рухатимуться на озері за допомогою магніту. У дівчини дуже гарно вийшло, і вона раділа, що лебеді сподобаються вчительці. Та ще більше лебеді сподобалися Єгору, і для Аліни це було справжнім щастям. Адже хлопець їй дуже подобався.

17

Якось Аліна запитала маму, чи буває кохання в дітей, які вчаться у 3 класі. Мамі не сподобалося питання, вона навіть рознервувалася. А ввечері спитала дідуся, як вважає він. Віктор Сергійович сказав, що це цілком можливо, бо Лермонтов закохався у 5 років, Том Сойєр теж рано закохався. Але мама вважала, що не треба усіх порівнювати, бо Лермонтов – геніальний письменник, а Сойєр – літературний персонаж. Мама вважала, що Аліні треба менше слухати Наталині балачки, краще сходити з подругою і дідусем у театр.

Аліна згадала, як хлопець з її класу – Соломон, грався з дівчатами у царя Соломона (Марсем розповіла недавно, що в царя Соломона була тисяча дружин). Хлопчик вибрав собі у дружини усіх дівчат, нікого не образив. Але потім дівчата почали сперечатися, хто буде старшою, найголовнішою дружиною, і Соломон втік гратися до хлопців. З цієї історії мама і дідусь довго сміялися.

18

Одного разу Єгор, Іллюшка і Жора повикручували магніти з дверей від шафок, і вони не закривалися. Марсем дізналася про цю шкоду і довго думала, що ж робити. А тоді посадили всіх дітей у кружок і розповіла дві історії. Перша – з реального життя. Якось в одному селі хлопці вирішили зробити дискотеку з світломузикою, але для цього потрібне було кольорове скло. Хтось сказав, що таке скло є у світлофорі на станції. Всі взяли викрутки і побігли на станцію. Дискотека вийшла гарна. Але зранку усі дізналися про жахливу аварію: пасажирський поїзд зіштовхнувся з товарним. Друга історія. Якось Марсем зустріла чоловіка, який кожного дня начищував свою лопату до блиску. Він пояснив, навіщо це робить: "У кожного з нас є ангел, який відповідає за вчинки. Але ангели не можуть займатися тільки нами. Якщо ми робимо щось правильне, вони летять робити інші важливі справи. І тоді у світі стає на одну біду менше. Якщо ж ми робимо щось погане, ангел мусить залишатися біля нас, щоб виправити зроблене. Мій ангел знає: ввечері я завжди чищу лопату. Ангел спокійний і може летіти рятувати когось…".

Марсем попросила дітей подумати над почутим.

19

Ввечері Аліна зламала своїх лебедів і витягнула магніти. Дівчина попросила дідуся полагодити її і Наталину шафки.

Наступного ранку в класі вже були батьки Єгора, Іллі, Жори, Віри, Насті. Всі лагодили шафки. Був навіть батько Петрика, хоч йому було тяжко приїхати. Коли зайшла Марсем, він сказав: "Доброго ранку, Маргарито Семенівно! Працюйте спокійно. Янголи сьогодні відпочивають!".

Щоденник Марсем

Вчителька записує: коли довідалася, що хлопці повитягали магніти з дверцят шафок, то готова була їх просто вбити. Вона була дуже зла і думала про Корчака, який в таких випадках влаштовував дитячий суд. Більшість його судів закінчувалася словами: "Пробачити, тому що винуватець розкаюється". Але в нього є цікавий запис про те, що для деяких дітей треба ввести кримінальне покарання. Тільки цей запис не буде мати ніякого значення, коли педагог відправиться на смертну кару разом з усіма дітьми: і з хорошими, і з хуліганами.

Інший запис. Через 2 години

Вчителька записує, що коли прибули шафки для дітей, усі вчителі і батьки дуже радіти. А батьки три дні мучились і скручували дошки, бо на фабриці забули зробити дірки для шурупів. І от тепер учні її класу повитягали магнітики. То чи треба було тих шафок?

Але пізніше вчителька записує, що все одно щаслива, бо її учні виявилися справжніми людьми: прислухалися до тих двох історій і зробили висновки.

Маргарита Семенівна згадує, як їздила у Швецію в одну дуже цікаву школу, яка знаходилася посеред лісу. Вона здивувалася, коли побачила, що школа обігрівається дровами та освітлюється свічками. Там вчителька познайомилася з чоловіком на ім'я Йон, який був шкільним садівником. Він носив великий капелюх і дерев'яне взуття. Йон кожного вечора чистив свою лопату або інші знаряддя праці, хоч в більшості працював руками. Чоловік ходив у ліс і чистив дерева, а потім спалював начищене у вогні. Але спалював так, щоб не лишалося вугілля, бо воно шкідливе для природи.

Одного разу Йон взяв з собою до лісу Маргариту. Ввечері чоловік розпалив вогонь. Вони сиділи біля вогню і Маргарита думала про те, як їй хочеться, щоб Йон обійняв її. Але він почав пояснювати, чому чистить лопати. У дитинстві у нього не було батька. Хлопець робив багато поганого, його мама плакала. Одного разу Йон зустрів чоловіка, який розповів йому, що в кожної людини є ангел. Ангели роблять хороші справи, але Йонів ангел не може робити хороших справ, бо хлопець зв'язав його крила поганими вчинками. Чоловік став для Йоми ніби батьком, а хлопець дав собі слово, що кожного вечора чиститиме лопату. В цей час його ангел може бути спокійний, може відпочити, може летіти, куди йому потрібно, щоб робити щось хороше.

Йон не обняв Маргариту, не поцілував, тому що думав про свого ангела. А Маргарита думала, що в Москві на неї чекає чоловік і діти, яких вона любить, за якими скучила.

На прощання Йон подарував Маргариті дерев'яні черевики.

Стислий переказ по частинах та главах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу.

Частина V

20

Наталині батьки розлучилися, і дівчинка поводилася погано. Дідусь Аліни чекав на неї, щоб відвезти до школи, але дівчинка часто запізнювалася, і дідусь вирішив більше не чекати. Тепер Наталя запізнювалася на уроки та вигадувала різні причини. Дівчина перестала читати, а це було погано, бо вчителька придумала таке, що діти кожного дня читали по 10 сторінок, а на вихідних – по 15. Вчителька попросила Наталю принести книжку, яку вона читає. Дівчина схопила вдома першу, яка потрапила під руку. Це була "Три мушкетери". Вчителька дуже зраділа і довго розповідала дітям про Дюма. Наталя збрехала одного разу, що вже прочитала книжку, та вчителька відразу здогадалася про брехню, адже в книжці було 800 сторінок.

Наталя і Марсем залишилися на одинці, і вчителька змогла знайти спільну мову з дівчиною. Маргарита розповіла, що її батьки теж розлучилися, але треба розуміти, що тато не йде від дитини, він йде тільки від мами. Також вчителька розповіла, що коли її батько пішов, то забрав усі свої книжки (він був вчителем літератури). Пусте місце в шафі Маргарита стала заповнювати книжками. Вона багато читала, і хоче прив'язати любов до книжок і своїм учням. Марсем принесла зі своєї бібліотеки книги для Наталі. Дівчині особливо сподобалася книжка про жаб, які народжують потомство незалежно від мам і тат, з ікринок. Згодом Наталя навіть брала участь у конкурсі з зоології і отримала 3 місце.

21

Незабаром у Аліни був День народження. У класі була традиція ставати в коло і співати: "Коровай, корова, кого хочеш, вибирай". Аліна вибрала першою Наталю, другою Віру. Марсем сказала вибрати ще хлопця. Усі очікували від Аліни, що вона вибере Петрика. Але дівчині хотілося вибрати Єгора. Подруги підказували їй, кого вибирати, і несподівано Аліна вибрала Жорика. Згодом Марсем відіслала Петрика і Єгора в столову, щоб вони подивилися, чи можна вже йти їсти. Аліна раптом зрозуміла, що зробила щось неправильно і заплакала. Вчителька подзвонила до дідуся дівчинки і попросила приїхати швидше.

Вдома мама і дідусь вмовили Аліну святкувати День народження. Дівчина подзвонила Петрику і запросила, сказавши, що він її найкращий друг. Петрик спитав, чи буде Жорик. Дівчина сказала, що не буде. Аліна запросила і Єгора, та він не зміг прийти.

22

Одного разу до Ольги прийшов В. Г. (Володимир Григорович). Аліні він видався якимось дивним, та й мама поводилась, немов скляна.

1 2 3 4 5

Дивіться також: