Але Майкл сказав, що він ще спить. Ангоріан вирішила зачекати, але потім вийшла на Пустирище.
Раптом Кальцифер здійнявся над полінами і заревів, що Відьма знайшла сестру Хаула. Чарівник вихором злетів по сходах. Хаул кинувся у двері, а усі пішли за Софі у кімнату Хаула, щоб спостерігати, що відбуватиметься.
Софі подивилася у вікно. В садку Меган мрячило. На гойдалці блищали краплі води. Відьма стояла і манила до себе Марі і Ніла. Позаду дітей Софі побачила сестру Хаула. На газон перед будинком вискочив Хаул і побіг прямо на Відьму. Відьма потяглася, аби схопити Марі, але Марі була ще задалеко. Хаул першим добіг до Марі, відштовхнув її за себе і кинувся до Відьми. Ну, а Відьма кинулася навтьоки. Хаул мчав за нею, немов мисливський собака. Вони зникли. Меган обійняла Марі й повела обох дітей у будинок.
Ніхто не розумів, що сталося з Хаулом і Відьмою. Летті, Персіваль, Марта і Майкл пішли униз. Фанні та пані Ферфакс, побачивши кімнату Хаула, аж остовпіли. Вони хотіли прибирати, але Софі не радила цього робити.
Знову з'явилося Опудало. Воно просило впустити його і було зовсім безпечне. Кальцифер зупинив Мандрівний Замок. Софі подивилася на обличчя з ріпи і розвіяне лахміття. Врешті-решт не таке вже воно й страшне. Одного разу воно навіть викликало в ній дружні почуття. Софі була схильна запідозрити, що Опудало було для неї зручним приводом не йти з Мандрівного Замку, бо насправді їй хотілося залишитися. Опудало кинулося до черепа. Череп сплавився з ріпчастою головою Опудала. Він, здавалося, проникнув у ріпу і заповнив її. Тепер на ріпі з'явилося вже майже зовсім справжнє обличчя. Персіваль з жаху зомлів. Летті, хоч і була налякана, кинулася до нього, але тут-таки відсахнулася, тому що Опудало знову стрибнуло й опинилося перед Персівалем. Опудало подякувало Софі, бо воно назавжди залишилося б у тому живоплоті, якби Софі своїми словами не вдихнула в нього життя.
Тут раптом почувся голос Відьми. Вона говорила, що Хаул клюнув на її приманку, бо зараз Відьма тримає жінку на ім'я Лілі Ангоріан у своїй фортеці на Пустирищах. І відпустить лише тоді, якщо Хаул сам за нею прийде. Опудало вискочило у двері.
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
Розділ 21, у якому при свідках укладається певний договір
Усі кинулися за Опудалом. А Софі схопила семимильні чоботи, взула їх і відправилася на Пустирища. За чверть милі попереду височіла дивної форми вежа, що стояла на невеликому горбку посеред усіяної валунами рівнини. Ця неймовірна споруда була сплетена зі кручених башточок, які зливалися в одну велику, трохи скособочену, немов вузлуватий старечий палець. Софі вибралася з чобіт. Виглядала вежа так, немовби тисячі жовтих зернистих квіткових горщиків сплавилися у конус, звужений догори.
Пажі привели Софі до Відьми. Тепер Відьма здавалася неймовірно високою і худою, а волосся в неї стало світлим і лежало на кістлявому плечі, заплетене в тоненьку кіску. На Відьмі була біла сукня. Коли Софі пішла на неї, вимахуючи ціпком, Відьма позадкувала. Софі просила відпустити міс Ангоріан. Відьма показала чоловіка в мундирі без голови. Софі зрозуміла, що дивиться на те, що лишилося від принца Джастіна. Відьма сказала, що череп чарівника Салімана продала разом із його гітарою. Голова принца Джастіна валандається десь разом з іншими непотрібними частинами. А це тіло – поєднання принца Джастіна і чарівника Салімана. Воно чекає лише на голову Хаула, щоби перетворитися на довершену людську істоту. Коли Відьма матиме голову Хаула, Інгарія отримає нового короля, а вона стане його королевою.
Софі зрозуміла, що справді налякалася. Відьма говорила, що спочатку чарівник Саліман не бажав навіть і наближатися до Пустирищ, тож їй довелося пригрозити принцесі Валерії, і тоді король звелів чарівникові вирушити сюди. Коли ж Саліман прибув, він виростив тут багато дерев. Потім король кілька місяців не відпускав принца Джастіна шукати Салімана, а коли той усе-таки подався на пошуки, то з якогось дива узяв далеко північніше, але Відьма заманила його сюди.
Раптом прибігло Опудало. Відьма кинулася на нього. Вони билися у магічних хмарах. Прибув Хаул. Чарівник стояв, склавши руки на грудях, і спостерігав за битвою. Якусь мить здавалося, що він збирається дозволити Відьмі й Опудалу самим з'ясувати стосунки. Але Хаул здійняв руки. Перекриваючи крики й удари, Хаул прокричав одне довге незрозуміле слово – і пролунав протяжний гуркіт грому. Опудало і Відьма здригнулися. Відьма почала розчинятися у тумані, вона ставала дедалі білішою і тоншою. Врешті-решт серпанок розсіявся, і тоді Відьма з легким стукотом обсипалася на підлогу. Лишилася купа кісток. Опудало стрибнуло прямо в купу кісток і стало шукати серце. Але Хаул сказав, що серце в Відьминого демона.
Опудало сказало, що його послав чарівник Саліман стерегти кущі на Пустирищах. Коли Відьма схопила Салімана, він всю свою магію вселив у Опудало. Відьма розтерзала чарівника на частини, які сховала в різних місцях. Тому коли принц Джастін замовляв чари для пошуку Салімана, вони вказували на Опудало. Виявилось, що Персіваль був зроблений з чарівника Салімана і принца Джастіна. Хаул пояснив Софі, що вогненним демоном Відьми є міс Ангоріан. Якщо демон проникне в Мандрівний Замок, Кальцифер його впіймає, і Хаул теж. Софі сказала, що Ангоріан уже два рази була в Замку. Хаул спитав, чи вона чогось торкалася. Софі відповіла, що Ангоріан торкалася гітари.
Хаул і Софі побігли в Мандрівний Замок. Хаул по дорозі признався Софі, що насправді хотів знайти принца Джастіна. І щоб наважитися на таку страшну річ, мусив переконати самого себе, що нізащо не буде цього робити. Софі подумала, що Хаул говорить з нею чесно і по добрій волі. І вітер їх підганяє. Збулася остання частина прокляття.
У Замку Персіваль лежав досі непритомний. Навколо нього зібралися Летті, Марта і Майкл. Згори до Софі долинали голоси пані Ферфакс і Фанні. Вони все-таки прибирали у кімнаті Хаула.
Хаул кинувся до гітари. Не встиг він її торкнутися, як вона вибухнула, протяжно і мелодійно бренькнувши. Кінці струн ляснули у повітрі. На Хаула посипався дощ друзок. Йому довелося сахнутися, прикривши обличчя. І тут біля вогнища раптом виникла міс Ангоріан. Вона стояла і посміхалася. Хаул мав рацію. Весь цей час вона була в гітарі, очікуючи слушного моменту. Вона нагнулася і висмикнула Кальцифера з вогнища. Кальцифер з переляканим виглядом сіпався над її затиснутим кулаком. Ангоріан стисла демона. Хаул і Кальцифер разом скрикнули. Кальцифер забився в агонії, а Хаул звалився на підлогу непритомний.
Софі повільно й обережно підняла ціпок. Вона наказала ціпкові бити Ангоріан. Стара змахнула ціпком і з усієї сили хряснула ним по кулаку міс Ангоріан. Та випустила Кальцифера. Бідолаха Кальцифер безпомічно покотився по підлозі. Міс Ангоріан підняла ногу, щоб затоптати його. Софі довелося відпустити ціпок і нагнутися рятувати Кальцифера. І тут, на її превеликий подив, ціпок знову вдарив міс Ангоріан, а тоді – знову і знову.
Софі підняла Кальцифера і відчула, як у її пальцях слабенько б'ється темна грудка Хаулового серця. Софі зрозуміла, що Хаул віддав своє серце Кальциферові за умовами угоди, щоби Кальцифер міг лишитися жити. Адже падаюча зірка приречена загинути.
Вибігли Фанні і пані Ферфакс з мітлами напереваги. Побачивши їх, міс Ангоріан, мабуть, зрозуміла, що програла. Вона кинулася до дверей, а ціпок Софі літав над нею і лупцював. Пані Ферфакс перегородила двері до комори, грізно піднявши мітлу. Фанні стала на сходах. Летті стрибнула до дверей у двір, а Марта кинулася до дверей, що вели до ванної. Майкл кинувся до дверей Мандрівного Замку. Але тут з ліжка зіскочив Персіваль – і теж помчав до дверей. Персіваль першим підбіг до дверей – і відчинив їх.
Оскільки Кальцифер зробився зовсім безпомічний, Мандрівний Замок зупинився. Ангоріан метнулася до дверей з нелюдською швидкістю. Але не встигла вона добратися до порога, як у дверях з'явилося Опудало, що несло на плечах безголового принца Джастіна.
Софі сказала, що мусить розірвати угоду Кальцифера і Хаула, хоч вони можуть обидва померти. Та демон сказав, що попросив розірвати угоду саме Софі, бо вона вміє вселяти життя словами. Тому Хаул і Кальцифер не помруть. Софі взяла Кальцифера й обережно зняла його з темної грудки, наче висохлу бруньку зі стебла. Кальцифер вивернувся з її пальців і блакитною сльозинкою злетів над її плечем. Він метнувся в комин і зник, закричавши, що тепер вільний. Софі повернулася до Хаула з ледь живою чорною грудкою в руках. Вона обережно поклала чорну грудку йому на груди, зліва, там, де вона сама відчувала біль, коли її непокоїло серце, і легенько підштовхнула. Серце почало занурюватися в груди і битися. Чарівник здригнувся всім тілом. Він голосно застогнав і перекотився обличчям униз. Софі сказала йому зробити щось з Ангоріан, яка досі була тут.
Ангоріан саме сяйнула думка, що Опудало також можна підпалити палицею Софі, яка вже загорілася. Вона ухилялася від ціпка з таким розрахунком, щоб наблизити його до порога. Хаулу вистачило одного погляду. Він поспішно піднявся, витягнув руку і вимовив фразу, слова якої потонули в гуркоті грому. Зі стелі посипалася штукатурка. Усе задрижало. Але ціпок зник, а Хаул ступнув назад, тримаючи в руці щось невелике, чорне і тверде. Міс Ангоріан засичала, немов залите водою багаття, і благально простягнула руки.
Хаул стиснув серце, і воно розсипалося. Міс Ангоріан розплилася. За мить біля дверей уже нікого не було. Не стало й Опудала. Але з'явилося два високих чоловіки. В одного було грубувате обличчя і руде волосся. Інший, у зеленому мундирі, мав лагідні риси.
Софі сказала Хаулу, що вона розірвала угоду, і Кальцифер полетів. Якби Софі могла звернути бодай часточку своєї увагу на те, що відбувається навколо, вона побачила би, як принц Джастін і чарівник Саліман тиснуть один одному руки і задоволено ляскають один одного по спині. Саліман підійшов до Летті і запропонував стали його ученицею. Летті густо почервоніла і явно не знала, що сказати.
Хаул сказав: "Думаю, тепер ми всі повинні жити довго і щасливо".