Його дядько Елджі хотів знайти у хлопцеві щось магічне, і одного разу випустив його з вікна. Невіл не розбився, а пострибав на голові. Дядько зрадів і купив йому жабку.
Гаррі глянув на Високий стіл. Геґрід одним духом перехилив свій келих. Професорка Макґонеґел розмовляла з професором Дамблдором. Професор Квірел щось казав учителеві з масним чорним волоссям, гачкуватим носом і пожовклою шкірою. Все сталося зненацька. Учитель з гачкуватим носом подивився Гаррі просто у вічі. Раптом гострий пекучий біль пронизав шрам на чолі Гаррі. Гаррі збагнув, що цей учитель ставиться до нього вкрай неприязно. Це був професор Снейп.
Коли усі наїлися, Дамблдор сказав першокласникам, що до лісу виходити забороняється, що гравців у квідич набиратимуть протягом другого тижня навчання, і що цього року доступ до коридору на четвертому поверсі праворуч всім заборонено. Гаррі засміявся, але Персі сказав, що це правда про коридор.
Дамблдор насказав усім заспівати пісню. Гаррі помітив, що усмішки решти вчителів стали вельми штучні. Дамблдор легенько струснув своєю чарівною паличкою, і з краю палички вилетіла довжелезна золота стрічка, що знялася над столами і, звиваючись, мов змія, почала зображати собою слова. І школа загорлала гімн Гоґвортсу.
Після пісні усі пішли спати. Першокласники-ґрифіндорці рушили слідом за Персі. Вони вийшли з Великої зали й пішли мармуровими сходами вгору. Персі довго вів учнів, які згодом побачили у повітрі цілу в'язку дрючків. Персі пояснив, що це Півз Полтерґейст. Цей ротатий чоловічок з лихими чорними очима підкорявся лише Кривавому Барону.
У самому кінці коридору висів портрет гладкої пані в рожевій шовковій сукні. Вона спитала пароль. "Капут Драконіс", — відповів Персі, й портрет подався одним боком уперед, відкривши круглий отвір у стіні. Всі діти пролізли крізь нього й опинилися у ґрифіндорській вітальні. Персі провів дівчат до їхньої спальні через одні двері, а хлопців через інші. Хлопці побачили п'ять високих ліжок. Біля ліжок стояли їхні валізи. Надто втомлені, щоб розмовляти, хлопці натягли піжами й попадали на ліжка.
Гаррі наснився дивний сон. Він мав на собі тюрбан професора Квірела, що переконував його негайно перейти до Слизерину, бо так йому судилося. Гаррі сказав тюрбанові, що не хоче бути в Слизерині, але тюрбан чомусь ставав дедалі важчим. Гаррі намагався скинути його, а той боляче стиснув йому голову. Там був і Мелфой, що спершу насміхався з його марних зусиль, а тоді обернувся гачконосим учителем Снейпом, сміх якого став різким і холодним. Спалахнуло зелене сяйво, і Гаррі прокинувся.
РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ
Майстер чарівного зілля
Наступного дня усі учні дивилися на Гаррі і шепотілися. Хлопцеві через це було важко знайти свій клас. У Гоґвортсі було сто сорок двоє різних сходів, двері, котрі не відчинялися, поки їх чемно не попросиш, і двері, котрі насправді були стінами. Було дуже важко запам'ятати, де що розташовано, бо все постійно пересувалося з місця на місце. Постаті на портретах відвідували одна одну, а герби на стінах могли ходити. До того ж, усюди були привиди. Майже-Безголовий Нік завжди з радістю показував дорогу новеньким ґрифіндорцям, але краще було б не зустрічатися з Півзом Полтерґейстом. Півз міг жбурнути на голову кошик зі сміттям, висмикнути з-під ніг килимок, закидати вас шматками крейди або підкрастися і схопити ззаду. Ще гіршим за Півза виявився сторож Арґус Філч. Гаррі й Рон першого ж ранку потрапили йому під гарячу руку. Філч побачив, як вони намагаються ввійти в двері, що, на їхню біду, вели до забороненого коридору на четвертому поверсі. Сторож погрожував замкнути їх у підвалі, але, на щастя, їх врятував професор Квірел, що саме проходив коридором. Філч мав кицьку, що звалася Місіс Норіс. Вона стежила за порядком у коридорах. Діти ненавиділи сторожа і мріяли дати копняка кішці.
Щосереди опівночі діти, дивлячись у свої телескопи, вивчали нічні небеса, запам'ятовували назви різних зірок і стежили за рухом планет. Тричі на тиждень під проводом похмурої присадкуватої відьми на ймення професорка Спраут ходили до замкових оранжерей вивчати гербалогію. Мабуть, найнуднішою була історія магії, яку викладав привид – професор Бінс. Професор Флитвік, учитель замовлянь, був крихітним чарівником, що мусив ставати на цілу купу книжок, аби його можна було побачити понад учительським столом. Коли Гаррі вперше сидів у нього на уроці, цей учитель відкрив класний журнал і, дійшовши до прізвища Поттер, схвильовано пискнув і гепнувся додолу.
Професорка Макґонеґел була сувора й вимоглива, вона вчила трансфігурацію. Вона обернула письмовий стіл на свиню й навпаки. Це перетворення дуже вразило всіх дітей, вони мріяли навчитися так робити. Але почали з перетворення сірника на голку. Наприкінці уроку лише Герміона Ґрейнджер спромоглася трішки змінити свій сірник.
Квірел вчив предмет "Захист від темних мистецтв", але його уроки виявилися якимись несерйозними. Його кабінет просмердівся часником, що, казали, мав відлякувати вампіра, з яким він здибався в Румунії, і тепер боявся, що той за ним ось-ось повернеться. Близнюки Візлі були впевнені, що й тюрбан набитий часником, щоб Квірел завжди і будь-де почувався в безпеці.
Снейп був вихователем гуртожитку Слизерин, а професорка Макґонеґел була вихователькою гуртожитку Ґрифіндор.
Одного разу Гедвіґа принесла Гаррі лист від Геґріда, який запросив хлопця на чай. Гаррі був радий піти, особливо після уроку з "Зілля й настійки", де хлопець зрозумів, що професор Снейп ненавидить його. На першому уроці Снейп задавав Гаррі такі питання, на які ніхто не міг відповісти, хіба Герміона. Мелфой, Креб і Гойл сміялися з безпорадності Гаррі. Крім того, Снейп забрав одне очко в гуртожитку Гаррі через те, що Гаррі не знав відповідей. Потім усі варили зілля для лікування чиряків. Снейп, здавалося, був задоволений лиш Мелфоєм. Раптом Невіл якимось чином розтопив казанок, зілля розтеклося по підлозі, а в Невіла по руках і ногах повискакували страхітливі червоні пухирі. Снейп зняв ще одне очко.
Рон і Гаррі пішли до Геґріда, що мешкав у маленькій дерев'яній хатинці на узліссі Забороненого лісу. Велетень мав великого чорного пса-вовкодава, що звався Іклань. Як і Геґрід, Іклань був аж ніяк не таким страшним, як на вигляд. Гаррі з Роном розповідали Геґрідові про свої перші уроки. Геґрід, як і Рон, порадив Гаррі не перейматися через Снейпа. Гаррі побачив на столі у велетня газету, де повідомлялося про напад на "Ґрінґотс". Виявилося, що це сталося 31 липня, саме на день народження Гаррі. Хлопець подумав, що це могло статися тоді, коли він був там з велетнем.
На питання Гаррі велетень навмисне ховав свої очі. Він щось буркнув і запропонував Гаррі печиво до чаю. Гаррі знову перечитав повідомлення. "Із сейфу, до якого здійснено пролом, усі цінності були забрані того самого дня, але раніше". Гаррі згадав, що Геґрід забрав із сейфу той неохайний пакуночок. Чи не його шукали злодії? Чи справді Геґрідові пощастило вчасно забрати той пакунок? Де він тепер? І чи знає Геґрід про Снейпа щось таке, чого не хоче розповісти Гаррі?
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТИЙ
Опівнічна дуель
Першокласники-ґрифіндорці вивчали спільно зі слизеринцями лише "Зілля й настійки", але Гаррі зрозумів, що ненавидить Мелфоя більше, ніж Дадлі. У четвер мали починатися уроки польотів і ґрифіндорці опинилися в одній групі зі слизеринцями. Мелфой багато говорив про польоти. Він нарікав на те, що першокласників ніколи не беруть до складу збірних гуртожитських команд із квідичу, й розповідав як тікав на мітлі від маглів на вертольотах. Невіла і Герміону польоти непокоїли, бо вони ще не літали.
Невіл мав з собою кульку Нагадайка, яку йому прислала совою бабуся. Коли Невіл забував щось зробити, кулька червоніла. Мелфой підійшов до Невіла і відібрав кульку. Рон і Гаррі мали нагоду помститися за насмішки, але нагодилася професорка Макґонеґел і розігнала хлопців.
Відбувся перший урок польотів на мітлі. Гаррі чув, як Фред і Джордж Візлі говорили про шкільні мітли, нарікаючи, що декотрі трохи несправні. Вчителькою польотів була мадам Гуч. Гаррі дісталася стара мітла. Вчителька пояснила, як керувати мітлою. Невіл був такий наляканий, що першим вилетів на мітлі, а потім невдало приземлився, зламавши зап'ясток. Вчителька повела його до лікарні, а решті наказала не літати.
Мелфой реготав з Невіла. Раптом у траві Мелфой знайшов Нагадайка. Гаррі хотів забрати, але Мелфой злетів на мітлі разом з кулею. Герміона хотіла спинити Гаррі, але він скочив на мітлу і зринув у повітря. Гаррі якимось чином знав, що робити, і гарно літав. Він нахилився вперед, міцно стиснув мітлу обома руками, й вона понеслася на Мелфоя, мов спис. Мелфой насилу ухилився. Він підкинув скляну кульку високо вгору, а сам помчав назад до землі. Куля почала падати, але Гаррі спіймав її. Та тут, на біду, прийшла професорка Макґонеґел, вона насварила Гаррі, бо він біг скрутити собі голову. Гаррі змушений був піти з професоркою.
Вона покликала з уроку п'ятикласника Вуда і завела хлопців до класу, де не було нікого, крім Півза, що писав на дошці непристойні слова. Професорка прогнала Півза і сказала: "Поттере, це – Олівер Вуд. Вуд, я знайшла тобі ловця". Вуд зрадів. Професорка сказала, що Гаррі пішов у піке з висоти п'ятнадцять метрів і упіймав рукою кульку! Вуд сяяв так, ніби раптом здійснилися всі його мрії. Він був капітаном ґрифіндорської команди. Професорка Макґонеґел сказала, що попросить Дамблдора зробити виняток для Гаррі, адже першокласникам не можна було грати у квідич.
Ввечері Гаррі розповів Рону, що буде ловцем. Але це була поки що таємниця. Фред і Джордж Візлі уже знали про це, бо були відбивачами. Не встигли відійти Фред і Джордж, як прийшов Мелфой і Креб із Ґойлом. Мелфой сказав, що сьогодні ввечері чекає Гаррі на дуелі. Рон сказав, що буде секундантом. Дуель мала відбутися опівночі у кімнаті трофеїв. Герміона Ґрейнджер почула розмову хлопців і потім попередила Гаррі і Рона, що від їхнього гуртожитку можуть відняти очки, якщо хтось дізнається про дуель.
Вночі Гаррі слухав, як засинають хлопці Дін та Шеймус (Невіл ще не повернувся з лікарні).