Високий інтелектуальний рівень допомагає Тетяні у світському Петербурзі зрозуміти і відторгнути фальшиві ідеали, зберегти високе моральне обличчя.
Роман Пушкіна, правдиво зображуючи дійсність, учив ненавидіти дворянсько-кріпосницьке суспільство, ненавидіти пусте, егоїстичне життя, возвеличувати все прекрасне, людське, проголошував необхідність зв'язку російської культури з життям народу. Ось чому "Євгеній Онєгін" став у вищій мірі народним твором, "актом свідомості для російського суспільства, майже першим, проте найвеличнішим кроком уперед для нього!" — писав критик В. Бєлінський.
Сам Пушкін протиставляв свій роман як класицистичній, так і романтичній літературній традиції. В "Євгенії Онєгіні" він створює реалістичний роман, в якому сучасність і сучасну людину відображено максимально правдиво. Історизм роману виявився перш за все в точному окресленні автором хронологічних рамок сюжетного розвитку: дія починається у 1819 р. і закінчується навесні 1825 р. Описуючи життя московського дворянства та петербурзького вищого світу, Пушкін уводить численні історичні реалії, пов'язані із суспільно-політичними і культурними подіями в російському і західноєвропейському житті того часу.
"Євгеній Онєгін" — найвеличніший твір О. С. Пушкіна, в якому втілилися найзаповітніші думки і почуття поета, його роздуми над сучасним йому життям, його погляди, його моральний ідеал.