Обличчя було біле, мов крейда, мало лихі червоні очі й щілини замість ніздрів, як у змії. Це був Волдеморт. Він сказав, що має форму лише тоді, коли може залізти в чиєсь тіло, але кров єдинорогів додає йому сил. Він наказав хлопцеві віддати камінь.
Квірел наближався спиною до Гаррі. Зловісне обличчя тепер посміхалося. Волдеморт говорив, що спочатку вбив батька Гаррі, який бився довго і відважно. А мати намагалася захистити Гаррі. Хлопець стрибнув до вогненних дверей, але відчув на своєму зап'ястку руку Квірела. Неймовірно гострий біль пронизав шрам на його чолі, голова, здавалося, от-от лусне. Гаррі закричав, вириваючись що є сили, і Квірел несподівано відпустив його. Біль почав ущухати, і Гаррі роззирнувся, щоб глянути, де дівся Квірел. А Квірел корчився від болю, дивлячись на свої пальці, які швидко вкривалися пухирями.
Волдеморт кричав до Квірела хапати Гаррі, і Квірел кинувся на Гаррі, збив його з ніг і, навалившись, схопив руками за шию. Жахливий біль від шраму мало не засліплював Гаррі, але він бачив, що Квірел теж корчиться в муках. Квірел відпустив Гаррі, бо його долоні були попечені, обдерті й червоні від крові. Волдеморт наказав вбити Гаррі. Квірел підняв руку, щоб наслати смертельне закляття, але Гаррі інстинктивно схопив його за обличчя, яке почало вкриватися пухирями. Гаррі зрозумів: тільки-но Квірел торкається його шкіри, як зазнає нестерпного болю.
Гаррі скочив на ноги, хапнув Квіррела за руку і відчайдушно вчепився в неї. Квірел застогнав, намагаючись вирватися від Гаррі… біль у Гарріній голові зростав… він нічого не бачив… тільки чув страхітливі зойки Квірела, верески Волдеморта: "ВБИЙ ЙОГО! ВБИЙ!", а також інші голоси, які кричали "Гаррі! Гаррі!", і, можливо, тільки вчувалися йому. Гаррі став провалюватися в пітьму…
Над Гаррі стояв Дамблдор. Хлопець був у шкільній лікарні. Він тут пролежав уже три дні. Дамблдор сказав, що прибув тоді саме вчасно і врятував філософський камінь і Гаррі. Професор сказав, що камінь знищено, Квірел загинув, Волдеморт буде і далі шукати чиєсь тіло. Гаррі було цікаво, чому Волдеморт так хотів убити Гаррі ще тоді, як він був маленьким. Але директор не міг відповісти на це питання. Принаймні сьогодні і тепер. Волдеморт пояснив, що Квірел, що був сповнений ненависті, жадоби і честолюбства, і ділив свою душу з Волдемортом, не міг доторкнутися до Гаррі не через шрам, а через велику любов, що лишилася від батьків Гаррі. Саме ця любов не дала Квірелу знищити хлопця. Дотик до людини, позначеної такою любов'ю, ставав для нього смертельними муками.
Також Гаррі довідався, що його батько колись врятував життя Снейпу. Професора Снейпа мучило те, що він боржник Поттера. Професор пояснив, чому камінь опинився у Гаррі: його міг отримати тільки той, хто прагнув знайти камінь, а не скористатися ним.
Рон з Герміоною провідали Гаррі. Герміона, здається, була ладна знову його обійняти, але Гаррі був радий, що цього разу вона стрималася, бо в нього не вщухав головний біль. Гаррі розповів їм усе: про Квірела, дзеркало, камінь і Волдеморта, про те, що плащ-невидимку прислав Дамблдор. Гаррі здогадувався, що Дамблдор добре знав про усе, що відбувалося з ним і з друзями. Рон повідомив останні новини школи: завтра бенкет на честь закінчення навчального року, Слизерин переміг, а Гаррі пропустив останню гру з квідичу.
Геґрід теж відвідав Гаррі. Велетень ридав, бо вважав себе винним у тому, що сталося. Гаррі переконав його, що уже все добре. Тоді велетень витягнув подарунок для хлопця – альбом з магічними фотографіями тата і мами Гаррі. Батьки з кожної сторінки усміхалися й махали руками до хлопця.
Того вечора Гаррі пішов на бенкет в честь закінчення навчального року. Усі уже були за столами. Коли увійшов Гаррі, зненацька запала тиша, а потім усі нараз заговорили. Він сів за ґрифіндорський стіл поміж Роном і Герміоною і намагався не помічати, як усі ззиралися на нього.
Прибув Дамблдор і сказав, що Слизерин зайняв перше місце. Слизеринський стіл завирував оплесками і радісними вигуками. Але Дамблдор сказав, що треба врахувати недавні події. Тому Рон отримав 50 очок за вдало зіграну живу партію в шахи, Герміона теж отримала 50 очок за холоднокровну логіку перед вогненним полум'ям, а Гаррі за витримку і фантастичну відвагу отримав 60 очок. Зчинився неймовірний галас. Ґрифіндор тепер мав чотириста сімдесят два очки – рівно стільки ж, як і Слизерин. Вони зрівнялися в боротьбі за кубок. І тоді Дамблдор сказав, що відвага буває різною: іноді потрібна не менша хоробрість, щоб чинити опір друзям, і тому Невіл отримує 10 очок.
Гаррі, Рон і Герміона кричали й верещали, зірвавшись на ноги, тоді як Невіл, блідий від несподіванки, зник під цілою купою учнів, що кинулися його обіймати. Він ще ніколи не здобував для Ґрифіндору жодного очка. Мелфой мав дурний і шокований вигляд.
Тепер зал прикрасив прапор Грифіндору, на якому був намальований лев. Снейп тиснув руку професорки Макґонеґел, і з усіх сил намагався видушити з себе усмішку. Його очі зустрілися з очима Гаррі, і Гаррі відразу відчув, що Снейпове ставлення до нього не змінилися. Та Гаррі це не турбувало. Він чомусь вірив, що наступного року життя в Гоґвортсі налагодиться, і все знову буде нормально. Це був найкращий вечір у житті Гаррі.
За іспити Гаррі з Роном отримали добрі оцінки, а Герміона, звичайно, була першою у списку найкращих учнів цього року.
І ось усі учні їхали додому на літні канікули. Рон просив до себе в гості Гаррі й Герміону. Місіс Візлі зустріла Гаррі і Рона на платформі. Гаррі подякував за светр і печиво на Різдво.
Дядько Вернон, тітка Петунія й Дадлі чекали на Гаррі. Гаррі попрощався з Роном і Герміоною. Гаррі сказав їм, що цього літа гарно повеселиться з Дадлі, бо Дурслі ж не знають, що вдома заборонено насилати чари.
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.