Фумле-Друмле підштовхнув Нільса крилом і радісно каркнув. Нільс почав читати заклинання, але раптом передумав. Він попросив Удачника розповісти, чому той хоче опинитися на місці Нільса. Дізнавшись усе, Нільс з вороном почали збирати аркуші і приносити Удачнику.
Цілий вечір, до пізньої ночі, збирали Нільс і Фумле-Друмле розвіяні вітром аркуші. Вони підбирали їх на дахах і горищах, на гілках дерев і на садових доріжках, серед сміттєзвалища і на дзвіниці собору. Щасливий Удачник, не зважаючи на пізню годину, взяв рукопис і побіг до Невдахи.
Фумле-Друмле дорікав Нільсу, що той прогавив своє щастя, але хлопець говорив, що йому було жалко обох студентів.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
РОЗДІЛ СІМНАДЦЯТИЙ. УДОМА
Й ось нарешті Нільс побачив рідне село. Акка запримітила за селом занедбаний ставок і наказала зграї спускатися туди. Нільсу кортіло негайно побігти додому, але він вирішив почекати до вечора.
Коли вже зовсім стемніло, хлопець і Мартін зі своїм сімейством пішли додому. Гусак хотів показати дружині і дітям пташник, у якому провів свою молодість.
Ось і знайомий двір. Вони обережно прошмигнули через хвіртку. У дворі було тихо. Всі кури і гуси давно вже спали. Тільки з будинку долинали неясні голоси. Нільс пробрався туди і побачив, що батьки досі на нього чекають.
Хлопець тихесенько вибрався зі свого сховку і пішов на подвір'я. Біля пташника Мартінові гусенятка жадібно підбирали зернятка. Юксі так смакували зернята, що він почав просити батька залишатися тут. Нільс сказав, що хоче йти звідси, а Мартін хай залишається, коли хоче. Та гусак сказав, що не покине хлопця. Юксі запищав, що нікуди летіти не хоче. Нільс строго сказав гусеняті, що коли батько каже летіти, то треба слухатися. Та Юксі відповів, що Нільс лише базікає, нічого не робить і сидить на батьковій шиї. Гусеня хотіло залишатися маленьким, щоб не потрібно було так багато літати. Почувши таке, Нільс відразу прочитав закляття.
Юксі став не більшим за горобця! Таким він був, коли лише вилупився з яйця! Мартін із Мартою заґелґотали, залопотіли крильми, забігали по двору. Нільс подумав, що вони злякалися за Юксі. Раптом хлопець помітив, що гуси усі поменшали, а він став таким, як колись. Нільс хотів поговорити з Мартіном, але тепер не розумів його мови. Почувши крик гусей, з будинку вийшла мати. Вона побачила Нільса і дуже зраділа.
Наступного дня Нільс прокинувся у себе вдома і ледь не закричав від радості. Хлопець побіг до пташника і побачив, що Мартін спить поряд із Мартою, оточений гусенятами. Коли гусак прокинувся, то лише шипів на хлопця і зовсім не вмів розмовляти.
Нільс пішов до ставка, щоб попрощатися з Аккою, але дикі гуси дуже його налякалися. Вони зметнулися вгору, та коли почули, як Нільс кличе Акку, вишикувалися рівним клином і закружляли над головою хлопця. А одна гуска відділилася від зграї і полетіла прямо до Нільса. Це була Акка Кебнекайсе. Вона сіла на землю біля самісіньких його ніг і стала щось ласкаво говорити: "Ґа-ґа-ґа! Ґа-ґа-ґа! Ґа-ґа-ґа!". Нільс нахилився до неї і ніжно погладив по крилах. Він подякував їй за все, а Акка у відповідь розпростерла крила, неначе хотіла на прощання обійняти Нільса.
Так закінчилися дивовижні мандри Нільса з дикими гусьми. Нільс знову пішов до школи, але тепер вчився тільки на відмінно. Гусенята переросли Мартіна з Мартою, тільки Юксі залишився на все життя маленьким.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу