На щастя, про істинні причини не здогадався ніхто.
Розділ 28
БЕЗТАЛАННА "ЛІЛЕЙНА ДІВА"
Якось Енн, Діана, Рубі Джилліс, Джейн Ендрюс зібралися на березі ставка і вирішили грали в Елейну. Дівчатка вибрати Лілейною Дівою Енн.
Того літа майже ввесь вільний час Енн і Діана проводили на ставку чи коло нього. Господа Бездіяльності відійшла в минуле.
"Бавитися в Елейну" придумала Енн. Взимку вони вивчали поему Теннісона на уроках і розібрали її по кісточках, аналізуючи кожнісіньке речення. Лілейна Діва, Ланселот, Джіневра та король Артур стали для них живими людьми, а Енн потай сумувала, що народилася не в Камелоті.
Енн, тобто Лілейнадіва, мала лежачи пливти на плоскодонці, а дівчата мали зустріти її біля нижнього мису, де ставок вигинався. Рубі мала бути королем Артуром, Джейн − Джіневрою, а Діана − Ланселотом.
Дівчатка прикрасили Енн старою шаллю, вручили в руки довгий блакитний ірис, бо ж дівчинка мала вдавати покійницю. Човна відіпхнули, Діана, Джейн і Рубі зачекали якусь хвилинку, пересвідчилися, що човен пливе за течією в потрібному напрямі й рвонули до містка − крізь ліс, тоді дорогою й схилом униз.
Спершу з Енн все було добре, та потім вона помітила, що човен протікає. Весла лишилися на помості, тож дівчинка могла втонути. Була лише одна надія на порятунок. Вона мусила підігнати плоскодонку досить близько до однієї з паль, на яких стояв міст, і видертися на неї. На щастя, дівчинці вдалося видертися на паль, та от вилізти нагору вона не могла. Довелося чекати допомоги від людей. Тим часом човен проплив під містком і затонув. Рубі, Джейн і Діана, котрі вже чекали на нижньому мисі й бачили, як він зник просто на їхніх очах, нітрохи не сумнівалися, що й Енн потонула разом з ним.
Енн спостерігала, як вони мчали геть, і чула їхні крики. Невдовзі мав прибути хтось на допомогу, та поки що їй було непереливки. І тоді, коли нестерпно заболіли руки й Енн здалося, що більше вона не витримає ні хвилини, попід містком у човні пана Гармона Ендрюса з'явився Гілберт Блайт! Хлопець врятував Енн, а та пояснила, що вони з дівчатами бавилися в Елейну. Та дівчина вела себе гордо і холодно. На березі хлопець спитав, чому вони не можуть бути друзями, він вибачився, що насміхався з її кіс. Якусь мить Енн вагалася, а потім відповіла, що вони ніколи не будуть друзями. Гілберт стрибнув у свою плоскодонку, побуряковілий від гніву, і сказав, що більше ніколи не проситиме її дружби. Він швидко й демонстративно поплив геть, а Енн охопило дивне відчуття жалю.
На півдорозі Енн зустріла Діану та Джейн, котрі мчали назад до ставка в нестямі, близькій до справдешнього божевілля. У Садовому Схилі вони нікого не знайшли і в Зелених Дахах теж нікого не було.
Того ж дня в обох домах − Баррі й Катбертів − усі заціпеніли від жаху, почувши про пригоду.
Розділ 29
ЕПОХА В ЖИТТІ ЕНН
Одного Вересневого вечора Діана повідомила Енн, що їх обох запрошено в гості до тітки Джозефіни. Енн відразу уявила, що поїде у новому пальті, шапочці і сукні, бо тепер Марілла шила їй модний одяг, щоб Метью не ходив до пані Лінд з цим проханням.
Марілла погодилася відпустити Енн до міста, і було домовлено, що пан Баррі відвезе дівчат наступного вівторка. Шарлоттаун був за тридцять миль від Ейвонлі, а що пан Баррі хотів того ж таки дня й повернутися, рушати довелося вдосвіта. Проте Енн дуже тішилася й прокинулася у вівторок іще до схід сонця. Дорога була неблизька, та Енн і Діана впивалися кожною хвилиною.
Панна Баррі зустріла своїх гостей, а її розкішний дім справив враження на Енн і Діану. Енн вважала, що тут стільки всього розкішного, що зовсім немає простору для уяви. Тим-то добре, коли ти бідний, що можеш собі уявити цілу купу нового.
Мандрівка до міста для Енн і Діани стала подією, від якої вони ще багато років потому вели відлік часу. Від початку й до кінця то було одне суцільне задоволення. У середу панна Баррі взяла їх на виставку, де вони провели цілий день. Потім вони ходили на іподром дивитися перегони. А ще дивилися, як чоловік літав на повітряній кулі. А другий чоловік продавав пророцтва. У четвер дівчата їздили на прогулянку в парк, а ввечері панна Баррі повела їх на концерт до Музичної академії, де співала славетна примадонна. Та все одно Енн подобалося сільське життя, тож вона раділа, коли поверталася в Зелені Дахи.
Вдома Енн сіла коло вогню між Метью та Маріллою й докладно їм розказала про свою мандрівку.
Розділ 30
У ПІДГОТОВЧОМУ КЛАСІ
Був вечір листопада. Енн сиділа перед каміном, а Марілла дивилася на неї з ніжністю. Потім жінка повела мову про те, що сьогодні приходила панна Стейсі, бо хоче організувати клас із найкращих своїх учнів, які збираються вступати до Королівської вчительської семінарії. Отож вона прийшла спитати їх із Метью, чи згодні вони записати Енн.
Дівчина зраділа такій новині і сказала, що понад усе мріє стати вчителькою. Марілла вважала, що дівчина мусить бути готовою до всього, бо вони з Метью старі, тож Енн краще вивчитися.
Вступні іспити мали відбутися аж за півтора року, тож Енн мала багато часу, щоб підготуватися. Підготовчий клас було організовано у визначений термін. Туди записалися Гілберт Блайт, Енн Ширлі, Рубі Джилліс, Джейн Ендрюс, Чарлі Слоун та Муді-Спурджен Макферсон. Діани Баррі поміж них не було, бо її батьки не мали наміру відправляти доньку до семінарії. Того дня, коли підготовчий клас уперше лишався в школі на додатковий урок, Енн дивилася, як Діана сама йшла додому.
Після першого заняття Енн розповіла вдома, що Джейн і Рубі хочуть бути лише вчительками, Джозі Пай хвалиться, що вступатиме до семінарії тільки заради освіти, бо їй не треба заробляти собі на прожиття, а Муді-Спурджен хоче бути священиком. Чарлі Слоун мріє буде членом парламенту. Про Гілберта Блайта Енн говорити не хотіла.
Відколи біля ставка вона знехтувала його проханням бути друзями, Гілберт, окрім рішучого протиборства, ніяк не виявляв того, що помічає саму присутність Енн Ширлі. Він розмовляв і жартував з іншими дівчатами, часом проводжав котрусь додому з молитовного зібрання чи дискусійного клубу. Та Енн Ширлі для нього просто не існувало, і невдовзі Енн збагнула, що це страшенно образливо − коли тебе не помічають. Енн усвідомила, що давня образа минулася, вона усе пробачила й забула. Та було вже пізно.
Минула зима і весна. Вчителька й учні однаково зраділи, коли семестр закінчився й перед ними засяяли веселі дні канікул. Вчителька радила своїм учням набратися здоров'я, сили й завзяття для наступного року. Це буде вирішальна битва перед вступними іспитами!
Увечері вдома Енн склала всі підручники до старої скрині на горищі, замкнула її, а ключ кинула в коробку із дрібним непотребом. Дівчина вирішила гарно й весело провести літо, бо це, напевно, останнє літо її дитинства. Пані Лінд якось сказала Маріллі, що Енн росте справжньою красунею і більше не нагадує того жахливого дівчати.
Літом у Метью все частіше боліло серце, Марілла доглядала його, а лікар рекомендував не працювати надто важко, та без роботи він себе не уявляв.
Розділ 31
ТАМ, ДЕ СТРУМОК У РІЧКУ ВПАДАЄ
Енн усією душею тішилася своїм гарним і радісним канікулам. Вони з Діаною вдома не засиджувалися, насолоджуючись усім, що тільки могли запропонувати Стежина Закоханих, Джерело Дріад, Купіль Верболозу та Острів Вікторії. Марілла не заперечувала проти такого майже бездомного способу життя. Лікар зі Спенсервейла, що приїздив тієї ночі, коли в Мінні-Мей був круп. Енн провела найщасливіше літо в житті — вільне, жваве й пустотливе.
Повернувшись до ейвонлійської школи, панна Стейсі застала своїх вихованців готовими з новими силами взятися до роботи. Особливо завзятим був підготовчий клас, перед яким наприкінці року маячіла перспектива вступних іспитів.
То була весела, сповнена праці зима, яка проминала щасливо й стрімко. І на дозвіллі Енн не нудьгувала. Дискусійний клуб жив повнокровним життям − там уже було проведено кілька концертів; відбулася одна чи дві вечірки, майже такі самі, як у дорослих; були катання на санях і веселі години на ковзанці.
Непомітно з Енн виросла висока п'ятнадцятилітня дівчина із серйозним поглядом, замисленим чолом та гордо піднесеною голівкою. Цю дівчину Марілла любила так само, як ту, колишню дитину, а проте їй не давало спокою дивне й тужливе відчуття втрати. Якось, коли Енн не було вдома, Марілла призналася братові, що дуже сумуватиме, коли дівчина поїде вчитися. Метью вважав, що не треба сумувати, бо до Кармоді побудують залізничну гілку, і Енн часто приїжджатиме додому.
Тепер Енн стала набагато стриманіша, вона не говорила так багато, а літературний клуб припинив своє існування.
До вступних іспитів лишалося два місяці. Енн мала міцні знання, та все−таки хвилювалася.
Розділ 32
РЕЗУЛЬТАТИ ІСПИТІВ ОПРИЛЮДНЕНО
Наприкінці червня добіг кінця навчальний рік − а з ним і вчителювання панни Стейсі в ейвонлійській школі. Того дня Енн і Діана верталися додому геть невеселі. Енн говорила, що їй доведеться покинути любу стареньку школу назавжди…
Наступного понеділка Енн поїхала до міста здавати вступні іспити, а в середу Діана, як і було домовлено, чекала на пошті, і ось одержала листа. Енн писала, що сьогодні були деякі іспити, а завтра має бути геометрія.
У призначений час відбувся іспит з геометрії, а за ним усі інші, і в п'ятницю ввечері Енн повернулася додому, втомлена, проте задоволена й щаслива. Діана чекала на неї в Зелених Дахах, і зустрілися вони так, ніби розлука тривала довгі роки. Енн розповідала Діані про всіх інших однокласників, які теж здавали іспити і хвилювалися через результати: Муді-Спурджен думав, що провалив історію, а Чарлі казав, що напевне не склав алгебри. Діана розуміла, що марно питати, як склав Гілберт Блайт, бо Енн досі навіть не дивилася на цього хлопця. Енн знала, що вся ейвонлійська молодь уважно стежить, хто з них буде першим.
Два тижні спливли, і Енн почала й собі проводити цілі дні на пошті в товаристві збентежених Рубі, Джозі та Джейн; щодня тремтливими руками вони розгортали шарлоттаунські газети, де мали бути результати іспитів.
Минуло три тижні, а списку досі не було. Та якось до Енн прибігла Діана, бо її тато щойно привіз нову газету із Брайт Рівер.