Демони не розрізняють добра і зла. Однак їх легко спокусити угодою, якщо запропонувати їм щось цінне, щось таке, що є тільки в людей. Це продовжує життя і людині, і демонові, а людина додає магічні здібності демона до своїх власних. На цьому розмова вчительки і Софі закінчилася.
Софі якось просто згодилася з тим, що має чарівні можливості. Просто раніше вона вважала, що старшій з трьох сестер не годиться мати магічні здібності. Тут вона згадала сіро-червоний костюм Хаула. Це ж вона сама наклала на нього приворот, коли зашивала його і промовляла: "Пошитий навмисне, щоби приваблювати дівчат". Так і сталося. Софі думала, що саме цей костюм і приворожив Летті тоді в саду у пані Ферфакс. А вчора, хоч і замаскований, він, мабуть, справив свій вплив на міс Ангоріан.
Софі нітрохи не прагнула зустрітися з королем. І Хаул, бачачи, що вона втомлена, пропонував, що піде сам до короля. Але вона подумала про те, що сказав Кальцифер. Якщо король накаже Хаулові вирушити на Пустирища і Відьма його схопить, Софі втратить шанс знову стати юною.
Розділ 13, у якому Софі очорнює ім'я Хаула
Софі опинилася у палаці короля. Там була незчисленна кількість дверей, коридорів і лакеїв. Вона побачила короля. Він сидів не на троні, а на досить-таки звичайному кріслі, й одягнений був куди скромніше, ніж його лакеї. Король був зовсім один, ніби якась зовсім звичайна людина. Софі виявила, що раптом забула всі ті делікатні, обережні й стримані міркування, які Хаул звелів їй викласти королю. Але щось таки треба було сказати. Тому вона просто сказала, що її послав Хаул, щоб сказати, що він не шукатиме брата короля. Це була катастрофа. Та Софі сказала ще, що Хаул – просто вислизач, і тільки боягуз пошле стару матір просити за себе. Вона говорила, що "син" непостійний, безтурботний, егоїстичний, а також істеричний.
Та після всього сказаного король заявив, що Софі переконала його, що Хаул – саме той, хто потрібен. Король сказав, що мріє повернути брата, адже він блискучий полководець, а оскільки Верхня Норландія і Чужокрайнія ось-ось оголосять війну, королю без брата не обійтися. Бо Відьма погрожувала і королю. А оскільки всі джерела одностайні в тому, що Джастін вирушив саме на Пустирища, король був впевнений, що його тримає Відьма. І чарівника Салімана вона захопила суто як приманку для Джастіна. І король сказав, що від сьогодні Хаул – придворний маг, який до кінця року має розшукати Джастіна. Софі кортіло добряче вперіщити короля ціпком по голові.
Усе пішло всупереч сподіванням не тільки самого Хаула. Софі думала, що тепер Хаул перенесе Мандрівний Замок за тисячу миль. Летті, Марта і Майкл стануть нещасними, а до всього ще й додадуться потоки зеленого слизу. Зі злості Софі загубила шлях з палацу і зайшла у кімнату з дзеркалами. У дзеркалах відбивалася її власна згорблена постать.
Софі була така втомлена, вимучена спекою і пригнічена, що вирішила не чекати на Майкла. Їй хотілося сісти біля вогнища і розповісти Кальциферові, як вона все спартачила. Вона нарешті вийшла з палацу, але заблудилася. Вона уявлення не мала, як їй знайти ту замасковану конюшню, де був вхід до Мандрівного Замку. Софі навмання повернула на ще якусь мальовничу людну вулицю, але і її не впізнала. Крім того, тепер вона не знала навіть зворотної дороги до палацу. Вона спробувала розпитувати перехожих, та нічого не виходило.
Раптом вона натрапила на будинок пані Пентстеммон. Та назустріч їй ішла Відьма Пустирищ. Важко сказати, як Софі її впізнала. Обличчя у Відьми було зовсім інше. Волосся більше не кучерявилося акуратними каштановими хвилями, а спадало майже до талії вогненним потоком. Її сукня тріпотіла золотаво-багряними і блідо-жовтими спалахами. Відьма виглядала надзвичайно прекрасною і спокійною. Софі відразу її впізнала. І навіть мало не зупинилася, але вчасно схаменулася. Але Софі сміливо почовгала далі, стукаючи ціпком по бруківці і нагадуючи собі про всяк випадок слова пані Пентстеммон – що цей-ось ціпок у її руках став могутнім магічним предметом. Одначе вона знову помилилася. Відьма пам'ятала Софі Хаттер! Вона сказала Софі, щоб не йшла Пентстеммон, бо та вже мертва. Відьма вбила її, бо вона не сказала, де знайти Хаула. Софі мусила збрехати, що вона тут, бо йде до короля щодо справ капелюшників. Відьма сказала, що піде з нею. Софі нічого не лишалося, як знову йти до короля. Вона позирала на Відьму, яка граціозно пливла поруч, і згадувала слова пані Пентстеммон, що ця Відьма насправді стара-старезна. Софі спитала, навіщо Відьма зробила її старою. "Ви заважали мені про дещо дізнатися, — відповіла Відьма. — Звичайно, врешті-решт я дізналася про все, що мені було треба". Софі ці слова геть спантеличили. "Хоча думаю, що самі ви про це й не підозрювали", — додала Відьма. Коли вони дійшли до палацу, Відьма сказала, що зла на короля, бо його дідусь колись заслав її в Пустирища.
Софі довелося дряпатися нагору сходами, бо Відьма стояла внизу і чекала. Коли Софі опинилася в палаці, то сказала, що має дещо ще сказати королю. Вона не знала, що вигадати, тому сказала, що Хаул піде шукати принца Джастіна тільки тоді, коли король видасть за нього свою дочку. Та король усміхнувся і показав свою дочку Валерію, яка ще й ходити не вміла і мала всього чотири зуби.
Розділ 14, у якому придворний маг страшенно застудився
Принцесі Валерії сподобалася Софі, тому стару потім з почтом відвезли до кінгсберійського входу в Мандрівний Замок. Ще там, у палаці, підтримуючи Валерію, яка лазила по ній то туди, то сюди, Софі згадала про чутки, що королівській доньці Відьма також чимось погрожувала, — а тоді почула свій власний голос, що туркотів до принцеси: "Відьма тебе не скривдить! Я їй не дозволю!".
У замку Хаул виглядав блідим і пригніченим. Він уже знав про смерть пані Пентстеммон і про те, що він придворний маг короля. Хаул думав, як піти на похорони бідної пані Пентстеммон так, щоби Відьма Пустирищ про це не пронюхала. Зранку він кудись пішов. Кальциферу наказав не відчиняти дверей, бо Відьма знає про всі входи, крім портхавенського. Майкл настільки перелякався, що приніс знадвору якісь дошки і навхрест забив ними двері. Потім він нарешті взявся за дослідження закляття, яке їм віддала міс Ангоріан.
Десь за півгодини дверна ручка різко повернулася вниз чорним. Двері почали здригатися від ударів. Майкл схопив за руку Софі. За дверима прогримів вибух. Та це був Хаул. Він промок як хлющ. За допомогою чарів він став сухим. На питання Софі він не відповідав, а з Майклом і Кальцифером обговорював нюанси, пов'язані з переїздом Замку.
У Хаула почалася застуда, він говорив, що це стається кожного разу, коли він навідується в Уельс. Софі думала, що Хаул ходив залицятися до Ангоріан, тому дорікнула цим чарівникові. Але він сказав, що ходив шукати принца Джастіна, бо шукає його, відколи той зник. Хаула страшенно цікавило, чому принц Джастін пішов туди, куди він пішов, хоча всім було відомо, що Саліман подався на Пустирища. Хаул думав, що Джастіну продали фальшиві пошукові чари, тому що він поїхав прямісінько у Складчасту долину і там купив у пані Ферфакс ще одні. А вони привели Джастіна сюди, до Мандрівного Замку, і Майкл продав йому чергові пошукові чари, а також маскувальні чари… Майкл вражено прикрив рота рукою, адже виходило, що капітан у зеленому мундирі був сам принц Джастін.
Хаул вирішив прилягти, бо захворів. Майкл бігав довкола нього та лікував. Софі зшивала трикутники з блакитного костюма Хаула. Вона хотіла, щоб чарівник скинув костюм, на якому було закляття на дівчат, а вдягнув блакитний. Чарівник наказав Майклові піти в Маркет-Чіппінг, щоби купити там необхідні для переїзду речі. Майкл перетворився на кремезного рудобородого чолов'ягу і в такому вигляді пішов.
Софі вирішила піти до Летті, та семимильних чобіт у коморі не було.
У двері хтось нав'язливо стукав. Софі наважилася відчинити. Великий гончак застрибнув у кімнату. Пес вигнув і без того вигнуту спину і з натугою звівся на довгі задні лапи. На зріст він зробився майже як Софі. Пес на мить перетворився на чоловіка у пом'ятому коричневому костюмі. Чоловік мав рудувате волосся і бліде нещасне обличчя. Він сказав, що його прислала Летті, яку він любить. Пес просив не казати про нього Хаулу. Тепер собака був рудий сетер. Софі хотіла допомогти псові стати людиною.
Хаул у спальні кашляв, стогнав, сякався, чхав до всього ще й тихенько підвивав. Софі мусила піти до Хаула, щоб часом знову не було слизу. Він сказав, що, мабуть, помирає. Залишається три тижні, поки Відьма його схопить. От тільки у переддень Середини літа він ще хоче потрапити у свій регбійний клуб в Уельсі. А ще Хаул хотів піти на похорон своєї учительки. Софі сказала, що він сам в усьому винен: не треба було обманювати стільки дівчат. Але Хаул сказав, що змушений це робити, бо кілька років тому він уклав одну угоду і відтоді більше ніколи не буде спроможний на справжнє кохання. Хаул плакав, а Софі стало шкода чарівника. До кімнати Хаула пробрався людина-пес, але згодом Софі його вигнала, і сама пішла геть.
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
Розділ 15, у якому Хаул збирається йти на похорон замаскованим
Вернувся Майкл. Він зрадів псові, бо завжди мріяв мати собаку. Хаул теж спустився зі спальні. Майкл сказав, що купив усе, а крім того, у Маркет-Чіппінгу продається магазинчик, де раніше була капелюшна крамниця. Мандрівний Замок можна було перенести туди. Хаул сказав, що туди можна перемітити портхавенський вхід.
Софі чомусь інтригувала дивна поведінка пса. Хоча вона вже багато разів говорила йому, що не може зняти з нього закляття, йти з Мандрівного Замку він явно не хотів. І Хаула кусати не збирався. Ввечері та наступного ранку пес погодився піти з Майклом погасати Портхавенськими болотами. Здавалося, пес поставив собі за мету стати членом сім'ї. Софі просила його повернулася в Апер-Фолдинг до Летті.
Хаул запитав, чи немає у Софі яких-небудь побажань щодо місця розташування інших входів. Вона сказала, що хотіла би гарненький будиночок, і щоб багато квітів. Хаул кудись пішов, перетворившись на такого ж чолов'ягу, як Майкл, коли хлопець виходив за покупками.