Мадам Гуч сердито зробила Флінтові зауваження й призначила штрафний удар на користь Ґрифіндору. Але під час цього хаосу золотий снич зник з очей. Пенальті для Ґрифіндору виконала Спінет, але промазала. Коли Гаррі ухилявся від наступного бладжера, відчув, що його мітла хотіла скинути його. А згодом цілковито втратив контроль над мітлою.
Зненацька всі трибуни звернули увагу на Гаррі. Його мітла почала швидко крутитися, а він насилу тримався, щоб не впасти. І раптом Гаррі зірвався з неї. Тепер він завис у повітрі, тримаючись за мітлу однією рукою. Геґрід сказав, що тут справа могутньої чорної магії. Герміона побачила, що Снейп уп'явся очима в Гаррі й невпинно щось бурмотів. Дівчинка пропихалася до трибуни, де стояв Снейп, і ось уже підбігала до нього верхнім рядом. Дівчинка ненароком зіштовхнула професора Квірела, але побігла далі. Герміона, підбігши до Снейпа, присіла навпочіпки, витягла чарівну паличку й прошепотіла кілька ретельно дібраних слів. Снейпова мантія загорілася.
Снейп навіть не здогадався, що сталося. Високо в небі Гаррі раптом знову зумів осідлати свою мітлу. Він швидко мчав до землі, і тут усі побачили, як він схопився рукою за рота, ніби його от-от мало знудити. Гаррі приземлився навкарачки, кашлянув – і щось золоте впало йому на долоню. Це був снич. Ґрифіндор переміг з рахунком 170 : 60.
Гаррі, Рон і Герміона розповіли усе про Снейпа Геґрідові. Велетень розповів, що триголового пса звати Флаві, і він належить йому. Геґрід позичив собаку Дамблдорові для охорони дечого, про що дітям знати не треба, бо це справа Дамблдора і Ніколаса Фламеля! А щодо Снейпа, то велетень не вірив, що вчитель може бажати чогось поганого для Гаррі.
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ
Дзеркало Яцрес
Наближалося Різдво. Одного грудневого ранку випав сніг. Ніхто вже не міг дочекатися канікул. Драко Мелфой підсміхався з Гаррі, бо той на канікули залишався у школі. Після матчу з квідичу Мелфой став ще нестерпнішим. Гаррі не збирався їхати на Різдво на Прівіт-драйв. Рон з братами теж лишалися, бо містер і місіс Візлі мали їхати до Румунії провідати сина Чарлі. Геґрід ставив у школі ялинки.
Мелфой почав діставати й Рона. Рон кинувся на ворога, але з'явився Снейп і зняв з Ґрифіндору п'ять очок.
Друзі сказали Геґріду, що шукають, хто такий Ніколас Фламель. Відколи Геґрід проговорився про Фламеля, вони й справді шукали в книжках згадки про нього, бо як інакше можна було дізнатися, що саме хоче вкрасти Снейп? Вони шукали вже два тижні, але ще нічого не знайшли.
Коли почалися канікули, Рон і Гаррі мали досить вільного часу на роздуми про Фламеля. Рон навчав Гаррі грати в чарівні шахи, які були живими. Герміона завжди програвала Ронові.
На Різдво Гаррі, на своє здивування, отримав подарунки. Від Геґріда він отримав дерев'яну дудку. Дядько Вернон і тітка Петунія прислали п'ятдесят пенсів. Був ще один подарунок — пухнастий яскраво-зелений светр і велика коробка домашнього печива. Їх прислала мама Рона, бо син розповів їй, що в Гаррі нікого нема. У наступному дарунку були шоколадні жабки від Герміони. А ще був плащ-невидимка. З ним була записка: "Твій тато лишив його мені перед смертю. Настав час повернути його тобі. Користуйся ним з розумом. Бажаю тобі чудового-пречудового Різдва". Не було жодного підпису. Рон був зачарований плащем. Усі брати Візлі і Гаррі були в однакових светрах.
Згодом відбувся розкішний різдвяний обід. Дамблдор за Високим столом натягнув замість гостроверхого чарівницького капелюха дитячий чепчик у квіточку і весело реготав, слухаючи жарти професора Флитвіка. Геґрід раз у раз підливав собі вина, а тоді взяв і поцілував у щічку професорку Макґонеґел. Вона, на превеликий подив Гаррі, захихотіла й зашарілася, а її капелюшок збився набік.
По обіді Гаррі й брати Візлі досхочу побавилися надворі, жбурляючи один в одного сніжками. Для Гаррі це було найкраще в житті Різдво. Проте він думав, хто прислав плаща-невидимку. Рон заснув, а Гаррі тримав у руках плащ, що мовби перетікав в його долонях, і думав. Він міг куди завгодно піти в ньому, і Філч нічого б не довідався. Гаррі накинув плащ і вирішив іти у бібліотеку і пошукати у тих книгах, що їх заборонено видавати учням, щось про Фламеля.
У бібліотеці Гаррі натрапив на книжку, яка почала кричати, коли її розгорнули. Гаррі втік від охоронця, що прибіг на крик. До Філча приєднався і Снейп. Гаррі заховався у якомусь класі. Там стояло велике дзеркало в пишно оздобленій золотій рамі й на двох пазуристих ніжках. Угорі був вирізьблений напис: "ЯЦРЕС ОГОВТ ЯННАЖАБ А УЖАКОП ІБОТ ЯЧЧИЛБО ЕН Я". Гаррі побачив у дзеркалі не тільки себе, а й цілу юрбу людей, які стояли в нього за плечима. Жінка, котра стояла зразу за його відображенням, усміхалася й махала йому рукою. Вона мала темно-руде волосся, а її очі були схожі на очі Гаррі. Жінка плакала і усміхалась водночас. Високий, худий, чорнявий чоловік, який стояв біля неї, пригорнув її до себе. Він був в окулярах, а його волосся геть скуйовдилось і стирчало на потилиці так само, як і в Гаррі. Хлопець зрозумів, що це його батьки. Гаррі вперше в житті дивився на свою родину. Поттери всміхалися й махали йому руками, а Гаррі не міг надивитися на них.
Наступного разу Гаррі узяв з собою Рона. Рон побачив себе у дзеркалі старшим, найкращим учнем школи, з кубком гуртожитків і кубком з квідичу. Наступного ранку Рон просив Гаррі не йти до дзеркала, бо його можуть впіймати. Та Гаррі думав лише про одне: як знову опинитися перед дзеркалом, і Рон не зумів би його зупинити.
Втретє він побачив батьків, а якийсь дідусь йому посміхнувся. Гаррі присів на підлогу перед дзеркалом. Ніщо не могло утримати його від того, щоб просидіти тут з родиною цілу ніч. Та за спиною Гаррі з'явився Албус Дамблдор. Він пояснив хлопцеві, що дзеркало серця показує найглибше, найсокровенніше бажання серця. Тому Роналд Візлі, що завжди був у затінку своїх братів, бачить себе найкращим з них усіх. Дамблдор сказав, що біля цього дзеркала дехто навіть божеволів. Тому його сховають в іншому місці, і Гаррі не варто його шукати. Гаррі запитав, що бачить у дзеркалі Дамблдор. Він сказав, що бачить себе з парою товстих вовняних шкарпеток у руці, адже усі думають, що йому треба дарувати самі книжки. Гаррі збагнув, що Дамблдор, мабуть, був не зовсім щирим.
РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ
Ніколас Фламель
Дамблдор переконав Гаррі не шукати більше дзеркала Яцрес, і решту різдвяних канікул плащ-невидимка пролежав на дні валізи. Гаррі часто снилося, як його батьки щезають після спалаху зеленого сяйва, а чийсь пронизливий голос заходиться реготом. Герміона після повернення з канікул була розчарована, що Гаррі так нічого й не довідався про Ніколаса Фламеля. Гаррі почав ходити на тренування з квідичу. Вуд працював з командою завзятіше, ніж будь-коли, бо якщо в наступному матчі вони переможуть Гафелпаф, то вперше за сім років випередять Слизерин у змаганні за кубок гуртожитків. Цього разу судити мав Снейп.
Рон і Герміона саме грали у шахи, коли Гаррі повідомив їм, що Снейп буде суддею. До друзів прийшов Невіл, якому Мелфой наклав закляття на ноги так, що ті зрослися. Герміона взялася за контрзакляття. Гаррі хотів втішити Невіла і дав йому шоколадну жабку. І тут Гаррі згадав, що на картці з зображенням Дамблдора було написано, що той мав спільні алхімічні досліди разом із Ніколасом Фламелем! Герміона знайшла книжку, у якій йшлося про те, що Ніколас Фламель – єдиний відомий виробник філософського каменя, який перетворює будь-який метал у чисте золото. З нього також видобувають еліксир життя, що дарує безсмертя тому, хто його вип'є. Єдиний такий камінь, що справді існує, належить Ніколасу Фламелю, визначному алхімікові й шанувальнику опери. Містер Фламель, якому було 665 років жив у Девоні разом зі своєю дружиною Перенель. Герміона думала, що той пес, напевне, охороняє філософський камінь Фламеля! Друзі погодилися з нею. Тепер було зрозуміло, що шукає Снейп.
З наближенням матчу Гаррі ставав дедалі нервовіший. Випередити Слизерин у чемпіонаті гуртожитків було чудовою ідеєю, останні сім років це не вдавалося нікому, але чи дасть їм цей шанс такий упереджений суддя? Гаррі чомусь усюди натрапляв на Снейпа. Часом йому навіть здавалося, ніби Снейп ходить слідом за ним, намагаючись упіймати. Снейп жахливо ставився до Гаррі на уроках.
Рон і Герміона принесли на гру чарівні палички. Вони хотіли таємно насилати закляття "ноги під замком" на Снейпа, тільки-но він почне шкодити Гаррі. Вуд у роздягальні сказав Гаррі, що треба за всяку ціну якомога швидше піймати снич. На гру прийшов навіть Дамблдор, тому тепер Гаррі був у безпеці: Снейп ніколи не наважиться зробити йому якусь капость у присутності Дамблдора. Під час гри біля Рона, Герміони і Невіла сів Мелфой зі своїми друзями. Мелфой знущався з Невіла. Ронові нерви вже мало не рвалися від тривоги за Гаррі. Гаррі зненацька ефектно пірнув униз, а на трибунах почулися зойки й захоплені вигуки. Герміона почала свистіти. Мелфой почав глузував вже з Гаррі. Рон не витримав і повалив Мелфоя додолу. Невіл завагався, а тоді поліз через спинку сидіння на допомогу.
Гаррі мчав просто на Снейпа. Герміона вболівала і навіть не помітила ні Мелфоя з Роном, які качалися по землі, ні клубка з Невіла, Креба і Ґойла. А в небі над полем Снейп якраз розвернув свою мітлу, помітивши, як щось яскраво-червоне просвистіло повз його голову, — наступної миті Гаррі вже злітав угору, тріумфально піднявши руку зі сничем у кулаці.
Це мав бути рекорд. Гра скінчилася, не протривавши і п'ятьох хвилин. Коли на поле вибігали ґрифіндорці, Гаррі помітив блідого й розлюченого Снейпа, що сідав неподалік, а тоді відчув на плечі чиюсь руку й побачив перед собою усміхнене обличчя Дамблдора.
Трохи згодом Гаррі вийшов з роздягальні, щоб занести свою мітлу до ангару. Він побачив, що з головних сходів замку стрімко збігла постать у каптурі. Явно не бажаючи, щоб хтось її бачив, постать заспішила до забороненого лісу. Помітивши це, Гаррі цілком забув про свою перемогу. Він розпізнав, що це Снейп крадькома пробирався до лісу, тоді як усі вечеряли.