Рон кинув у кота грудкою, але той щез у пітьмі. Гаррі на якусь мить здалося, що то були очі Ґрима.
У день матчу видимість була чудова. Команда Рейвенклову була одягнена у синю форму, а їхній ловець Чо Чанґ була єдиною дівчиною в команді, а ще була неймовірно гарна.
Лі Джордан емоційно коментував матч, бо мріяв, щоб переміг Ґрифіндор. Чо Чанґ, здавалося, переслідувала Гаррі. Хлопець зрозумів: вона не шукає снича сама, а прилаштовується в нього на хвості. Під час гри три високі чорні дементори в каптурах з'явилися на полі. Гаррі вихопив з під мантії чарівну паличку і закричав: "Експекто патронум!". Щось величезне й сріблясто біле вирвалося з кінчика його палички. Поки воно летіло, Гаррі зловив маленького снича.
Команда перемогла і раділа, а Гаррі побачив, що дементорами були не хто інші, як Мелфой, Креб, Ґойл і капітан слизеринської команди Маркус Флінт. Усі вони безладно намагалися вивільнитися з під довгих чорних мантій з каптурами.
Святкування затяглося до пізньої ночі. Лише Герміона сиділа в кутку і намагалася вчитися. Гаррі хотів помирити їх з Роном, але нічого не вийшло. Виснаженому Гаррі вночі наснився химерний сон. З "Вогнеблискавкою" на плечі він ішов лісом услід за чимось сріблясто білим. Гаррі почув, як попереду часто затупотіли копита. Хлопець вискочив на якусь галявину і... прокинувся, бо Рон кричав про те, що щойно у спальні був Сіріус Блек з ножем. З'явилася Макґонеґел і запитала сера Кадоґана, чи він бачив Блека. Той сказав, що пропустив Блека, бо він знав усі паролі. Згодом виявилося, що ці паролі загубив Невіл Лонґботом, тож Блек міг їх знайти.
РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ. Снейпова досада
Тієї ночі у ґрифіндорській вежі так ніхто й не заснув. Замок знов обшукували, а ґрифіндорці цілу ніч просиділи у вітальні. Блек і цього разу вислизнув.
Наступного дня сера Кадоґана звільнили з роботи, а Гладка Пані повернулася на своє звичне місце. Тепер її охороняла ще й група похмурих тролів. Рон відразу прославився на цілу школу. Вперше в житті він, а не Гаррі, був у центрі уваги. Гаррі не розумів, чому Блек не вгамував Рона і не пішов до Гаррі, а просто втік. Професорка Макґонеґел скасувала для Невіла дозвіл на Гоґсмід, призначила покарання і заборонила сповіщати йому пароль. Він мусив тепер щовечора чекати біля портрета, щоб хтось його провів. А бабуся прислала для нього ревуна (магічно підсилений у сотні разів голос Невілової бабусі волав про те, як він зганьбив усю їхню родину).
Ввечері Геґрід прийшов по Гаррі і Рона і повів їх до себе. У Геґрідовій хижі сидів Бакбик. Скоро мав відбутися розгляд Бакбикової справи в Комітеті знешкодження небезпечних істот. Гаррі відчув докори сумління, бо забув, що суд над Бакбиком так швидко. Рон теж про це забув. Хлопці лише тепер згадали про обіцянку підготувати аргументи для захисту Бакбика. Геґрід почав розмову про Герміону. Вона приходила сюди і кілька разів плакала, але ж викроїла часу і для Бакбика, знайшла пару аргументів, які дають надію. Лісник сказав хлопцям, що друзі мають бути важливішими за мітли і пацюків.
Учні знову збиралися відвідати Гоґсмід, та Герміона попередила Гаррі, що коли він знову піде у село, вона розповість професорці Макґонеґел про карту. Гаррі вирішив все одно йти, але прихопив плащ-невидимку. Коли всі пішли у село, Гаррі спекався Невіла і побіг до статуї відьми.
Загорнувшись у плащ невидимку, Гаррі вийшов з "Медових руць" на вуличку і знайшов Рона. Вони відвідали пошту, зайшли в "Зонко", потім подалися до Верескливої Халупи. Привид Майже Безголовий Нік казав колись Рону, що у Халупі мешкає дуже мерзенна публіка. Ніхто не може туди ввійти.
Гаррі і Рон зустріли тут Мелфоя, Креба і Ґойла. Коли Мелфой сказав, що гіпогрифу гаплик, Гаррі (а він був невидимим) кинув у них болотом. Мелфой з друзями налякалися. Гаррі ще кинув болота, а потім – палицю. Коли Креб спіткнувся і наступив на краєчок Гарріного плаща-невидимки, в повітрі вигулькнуло обличчя Гаррі. Мелфой щось запідозрив і побіг зі своїми друзями геть. Рон попросив Гаррі швидше вертатися в замок, бо Мелфой побіг розказувати вчителям. Гаррі сховав плаща в якомусь темному закутку тунелю і швидко пробрався в школу. Тільки-но Гаррі вистрибнув з-за статуї відьми, як прибіг Снейп. він повів хлопця у свій кабінет і розповів, що Мелфой розказав йому щойно химерну історію. Гаррі вдавав здивування, мовчав як риба. Снейп намагався його спровокувати і витягти зізнання. Професор сказав, що батько хлопця був таким же самовпевненим, пихатим хвальком. Гаррі охопила лють через такі слова професора. Хлопець сказав, що його батько врятував Снейпові життя, тому хай він заткнеться. Тоді Снейп сказав, що є деякі деталі. Гаррін батько зі своїми друзями вирішив утнути зі Снейпом неймовірно смішний жарт. Він міг закінчитися смертю Снейпа, якби Гаррін батько в останню мить не перелякався. Джеймс Поттер не вчинив нічого відважного, бо рятуючи життя Снейпа, він просто рятував свою шкуру.
У кишенях Гаррі Снейп знайшов пергамент. Вчитель розумів, що в ньому щось приховано, тому почав наказувати паличкою, щоб приховане з'явилося. Раптом з'явився напис: "Містер Муні передає вітання професорові Снейпові і просить його не пхати свого довжелезного носа до чужого проса". Далі з'явилося ще: "Містер Золоторіг погоджується з містером Муні і хоче лише додати, що професор Снейп – бридота і кретин", "Містер Гультяй хоче засвідчити свій подив, що такий ідіот зміг стати професором", "Містер Червохвіст каже професорові Снейпу "на все добре" і радить йому помити свою липку голову". Снейп покликав Люпина і показав пергамент з посланнями. Люпин сказав, що це просто клаптик пергаменту, який готовий образити кожного, хто захоче його прочитати. Можливо, Гаррі придбав його в крамниці жартів. До кабінету прибіг Рон і сказав, що це він дав Гаррі цей пергамент. Люпин сказав, що все вирішилось, взяв карту собі і вийшов з хлопцями з кабінету.
У вестибюлі Люпин сказав хлопцям, що знає все про цю карту. Професор радив Гаррі не нехтувати своїм життям, адже заради нього батьки віддали свої життя. Гаррі почувався погано, та ще гірше стало, коли Герміона повідомила, що Бакбика засудили до страти.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
РОЗДІЛ П'ЯТНАДЦЯТИЙ. Фінальний матч
Вирок для Бакбика змусив Рона і Герміону помиритися. Через заходи безпеки друзі вже не могли відвідувати вечорами Геґріда. На уроках догляду за магічними істотами Геґрід був сумним, він вважав себе винним. Насмішки Мелфоя з Геґріда довели Герміону до того, що вона заліпила йому дзвінкого ляпаса. Після того Герміона не з'явилася на наступному уроці. Виявилося, що вона просто заснула, адже була дуже втомлена. На уроці віщування Герміона посварилася з професоркою Трелоні, бо та говорила, що дівчина позбавлена всього, що необхідне для шляхетного мистецтва віщування. Герміона взяла портфель і пішла геть з уроку. Та навіть без віщування дівчина вивчала предметів незрівнянно більше за інших. Під очима в неї з'явилися синці, як у Люпина, і щосекунди вона була готова розплакатися.
Рон засів за підготовку Бакбикової апеляції і навіть забував знущатися над Криволапиком. Гаррі мусив виконувати домашні завдання після щоденних тренувань. У ґрифіндорському гуртожитку тільки й було розмов, що про наступну гру. Ґрифіндор не здобував кубка, відколи ловцем був легендарний Чарлі Візлі (один зі старших Ронових братів). Гаррі жадав перемоги, бо їхня ворожнеча з Мелфоєм сягнула найвищого ступеня.
Вночі перед матчем Гаррі встав, бо хотів пити. Він виглянув у вікно і побачив, як сріблястою галявиною скрадався Криволапик. З котом крадькома перебігав галявину гігантський кудлатий чорний пес. Гаррі не знав, що це означало. Якщо Криволапик також бачив пса, то хіба ж той міг бути провісником Гарріної смерті?
Під час вирішальної гри між Ґрифіндором і Слизерином доходило навіть до бійок. Гаррі намагався не підпустити Мелфоя до снича, доки Ґрифіндор відірветься більше, як на п'ятдесят очок. Мадам Гуч карала обидві команди штрафними ударами. Коли рахунок був 70:10 на користь Ґрифіндору, Гаррі побачив снича, та Мелфой ухопився за хвіст "Вогнеблискавки" і тягнув її назад. Снич знову зник, а мадам Гуч призначила пенальті за порушення Мелфоєм правил. Ґрифіндор вигравав з рахунком 80:20, коли Гаррі побачив, як над самою землею замерехтів малесенький золотий м'ячик. Йому вдалося зловити снича швидше за Мелфоя. Юрба підбігла до Гаррі і підняла його та інших гравців на руки. Коли заплаканий Вуд передав йому Кубок і Гаррі підняв його над собою, він відчув, що тієї миті міг би вичаклувати найкращого в світі патронуса.
РОЗДІЛ ШІСТНАДЦЯТИЙ. Пророцтво професорки Трелоні
Наближалися червень та екзамени. Навіть Фред і Джордж засіли за підручники: їх очікували підсумкові іспити, щоб отримати СОВУ (Середню Оцінку Взірцевих Учнів), а от Персі очікували НОЧІ (Напрочуд Обтяжливі Чарівницькі Іспити) – найсерйозніший у Гоґвортсі екзамен. Персі сподівався на посаду в Міністерстві магії, тож потребував якнайвищих оцінок. Гаррі й Рон досі не розуміли, як Герміона примудряється відвідувати кілька уроків нараз.
Геґрід повідомив совиною поштою, що апеляцію призначили на шосте число. На апеляцію мав приїхати кат, тому виглядало, що Комітет знешкодження небезпечних істот уже вирішив усе заздалегідь під тиском старшого Мелфоя.
Почався тиждень іспитів, першим був іспит із трансфігурації, потім із замовлянь. Наступними мали бути іспити з догляду за магічними істотами, зілля й настійок та астрономії. Коли Геґрід приймав іспит, він був засмучений, а його екзамен виявився найлегшим з усіх. Іспит із зілля й настійок обернувся для Гаррі повним провалом. Опівночі на найвищій вежі відбувся іспит з астрономії. У середу вранці настала черга історії магії. У середу пополудні здавали гербалогію. Передостаннім екзаменом зранку в четвер був захист від темних мистецтв. Професор Люпин підготував для них найдивніший з усіх іспитів. Треба було перейти вбрід глибокий ставок із ґринділом, пройти цілу вервечку канав, у яких засіли червоні каптурики, прочвакати через болото, не піддаючись на оманливі вказівки ліхтарника, і врешті-решт залізти в стару скриню й позмагатися з ховчиком.