це важливо, бо якби вона не вміла писати, то не надіслала б пляшкове послання. Лі Сі запропонувала Джимові, що сама навчить його читати і писати.
Незабаром мандрівники побачили тисячі дахів Пиню.
ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТА, У ЯКІЙ ЕММА ОТРИМУЄ НЕЗВИЧАЙНУ ВИНАГОРОДУ, А МАНДРІВНИКИ — ВЕЛИКИЙ СНІДАНОК НА БУДЬ-ЯКИЙ СМАК
Друзі витягли локомотив на сушу. Дракониця теж виповзла на берег та вляглася там, ледь жива через втому. Лукас із Джимом знову привели Емму у суходільний вигляд.
Мигдальський польовий жандарм побачив мандрівників і швидко поїхав до столиці, щоб усе повідомити. Усі зрозуміли, що рятівники повернулися, і почали готувати святкову зустріч.
І ось нарешті вони з'явилися. Джим із Лукасом стояли в кабіні та махали з віконець направо та наліво. Діти сиділи на даху, а посередині стояла Лі Сі, маленька принцеса. Позаду дракониці поступово утворювалася хода з мигдальців.
Майдан перед палацом був ущент сповнений радісними людьми. Цар поспішив до Лі Сі. Тим часом Лукас і Джим привіталися з крихіткою Пінг Понгом, який став головбонзою замість відправленого у відставку пана І Те Де.
Цар вручив Еммі спеціальний орден, а драконицю влаштували у величезну клітку і помістили у старий слоновник.
По черзі всі ще раз розповіли про свої пригоди цареві. Тим часом для кожного гостя приготували окремі покої.
Лукас думав, що ж тепер буде з ним та Джимом. Може, його величність цар згодиться із тим, що вони залишаться тут та прокладуть через Мигдалію залізницю? Машиніст пішов до царя, який саме думав, за кого ж віддати свою дочку: Лукаса чи Джима. Лукас сказав, що за Джима. Цар сказав, що одружуватися їм поки зарано, але для початку можна влаштувати заручини. А тоді спитав, чого бажає Лукас. Той сказав, що мріє прокласти залізницю у Мигдалії і залишися тут. Цар дуже зрадів і дозволив.
ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ П'ЯТА, У ЯКІЙ ПАНІ МАЛЬЦАН ПРОЩАЄТЬСЯ, А З УСЛАНДІЇ ПРИХОДИТЬ ЛИСТ
З драконицею почало діятися щось дивне. Вона сказала нашим героям, що вдячна їм за те, що вони її перемогли, бо тепер вона перетвориться на "Золотого Дракона Мудрості", який знає усе. Кілька раз нею пробігло золоте сяяння. Вона сказала, що не помре, а буде цілий рік лежати без руху, а потім перетвориться. Тоді Лукас і Джим стануть її повелителями, а вона зможе відповісти на усі їхні питання. А зараз вона могла відповісти на якесь їхнє одне питання. Лукас і Джим запитали, що ж їм робити з поверненням на Усландію. Дракониця порадила вийти завтра у море курсом на Усландію. Тоді вони зустрінуть плавучий острів, з якого треба взяти кілька коралових гілок, а потім кинути їх у воду поруч із Усландією. Коли Джим стане повним підданим Усландії, з гілок виросте справжній острів.
Цар пообіцяв, що цілий рік ніхто не чіпатиме дракониху. А тоді сказав, що сам попливе з друзями до Усландії. І тут раптом Пінг Понг згадав, що Джиму і Лукасу прийшов звідти лист. Та їх було аж 3. Перший був від короля. Він писав, що дуже сумує за Лукасом, Джимом і Еммою та просить їх повернутися. Другий лист був від пані Ваас. Вона жахливо переживала за Джима і просила скоріше вертатися додому. У третьому листі пан Ермель теж просив друзів повертатися.
ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ ШОСТА, У ЯКІЙ ДІТЛАХИ РОЗСТАЮТЬСЯ, А ПЛАВУЧИЙ ОСТРІВ ПОТРАПЛЯЄ ДО СІТЕЙ
Врятованих дітей відправили додому кораблем. А іншим кораблем Джим, Лукас, Емма, Лі Сі і цар попливли до Усландії. Наступного дня друзі побачили маленький плавучий острів. Його взяли на буксир до корабля. Цей острів тепер належав Джиму, і він назвав його Нова Усландія.
ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ СЬОМА, У ЯКІЙ СВЯТКУЮТЬСЯ ЗАРУЧИНИ, І КНИГА ЦЯ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ ПРИЄМНИМ СЮРПРИЗОМ
Кілька днів потому наші герої прибули в Усландію. Почалися обійми, рукостискання, привітання, і краю їм не було. Коли всі нарешті перезнайомилися та привіталися, вони пішли до будиночку пані Ваас снідати. Матроси тим часом укріпили новий острів впритул до Усландії. Усе зробили так, як радила дракониця.
Під проводом Джима товариство ступило на нову землю та влаштувало на ній невеличку прогулянку. Король радів, що нарешті вирішилося питання з перенаселенням Усландії.
Джим із Лукасом розповіли про усі свої пригоди. Було вирішено, що за місяць відбудуться заручини Лі Сі із Джимом. І весь цей час пані Ваас вечорами працювала над сюрпризом для них обох. Цар та Лі Сі оселилися на цей місяць у короля в замку.
Минув місяць. У день заручин пані Ваас вручила Джимові синій робочий комбінезон, точнісінько такий, як у Лукаса. Маленька принцеса отримала пречудову весільну суконьку із фатою та довгим шовковим шлейфом. Лі Сі подарувала Джимові люльку, як у Лукаса, а Джим подарував Лі Сі витончену пральну дошку. Під кінець вони поцілувалися, і король Альфонс оголосив їх зарученими. А матроси на державному кораблі влаштували салют. Свято тривало весь день.
Лукас подарував Джиму маленький локомотивчик. Це було Еммине дитятко. Джим назвав його Моллі. За кілька днів цар та маленька принцеса відправилися назад до Мигдалії, бо Лі Сі, зрозуміло, поки що мала жити у свого батька. Але діти могли відвідувати один одного завжди, коли їм заманеться, бо державний корабель часто курсував між Усландією та Мигдалією. А ще між цими державами тепер був телефонний зв'язок.
До Усландії повернулося колишнє мирне життя. Пан Ермель ходив на прогулянки, Лукас їздив на локомотиві на Еммі, Джим доглядав за Моллі і потроху дорослішав.
Стислий переказ скорочено, автор: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу