Потому він зліз назад і врятувався ще з одним глечиком. Таким чином він врятував десять глечиків з медом.
Наступного дня на гілляці сидів сам Пух і дриґав у повітрі ногами, а поруч стояло чотири глечики з медом... Третього дня на гілляці сидів сам Пух і дриґав у повітрі ногами, а поруч стояв один-єдиний глечик із медом... Четвертого дня на гілляці сидів сам Пух, а біля нього... не було жодного глечика з медом. І саме цього ранку четвертого дня повз нього пропливла пляшка, що її кинув Паць. Із радісним вигуком "Мед! Мед!" Пух шубовснув у воду, схопив пляшку і безстрашно виволік її на дерево.
Пух не міг прочитати записку, бо читати не вмів. Записку треба було показати Сові чи Крістоферу. Пух узяв найбільшого свого глечика і вирішив зробити з нього корабля, який назвав "Плавучий Ведмідь". Ведмедик кинув свій корабель у воду і плигнув слідом за ним. Деякий час Пух не міг на нього вибратися, але, зрештою, вони поладнали.
Крістофер Робін жив у найвищій частині лісу. Вода не могла добратися до його житла. Крістофер майже весь час сидів у хаті й думав про всяку всячину. Щоранку він виходив із парасолькою надвір і встромляв паличку на тому місці, до якого доходила вода, а наступного ранку паличка зникала під водою, і йому доводилося встромляти нову паличку.
На ранок п'ятого дня Крістофер Робін побачив, що вода остаточно оточила його звідусіль, і він зрозумів, що вперше у своєму житті опинився на справжньому острові. І саме цього ранку десь із-за води прилетіла Сова. Крістофер сказав, що непокоїться за Пуха. Хлопчик просив злітати і подивитися, як там друзі. Сова полетіла, а невдовзі повернулася і сказала, що Пуха нема. Та тут Пух обізвався за спиною Крістофера. Друзі кинулися один одному в обійми. Пух показав повідомлення з пляшки. Крістофер Робін прочитав послання про повінь, яка оточила Паця з усіх усюд. Треба було рятувати друга. Крістофер відправив до Паця Сову. Хлопчик сподівався, що добереться до Паця на кораблі Пуха, але кораблем виявився глечик. Хлопчик не знав, що діяти. І тоді Вінні-Пух сказав таку мудру річ, що Крістофер Робін тільки витріщив очі й роззявив рота. Пух сказав, що вони попливуть на парасольці Крістофера.
І Крістофер Робін одразу зрозумів, що це й справді можливо!.. Він розчахнув свою парасольку й опустив її на воду догори ручкою. Корабель-парасолю назвали "Пухова Мудрість". Можете собі уявити, як зрадів Паць, коли нарешті побачив Корабель! Власне, на порятункові Паця вся ця пригода й закінчується.
Стислий переказ по пригодах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
Пригода 10, у якій Крістофер Робін влаштовує свято на честь Вінні-Пуха
Одного дня, коли сонце знову завітало до Лісу й принесло з собою духмяні пахощі травня, Крістофер Робін покликав своїм свистом Сову. Хлопчика сказав їй, що треба влаштувати урочисте свято на честь Вінні-Пуха, який врятував Паця від потопу. Сова мала сповісти про це Пуха й усіх-усіх, бо свято відбудеться завтра.
Першим, кого вона зустріла, був Вінні-Пух. Вона лише переказала Пухові слівце в слівце розмову з Крістофером Робіном і полетіла до Іа-Іа. А Пух думав, як здивуються всі, коли дізнаються, що це не просто собі свято, а спеціальне свято на його честь. Свою радість Пух втілив у Нетерплячу Пухову пісню.
Сова розповіла про свято Іа-Іа. Ослик надіявся, що йому пришлють недоїдки зі святкового стола. Але він дуже здивувався, що й для нього є запрошення.
Крістофер Робін зробив із довгих дощок довгий стіл, щоб за тим столом помістилися геть усі. Сам Крістофер Робін сів з одного кінця столу – як Господар, а Пух сів із другого кінця столу – як Перший Гість, а поміж ними ліворуч сіли Сова, Іа-Іа та Паць, а поміж ними праворуч сіли Кролик, Крихітка Ру та Кенга, а довкола них, уже просто на траві, розмістилися всі Кроликові Родичі та Знайомі.
Це було перше свято, на яке потрапив Крихітка Ру, і тому він страшенно розходився. Тільки-но гості посідали, він почав усіх зачіпати.
Коли всі добре собі пригостилися, Крістофер Робін постукав ложкою по столу, і всі миттю замовкли. Крістофер сказав, що це свято на честь Пуха, який зараз отримає Великий Подарунок! Крістофер почав шукати подарунок. А Іа почав говорити, що саме він зробив героїчний вчинок. Паць тихенько сказав Пуху, що думав, що це свято ведмедика.
Нарешті, Крістофер знайшов подарунок. Іа ніхто не слухав. Пух квапився розпакувати свій Дарунок. Ведмедик ледве не впав від щастя!.. У пакунку лежала Спеціальна Скринька із чудовим набором олівців! А ще там була Машинка для загострювання олівців, Червона Гумка, Лінійка. І всі ці речі мали своє окреме місце у Спеціальній Скриньці, яка до того ж іще й клацала, коли ви зачиняли накривку. "Ого, Пуше!" – сказали всі, за винятком Іа.
Пізніше, коли на землю зійшов золотавий вечір і всі попрощалися з Крістофером Робіном та подякували йому за гостину, Пух та Паць разом почвалали додому.
Пригода 11, у якій на Пуховій Галявці ставлять хатку
Одного разу Пух пішов до Паця подивитися, що робить його друг. Ішов сніг, і Вінні-Пух думав, що Паць сидить біля грубки та вигріває ніжки. Але Паця не було вдома. Пух поспівав пісеньку і пішов додому подивитися, котра година. Зненацька Пух у своїй домівці побачив Паця, який зручно вмостився в його найкращому кріслі. Виявилося, що друзі одночасно вирушили гості один до одного.
Пух та Паць за добрі півгодини вирушили до Іа, щоб заспівати Пухову пісеньку. Вітер ущух, і сніг тихенько падав. Паць, трішки соромлячись, сказав, що треба вернутися додому та повчити як слід пісеньку, а вже тоді заспівати її для Іа. Пух сказав, що йти додому й вивчати пісеньку там не слід, бо це Спеціальна Дорожня Пісенька для Снігової Погоди, і її треба співати дорогою, коли йде сніг.
Поки Пух проспівав ще раз, вони вже майже наблизилися до Сумного Урочища, де жив Іа-Іа. Вони завернули до паркану, що обгороджував сосновий гайок, і посідали на хвіртці. Там вони ще шість разів підряд проспівали Пухову пісеньку. Пух надумав, що треба збудувати хатку для Іа, бо всі друзі мають хатки, а він не має. І будинок треба збудувати біля оцього гайка, бо тут не буває вітру. Місцинку треба назвати "Пухова Галявка". Паць сказав, що за гайком лежить ціла купа всяких палиць. Друзі позлазили з хвіртки й подалися по палиці та інші деревини.
Крістофер Робін цілий ранок був зайнятий удома. До нього зайшов Іа і спитав, чи хлопчик не бачив його хатинки. Крістофер здогадався, що ослик не має хатинки. Потім Іа сказав, що вже збудував собі хату біля свого маленького гайка. І коли йшов звідти вранці, вона там стояла, а коли ослик повернувся, її там не було. Крістофер швидко вдягнувся і пішов з осликом, щоб усе з'ясувати. Вони швидко прийшли на ту галявку за сосновим гайком, де вже не було хати Іа.
Крістофер Робін почув недалеко спів Пуха і Паця. Хлопчик погукав Вінні-Пуха. Пух і Паць побачили разом Крістофера та Іа і зраділи, що зроблять чудовий і несподіваний дарунок для ослика. Хлопчик розповів сумну історію про зниклу хатку Іа.
Пух та Паць уважно слухали, проте їхні очі дедалі круглішали та круглішали. Коли ведмедик і Паць дізналися, що хатка Іа це ті палиці, що вони взяли для будівництва, то не змогли нічого пояснити і повели Крістофера та Іа на інший бік гаю.
Вони вийшли на галявину, там стояла хатка Іа – гарна, мов лялечка. "Ось твоя хатка", – сказав Паць. "Усередині не гірша, ніж зовні", – гордо сказав Пух. Іа зайшов до хатки, і... вийшов назад. Він думав, що хатку просто задуло сюди вітром.
Всі попрощалися із щасливим господарем нової хатки, і Крістофер Робін з Пухом та Пацем пішли обідати. Дорогою друзі розповіли хлопчикові про Жахливу Помилку, якої вони допустилися. І коли Крістофер Робін досхочу насміявся, усі троє бадьоро заспівали Пухову Похідну Пісеньку для Снігової Погоди.
Пригода 12, у якій до лісу приходить Тигра і снідає
Однієї ночі Вінні-Пух прокинувся від незвичайних звуків. За його дверима було чутно не гарчання, не скавчання, не нявчання – якийсь незнайомий шум. Вінні-Пух вибрався з ліжка й відчинив двері. Перед ним стояв Тигра. Звірі познайомилися, і Пух запросив Тигра. Скоро вони лягли спати. Пух не боявся, бо Тигра сказав, що Крістофер Робін про нього знає.
А вранці, прокинувшись, Пух побачив Тигра, який видивлявся сам на себе у дзеркало. Пух почав пояснювати Тигрі, що таке дзеркало, але тільки він дійшов до найцікавішого, Тигра сказав, що хтось лізе на стіл. Він плигнув до столу, схопив скатертину, стягнув і тричі загорнувся в неї й весело сказав: "Ну, хто переміг? Я?". Пух розгорнув Тигру і приготував усе до сніданку. Скуштувавши меду, Тигра заявив, що не любить їсти такого. Пух не тільки не засмутився, а навіть зрадів і чимшвидше сказав, що, тільки-но він покінчить зі своїм сніданком, він поведе Тигру в гості до Паця, і там Тигра зможе пригоститися Пацевими жолудями.
І ось після сніданку вони подалися в гості до Паця, і дорогою Пух пояснив, що Тигру треба не дуже розскакуватися для першого знайомства з Пацем.
Паць трохи налякався Тигри, бо він був великим. Пух попросив жолудів для нового знайомого. Паць дав полумисок із жолудями, а сам щільніше присунувся до Пуха. Трохи пожувавши, Тигра сказав, що не любить жолудів. Паць запропонував піти до Іа та пригостити Тигру будяками. Коли друзі прийшли до ослика, той довго думав і розглядав Тигру, а тоді сказав: "А коли він піде звідси?". Пух став пояснювати, що Тигра – великий друг Крістофера Робіна і що він прийшов у Ліс назавжди; а Паць пояснював Тигрі, щоб він не ображався на Іа, бо ослик завжди такий понурий; а Іа-Іа пояснював Пацеві, що – навпаки – сьогоднішнього ранку він надзвичайно веселий; а Тигра всім пояснював, що він досі ще не снідав.
Іа підвів Тигру до найколючішого будяка, який беріг до свого Дня народження. Тигр скуштував, але йому теж не сподобалося. Паць сказав, що треба йти до Крістофера Робіна. Іа сказав, що хлопчик саме в Кенги. Тож друзі пішли до кенгурихи. Дорогою Пух співав пісеньку про Тигру, а той увесь час весело вистрибував попереду.
Біля хатки Кенги стояв Крістофер Робін. Тигра щодуху помчав до нього. Пух та Паць підійшли до Крістофера Робіна, міцно обнялися-привіталися і пояснили в чому справа.