На пробний виїзд Отто бере Юппа, Ленца та Роббі, і вони їдуть за місто. Дорогою на їхніх очах відбувається аварія. Мотоцикліст, який винен у аварії, тікає, а друзі рятують жінку і чоловіка, що були в машині. Потерпілих везуть "Карлом" у лікарню, а Юпп залишається пильнувати лімузин, бо друзі хочуть ремонтувати його і трохи заробити. Поранений чоловік просить друзів, щоб ніхто нічого не знав про аварію і про нього з жінкою. Друзі розуміють, про що йдеться, і пропонують відремонтувати машину. Чоловік дає згоду. Та не все так просто, бо брати Фогт, які мають поблизу майстерню, теж хочуть ремонтувати лімузин. Між Отто, Готфрідом, Роббі і Юппом з одного боку і чотирма братами Фогт відбувається бійка. Друзі перемагають у бійці і радіють, що зможуть заробити за ремонт від 3 до 3 з половиною тисяч.
Роббі зустрічає у коридорі свого помешкання Гассе, який жаліється на дружину, яка кожного дня кудись йде. Роббі боляче за цю сім'ю, якій просто потрібні трохи впевненості і трохи грошей. А таких людей мільйони. Він думає про сьогоднішню бійку, про те, що бачив і пережив за останні тижні, про Пат. Чоловік відчуває, що всі інші події і Пат не можна звести докупи. Надто велика між ними безодня, надто мерзенним стало життя, щоб знайшлося місце для щастя.
XX
Наближається час від'їзду Пат. Роббі зустрічає Гассе, який все ще чекає дружину, яка не повернулася додому. Згодом Гассе кличе Роббі до себе і показує прощального листа від дружини, яка не збирається повертатися до нього. Гассе страждає, звинувачує себе. Вчора його призначили шефом бюро і старшим бухгалтером. Тепер він одержуватиме більшу зарплатню. Роббі радить Гассе випити снотворного і поспати.
Роббі і Пат йдуть у музей на виставку перських килимів і дізнаються, що майже всі відвідувачі – безробітні, які приходять грітися або просто тому, що нічим зайнятися, а тут принаймні хоч є на що подивитись. Ввечері Роббі і Пат йдуть повз вітрини та вдають, що мають багато грошей: вони вибирають, що купили б одне одному. Хлопець хотів купити коханій теплу шубку, красиві сукні, дорогі прикраси. Потім вибирають, куди полетять відпочивати. Роббі признається, що не був у тих містах, про які розповідав раніше. Дівчина говорить, що ще тоді зрозуміла, що то була брехня.
Вдома Роббі з сусідами виявляє, що Гассе повісився, залишивши прощальний лист. Один з поліцейських каже, що це уже дванадцятий самогубець на цьому тижні. Роббі приховує смерть Гассе від Пат, щоб вона не хвилювалася.
XXI
В середині жовтня Жафе повідомляє Роббі, що завтра Пат повинна їхати в санаторій. Роббі знову мучиться над питанням, чому життя таке несправедливе, чому саме Пат має піти з нього.
Ввечері друзі вечеряють з Пат, а потім Готфрід на таксі везе Роббі з дівчиною на вокзал. Ленц дарує Пат останні квіти з церковного саду, які дісталися нелегко, бо довелося подискутувати з священником, але той потім сам допомагав їх рвати. Разом з собою Роббі і Пат беруть Біллі.
У Франкфурті до Пат приєднується її давня подруга Гельга Гутман, яка теж їде в той самий санаторій. У вагоні-кафе Пат показує хлопцеві людей, які теж їдуть в санаторій і були там минулого року. Роббі стає весело, бо він бачить, що звідти вертаються і їдуть ще, отже Пат обов'язково повернеться.
Надвечір вони прибувають у санаторій "Вальдфріден", який знаходиться на горі. Туди Роббі і Пат добираються саньми, бо навкруги лежить сніг. Санаторій більше нагадує готель. Пат отримує палату на третьому поверсі. Роббі наймає собі кімнату у флігелі.
XXII
Через тиждень Роббі повертається додому. Кестер і Ленц розповідають йому, що за відремонтований лімузин вони нічого не отримають, бо власник збанкрутував, а машина не була застрахована. Друзі вирішують, що майстерню доведеться закрити. Роббі бродить містом і роздумує над тим, як заробити гроші на лікування Пат. Він йде у бар, де зустрічає Валентина, Кестера і Фердінанда Грау. Трохи пізніше приходить Ленц і друзі напиваються. Роббі дзвонить з бару до Пат, але медсестра повідомляє, що дівчина спить. Вночі Отто садить п'яного Роббі за кермо "Карла", наказує їхати за місто і там вони на шаленій швидкості мчать по мокрому асфальту. Роббі відразу стає тверезим, а прибувши додому, відчуває виснаження, але тепер він цілком спокійний, а його сум розвіявся.
XXIII
На початку листопада становище майстерні гіршає з тижня на тиждень. Друзі пробиваються з допомогою таксі, але заробіток на трьох надто скудний, і тому Роббі майже радіє, коли хазяїн кафе "Інтернаціональ" пропонує щовечора грати на піаніно. Пат регулярно пише коханому листи, та він чомусь не може уявити, що вона повернеться.
Нарешті з'являється пані Гассе, і саме Роббі повідомляє їй, що її чоловік помер. Жінка вражена і плаче, а Роббі каже, що пан Гассе заощаджував і залишив їй гроші. Жінка не знала про це і тепер каялася.
Ввечері Роббі розмовляє з Пат, вона говорить, що санаторій для неї чудова, блискуча в'язниця. Роббі обіцяє, що приїде в кінці січня, хоч знає, що це майже неможливо, бо, починаючи з лютого, потрібно роздобувати гроші на санаторій.
В кафе відбувається різдвяна вечірка, де Роббі грає, а згодом отримує від повій подарунки: яблука, горіхи, апельсини, пуловер власної в'язки від Рози, галстук від хазяйки кафе, шкарпетки, шкіряний пояс, чвертку рому, дві пляшки коньяку. До святкування приєднуються Кестер і Ленц.
Стислий переказ скорочено, автор: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
XXIV
Через три тижні в місті відбувається демонстрація, люди вимагають роботи і хліба. Надвечір доходить до сутички між страйкарями і поліцією. Роббі саме виграє у карти з хазяїном кафе, коли його кличе Кестер, щоб їхати шукати Ленца на якихось зборах.
Отто і Роббі знаходять Готфріда на якомусь мітингу і ледве забирають, бо там відбувається бійка. Троє друзів пробираються назад до "Карла" дворами, бо в місті неспокійно. Ленц бачить палатку якогось астролога і просить поворожити. Раптом до друзів наближаються якихось чотири молоді хлопці. На одному світложовті нові шкіряні краги, на інших – щось подібне до армійських чобіт. Вони зупиняються, і той в крагах двічі стріляє. Кестер кидається за ними, але вертається, бо Ленца поранено.
Отто і Роббі несуть Готфріда до "Карла" і везуть до найближчого пункту швидкої допомоги, але лікар каже, що Ленц уже мертвий. Кестер вирішує, що сам знайде вбивцю товариша і покарає, адже якщо того знайде поліція, то він відсидить тільки кілька років, а це дуже мале покарання.
Забравши тіло Ленца у "Карла", Кестер не їде додому, а ще раз об'їжджає вулиці, шукаючи вбивцю. Поки Кестер йде у якусь пивничку, Роббі сидить у машині і витирає хусточкою сніг, який падає на лице Готфріда.
На похорон Ленца приходить небагато людей, лише найближчі друзі. В голові у Роббі громом гримить стара солдатська, яку Готфрід так часто співав: "Аргоннський ліс, Аргоннський ліс, Ти тихим цвинтарем станеш колись...". Друзям навіть здається, що Ленц загинув на війні. Альфонс ставить на могилі простий, чорний дерев'яний хрест, такий, яких сотні тисяч стоять нескінченними рядами на солдатських могилах у Франції.
XXV
Одного лютневого дня Роббі з Кестером останній раз сидять в своїй майстерні. Вони змушені продати її і таксі. У Кестера є надія влаштуватися на весну гонщиком в одній невеличкій автомобільній фірмі. Роббі лишався в кафе "Інтернаціональ" і мав намір знайти якусь роботу додатково, в денний час, щоб заробити трохи більше. Друзі продають майстерню і востаннє випивають з прибиральницею Матільдою по чарці.
Кестер уже знає прізвище того молодчика, що застрелив Готфріда. Тільки не може знайти, бо той, побоюючись поліції, десь ховається. Коли Кестер і Роббі їдуть "Карлом", лопає передній скат. Друзі міняють його на новий, Роббі йде мити руки у якесь кафе, де бачить вбивцю Ленца, але той швидко зникає з очей. Кестер розповідає Роббі, що на все життя запам'ятав, як збив одного молодого англійця на літаку. Тоді була війна, але він довго відчував вину. Тепер він говорив, що коли не доконає того, хто вбив Готфріда, як собаку, хто застрелив його, безневинного, тоді той випадок з англійцем був жахливим злочином.
Кестер їде шукати вбивцю, але Роббі не бере з собою, бо той потрібний ще Пат. Роббі йде до Альфонса в ресторан, але друга нема. Згодом Альфонс прибігає і просить перев'язати йому рану. Він розповідає, що його зачепило кулею, але він вбив вбивцю Ленца, а Кестеру треба тікати звідти. Роббі розшукує Кестера і повідомляє, що вбивця уже мертвий. Кестер зовсім не радий, бо сам хотів це зробити.
Приходить телеграма від Пат, яка просить швидше приїжджати. Роббі дзвонить у санаторій і дізнається, що кілька днів тому у неї була невелика кровотеча, а сьогодні температура. Кестер відразу пропонує, що завезе туди Роббі "Карлом". Друзі вирушають в дорогу.
Роббі приходить до Пат і мусить пообіцяти, що більше її не залишить, хоч знає, що треба вертатися заробляти гроші на лікування. Кестер і Роббі не кажуть їй про смерть Ленца.
XXVI
Від головного лікаря Роббі дізнається, що Пат стає гірше. Тут, у горах, процес проходить повільніше, а коли вона залишалась би внизу, було б набагато гірше. Лікар пояснює, що хвороба – наслідок війни – недоїдання в роки росту. При цій хворобі буває, що вона раптом припиняється, інкапсулюється і виліковується навіть у безнадійних випадках.
Наступного дня у Пат нема температури, і вона з Роббі і Кестером їде у село в одне кафе, щоб поснідати. Згодом Кестер, Роббі і Пат катаються на "Карлі". Роббі обіцяє дівчині, що вони ще обов'язково повернуться додому.
Ввечері Кестер обіцяє Роббі роздобути грошей і від'їжджає. Роббі наймає кімнату поруч з Пат, щоб бути ближче і допомагати.
XXVII
Наступні дні Пат температурить і лежить в ліжку. Один з хворих, Антоніо, розповідає Роббі, що температура викликає тривогу у хворих. Багато з них поводяться по-школярськи, ухиляються від постільного режиму, тікають до магазинів або кондитерських, коли проходить лікар. Потай курять, потай п'ють, незважаючи на заборону, влаштовують у санаторії безглузді маскаради, безглузді витівки, розпускають плітки, — так вони рятуються від порожнечі.
Кестер надсилає дві тисячі марок, і Роббі розуміє, звідки гроші: друг продав "Карла", того "Карла", про якого Кестер сам сказав, що краще втратить руку, ніж машину.
На другий день Пат дозволяють встати, а через кілька днів, коли Рот, чоловік, якому вдалося вилікуватися, їхав з санаторію, вона могла вже разом з усіма поїхати на вокзал, щоб провести його.
Пат і Роббі йдуть на святкування дня народження однієї іспанки.