Братик вважав, що в лікарні усі помирають, бо в його палаті помер хлопчик. Згодом Фридерик признався, що закоханий у молоду медсестру на ім'я Зося. Аліція пообіцяла, що він обов'язково одужає, і вони поїдуть до села та побачать Фризуню.
Додому її відвозив тато. Він щодня провідував Фридерика й прекрасно давав собі раду з його чимраз складнішими запитаннями. Йому гарно вдавалося розсмішити малого й жартувати з ним. Та в машині батько говорив, що зовсім не безстрашний, а перед сином клеїть дурня.
Почувши, що Аліція повернулася, мама насилу відірвалася від комп'ютера і сказала їй поїсти. Аліція пішла до свого комп'ютера.
ЛИСТИ ДО СЕБЕ
Аліція пише, що стала навіть трохи схожа на Міс Літа: зовні сувора, а всередині м'яка, як недоварене яйце. Ніби й цинічна, проте насправді перебуває глибоко в собі, щоб ніхто її не скривдив. Аліція вважала, що Клаудія тепер добре її розуміє. Навіть браслет помітила тільки вона. Ну, і ще Сара, але Сара завжди зауважує, коли Аліція одягає щось нове.
Дівчина дізналася від батька, що він почувається боягузом. Він із Фрицеком не розмовляє, зате старається його будь-що розсмішити. А мама, здається, ще більша боягузка, бо не розмовляє про Фрицека.
ПРОБЛЕМА З РОЗМІРОМ XS
Сара розповіла Адіції, що Дорця сьогодні купувала у неї на базарі боби і виглядала дуже худою. Аліція здогадалася, що це анорексія. Дівчата марно силкувалися змінити тему. Розмова не клеїлася й рвалася. Сара збиралася додому і раділа, що нарешті не продаватиме овочі і фрукти, бо починається школа.
Аліція зайшла до мами, але та була захоплена роботою, почала читати уривки щойно надрукованого тексту. Мама навіть не помітила, як дочка вийшла.
ПАЛЬМА
Закінчувався серпень. Аліція досі ходила з братиком під розлогу липу, але тепер брала ще теплий коцик. Якось Фридерик розповів, що у його друга Патрика буде операція, вирізуватимуть пухлину. А ще хлопчик розповів, що його мама плакала, коли лікар щось їй тихо казав. Згодом прийшла Клаудія, яка на прохання сина принесла вазон з рослиною. Це була фінікова пальма, яку колись Аліція з братом посадили разом.
Аліція і Клаудія знову побули разом у тайському ресторані. Дівчина хотіла поговорити про анорексію. Аліції подобалося, що Міс Літа вміла слухати, не квапила й не розпитувала. Поводилася так, ніби слухати їй було так само приємно, як і говорити. Аліція розповіла про однокласницю Дорцю, яка повернулася з Англії і дуже схудла. Клаудія розповіла, що теж мала однокласницю, яку усі називали Тичка. Вона просто померла. У ті часи ніхто гадки не мав, що існує така хвороба. Клаудія радила Аліції допомогти однокласниці.
АНОРЕКСІЯ Й ФАЛЬШИВИЙ ЦУГОВСЬКИЙ
Фридерик меншав із кожним днем. І чимраз неохочіше виходив з Аліцією на справжнє повітря. Хлопчик розповів Аліції, що Патрик скоро піде додому, а йому буде сумно без друга. Малий розпитував про могили, а Аліція намагалася перевести розмову на щось інше. Тепер вона ділила свій час виключно між школою й малим. Сара навіть спробувала їй дорікнути.
Дорота, яка повернулася з Англії, першого ж дня в школі вшилася з урочистої лінійки, заявивши, що директорські промови щороку однакові, і вона вже вивчила їх напам'ять. Дорця подбала, аби стати людиною дня. Спершу продемонструвала свої фізичні параметри, а потім пішла, даючи можливість однокласникам досхочу обговорювати її вигляд. Але справжня суперечка навколо Дорці виникла лише за кілька днів.
Борис, який "косив" під співака Цуговського з піратського диска, сидів біля вікна, схрестивши руки, і мовчав. Аліція запропонувала усім поговорити з Доротою (Аліція пообіцяла Клаудії, що скористається всіма її порадами). Однокласники почали сперечатися, раптом у клас зайшла вчителька біології, яку усі називали Хлорела. Вчителька сказала, що на прохання мами Дороти, розкаже про анорексію і дала учням окремі сторінки зі щоденника Дороти, яка погодилася й навіть сама про це попросила. І впродовж наступної пів години вчителька за допомогою типових шкільних аргументів переконувала учнів, що вони мусять довіряти вчителям і жити з ними в згоді. Ніхто з нею не сперечався.
РАДІСТЬ РОЗМІРОМ ІЗ ГОРОШИНКУ
У суботу мав приїхати Роберт. Аліція планувала, що вони підуть вибирати скрипку, а ввечері вона сама приготує справжню вечерю. Дівчина вже все старанно розпланувала. Крім найважливішого. Вона досі не втаємничила маму у свої плани, але збиралася зробити це просто зараз, повернувшись додому.
Аліція сказала мамі, що завтра сама готуватиме вечерю, а пізніше повідомила, що до неї приїде Роберт, бо хоче купити скрипку. Дівчина хотіла, щоб два дні він пожив у них. Мама була втомлена роботою і поставилася до такої новини не дуже добре. Утома на її обличчі поступилася місцем ледь приховуваній злості й зневазі. Скрививши вуста, вона жбурляла просто в Аліцію каменюками образ і претензій, і при цьому навіть не дивилася доньці в очі. Важко сказати, що зупинило чергову хвилю претензій, але раптом мамин голос зламався й вона схлипнула, а тоді розплакалася. Відвернувшись спиною до Аліції, мама ридала чимраз більш невтішно. Аліція просила не плакати і сказала, що запросить Роберта до Клаудії й тата.
ЛИСТИ ДО СЕБЕ
Аліція не розуміє поведінки мами, яка від її повернення з села уникала розмови про Роберта, а тепер так повелася. Дівчині було сумно, хотілося попросити підтримки у Міс Літа. Бо замість того, щоб приділити увагу дочці, мама займалася Астрід Ліндгрен. Для Аліції мама скидалася на людину, яка про пані А. Л. не знає головного: що дитячі почуття важливіші за вигадані дорослими принципи. Як можна писати про А. Л., якщо не розуміти того, що сама вона написала?
Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
РУБРИКА "ОСОБИСТЕ"
Аліція прокинулася з великими темними колами під очима. Дівчина уже не так сильно раділа, що приїде Роберт. Вона сіла на зім'ятій постелі. Їй кортіло залишитися в ній назавжди. "Певне, мама б навіть цього не помітила", — гірко подумала вона. На подушці лежав конверт. Звичайнісінький, якби не одне-єдине слово там, де зазначають адресата: АЛІЦІЯ. Дівчина прочитала листа від мами, яка вибачалася за вчорашню поведінку. Мама писала, що останнім часом їй все дається важко. Вона ревнує доньку до Клаудії. Але якщо дочка їй вибачить, то Роберт може заночувати у них вдома. Аліція побігла на кухню. Там була мама, і вони помирилися, сказавши, що люблять одна одну.
У школі Сара була обурена, бо Аліція не призналася їй, що приїздить Роберт. А Сара саме цього вечора мала йти до Бориса на вечірку, і Аліцію планувала брати з собою. Врешті, Сара вмовила Аліцію зазирнути разом з Робертом на вечірку. Подруги розійшлися після уроків додому, а Аліція почувалася сердита на саму себе за те, що піддалася на вмовляння. Почувалася так, ніби її примусили поділитися хвилинами, проведеними з Робертом. А вже місяць, як Аліція ладна була ділитися зі світом усім щонайкращим за умови, що Роберт залишився б лише для неї. Бо у своєму щоденнику вона вписала його не до розділу "загальне", а до "особистого". І це стосувалося навіть Сари.
НЕЗРУЧНІ ЗАПИТАННЯ
Фридерик питав Аліцію про небо. Виявилося, що про небо йому розповідала медсестра Зося. Дівчина була люта на медсестру.
Аліція марно намагалася підкупити братика солодощами й книжечками. Хлопчик похмуро мовчав і лише примружувався. Але це не була звичайна втома. Віднедавна Фридерик часто втікав від неї, втупившись у білу подушку. Відвертався до сестри спиною й застигав непорушно. Зараз він теж заціпеніло лежав на боці й не звертав уваги на її дружні поштурхування. "Гей, Ящірко! — Аліція спробувала притулити хлопчика. — Чого ти так застиг? Це дурна гра!". "Я взе мозу так витримати. Як помру, то лезатиму й лезатиму, і не рухатимусь", — заявив він раптом, сідаючи. У палаті були молоді волонтери-дівчата. З однією, яку звали Зуза, Аліція відійшла до вікна і поговорила. Аліція розплакалася, а Зуза розповіла, що коли захворів її брат, їй було стільки само років, скільки й Аліції. Зузин братик Ясик помер, перед цим він теж розпитував про небо, смерть. Зуза радила Аліції не обманювати Фридерика казочками, а допомогти не почуватися самотнім.
ЛУКИ ІНШОЇ ТРАВИ
Аліція зустріла Роберта. Він був у трохи поношеній куртці. Дівчина присоромлено подумала, що таких курток уже ніхто не носить і цю одежину давно треба було відіслати на заслужену пенсію. Та вже за мить дівчина забула про його куртку й навіть про добряче зношені кросівки, бо потонула в зелені Робертових очей, які вітали її усмішкою. Щирою й добре знайомою, як кожен куточок у Крушині. Аліція примружилася й легенько поцілувала хлопця в щоку. І цей цілунок допоміг їй відшукати у своєму серці Роберта й канікули, крушинське сонце й пісок на приозерному пляжі. Обоє нікуди не поспішали, ще ледь засоромлені сплетінням своїх долонь. Аліція не шукала жодних слів.
У крамниці з інструментами Роберт упевнено тягнув за собою Аліцію крізь нові й нові відділи. А коли дійшли до відділу зі струнними, хлопець геть забув про Аліцію. Настільки, що вона відчула ревнощі до лискучих скрипок і чорних футлярів. Роберт купував інструмент із палаючими очима.
Роберт радів, що нього була скрипка і Аліція. У кав'ярні вони пили гарячий шоколад, а Аліція уже шкодувала, що погодилася заскочити на вечірку.
***
Двері шикарної квартири відчинив Борис. Аліція помітила, що його очі неприродно блищали. Виявилося, що всі курили траву. У коридор висипала купа незнайомих людей, і Аліція насилу впізнала серед них Сару. Її подруга була вбрана в якийсь химерний одяг, не менш дивний, ніж Борисів театральний костюм. Крім того вона розмахувала сигаретою й привітала Аліцію незрозумілим сленгом. Хлопець на ім'я Павел насміхався з Роберта.
Аліція стояла в коридорі, пильно вдивляючись у Сару, яка щосили намагалася втримати рівновагу й перевести подих. Аліція просила подругу йти додому, але та не хотіла. Аліція з несподіваною рішучістю схопила подругу за руку. Роберт стояв біля відчинених дверей. Він виручив Аліцію: підійшов до Сари й міцно обняв за плечі. Та раптом прочуняла. Глянула на нього із проблиском свідомості й покірно рушила до дверей.