У сусідній будинок, де жив містер Лукас, і який він продав, заїжджають індійці. Батькові це не подобається, і Пандора, яка є учасником Антифашистської ліги, вважає Джорджа прихованим расистом.
Хлопець читає "Хатину дядька Тома" Гаррієт Бічер-Стоу. Він хоче разом з Пандорою піти до нових сусідів. Інша сусідка – місіс О'Лірі організовує вечірку з приводу весілля Чарльза і Діани.
Берт тікає з лікарні і приходить до Адріана. Джорджу це зовсім не подобається. Пандора, Берт і Адріан планують йти на вечірку місіс О'Лірі. До Джорджа приходить батько Пандори, чоловіки хочуть вирішити, що робити з Бертом і Штиком, але напиваються і сперечаються про політику.
Адріан вирішує здавати екзамени з домоводства, малювання, трудового навчання і англійської мови. Пандора здає аж 9 предметів.
Закінчується начальний рік, і Пандора має їхати відпочивати в Туніс. Адріан переживає через розлуку, але радіє, що не має прищів. Хлопець вважає, що це завдяки Пандорі і вітамінним напоям, які він п'є.
Адріан йде на день народження до сусіда через дорогу – Шона, якому виповнюється 19 років. Адріан вперше напивається, і додому його тягне Пандора.
Джордж, Берт, Адріан і Пандора їдуть у притулок по Штика. Старий каже, що більше ніколи не розлучиться з собакою. Берта хочуть забрати у дім перестарілих, та він ніяк не погоджується, а згодом переїжджає до сусідів-індійців Адріана – Сінгхів.
Джордж отримує виплату по безробіттю і радіє, що має гроші. Він запрошує до себе Дорін. Адріан мусить сидіти з малим сином Дорін – Максвеллом.
Адріан приходить в аеропорт, щоб попрощатися з Пандорою. Дівчина їде в Туніс на два тижні. За цей час Адріан сумує та навіть пише вірші про своє кохання, і дуже радіє, коли отримує листівку від дівчини.
Адріан допомагає готуватися до вечірки на честь весілля Діани і Чарльза. 29 липня відбувається весілля, бабуся і Берт приходять подивитися церемонію по телевізору, бо у Моулів телевізор кольоровий і великий. Приходять і всі Сінгхи, бо у них зламався телевізор. Згодом усі сусіди святкують на вулиці. Адріан включає "Аббу" і святкування продовжується до першої години ночі.
Мама пише Адріанові, що їде з Лукасом у Шотландію і просить сина їхати з ними.
Хлопець хоче зустріти Пандору і чекає шість годин на платформі №2, та дівчина прибуває на платформу №3. Вона ображається, бо Адріан її не зустрів, але згодом у них усе налагоджується. Мама просить Адріану їхати з нею у Шотландію. Пандора каже, щоб хлопець їхав, а розлука лише перевірить їхні почуття. Батько ж Адріана бере фургон і планує їхати з Дорін, Максвеллом і Адріаном в Скегнесс.
Адріан вирішує їхати з мамою і Лукасом, це нітрохи не засмучує батька. В дорогу хлопець бере почитати "Втечу від дитинства" Джона Холта.
Адріанові нудно на відпочинку з мамою і Лукасом. З ними він відвідує Еденбург, Гленкоу, Глазго, Форт Вільям. У Глазго на Адріана сильне враження справляє картина Сальвадора Далі "Христос святого Іоанна від Хреста". Поїздка в Шотландію надихає Адріана стати письменником. Хлопець купує блокнот і записує свої враження.
Адріан повертається додому. Батько знову без грошей, бо забув пароль від картки. Мистер Сінгх збирається в Індію і просить Берта покинути будинок.
Пандора і Адріан прибирають у будинку Берта, бо старий виїжджає від Сінгхів. Прибирати допомагають Джордж і батько Пандори.
Минуло літо, Адріанові знову доведеться іти в школу. Він складає для батька детальний список, що потрібно купити до школи.
Адріана вибирають старостою у класі. Тепер він має записувати, хто запізнився на уроки. Пандора теж староста, вона має стежити за порядком у столовій. Класний керівник – містер Док, подобається Адріану, бо вчитиме англійську літературу. Оскільки Адріан багато читає, то надіється, що навіть зможе підказувати вчителю, коли той щось забуде. Гуманітарні і творчі предмети у школі були за вибором, тому Адріан вибрав ЗМІ (бо ж треба лише читати газети і дивитися телевізор) і сімейну психологію (Адріан надіявся, що вивчатимуть щось про секс).
Пандора більше не катається на поні, бо виросла, і поні замалий. Тепер їй купують коня. Адріан веде Бутона, щоб попрощався з Бертом. Коли поні продають, дівчина сумує і не хоче вже ніякого коня.
Клас Адріана їде на екскурсію у Британський музей. Та вся поїздка перетворюється на справжню пригоду: учнів закачує (і навіть вчительку), водія виводять з себе діти, які б'ються, автобус ламається, у Лондоні Баррі Кент десь зникає, і поліція знаходить його в секс-шопі, вчителька вирішує звільнитися з роботи. Адріан після цього всього написав детальний опис поїздки, за який отримав від директора дві високих оцінки.
Берту щораз гірше, у нього проблеми з ногами, і старого хочуть забрати у притулок. Закінчується вересень, і Адріан вважає, що місяць приніс одні неприємності: Бутон поїхав, Пандора сумує, Берт скоро помре, батько без роботи, а мама досі з Лукасом.
Стислий переказ по частинах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
Частина IV
В Адріана знову прищі на лиці. Хлопець вважає, що це дуже трагічно і заглиблюється у літературу. Він починає читати "Про прогрес, мирне співробітництво та інтелектуальну свободу" Андрія Сахарова, але хлопцеві цей меморандум видається нудним. Тому Адріан читає "Грозовий перевал" Емілі Джейн Бронте, йому подобається книжка.
Адріан з Пандорою записуються на курси виживання в горах Дербішира. Курсами керує Рік Лемон. Адріан хоче привести себе в гарну фізичну форму до початку курсів, але це йому не дуже вдається.
Берта забирає Соціальна служба і влаштовує у притулок. Штика віддають у притулок для тварин. Адріан з дівчиною провідують старого, але в притулку розмови не клеяться. Вночі у кімнаті Берта помирає якийсь старий, тепер Берт – єдиний чоловік у притулку. Адріан показує Берту через вікно Штика, бо в притулок з тваринами заходити не можна. Собака ж хлопця десь зникла. З Найджелом і Пандорою хлопець шукає всюди, де тільки можна, але її немає.
На неділю Берта відпускають, і Адріан запрошує старого до себе на обід. Хлопець виносить меблі з вітальні, щоб Берт міг вільно їздити на візку. Адріан хотів приготувати курча у вині для Берта, але курча згоріло.
За Бертом Адріан їздив з батьком Пандори. Старий прихопив з собою з притулку свою величезну скриню. На обіді батько Адріана і батько Пандори добряче напилися. Приїхала мама Пандори і забрала чоловіка, а Джорджу порадила взяти себе в руки. Берт не хотів вертатися у притулок і плакав. Джордж пояснював, що не зможе доглядати за ним так, як слід. Берт залишив скриню у будинку Моулів і попросив відкрити її після його смерті. Ключ висів у нього на шиї.
Нарешті Адріан дізнається, що його собака не пропав, а знаходиться у бабусі.
Хлопець кожного дня провідує Берта і навіть подружився з бабусями в притулку. Одна з них навіть почала в'язати Адріану шапочку для курсів виживання в горах. Хлопець і далі вдосконалює фізичну підготовку і тепер може зробити 36 віджимань.
Починаються збори в похід. Вести усіх має Рік, хоч нічого в цьому не тямить. Адріан скупляє безліч продуктів для походу і складає спорядження. Він вирішує не брати щоденник у Дербішир, щоб хтось часом не прочитав.
Через два дні хлопець записує, що радий повернутися у цивілізований світ, і описує, що саме сталося в поході. Наприклад, Рік не дозволяв ховатися від дощу в автобус, а казав будувати укриття з природних матеріалів. Їм пощастило, бо Пандора знайшла мішок з собачого корму, і всі ховалися під ним по-черзі. А ще мандрівники заблукали в горах, і їх знайшли рятувальники.
Адріану приходить лист з лікарні: через кілька днів йому виріжуть мигдалики. Хлопець в шоку, а батько каже, що на операцію син записаний ще з п'яти років. Адріан скупляє в лікарню новий халат, тапочки і все інше. Він хоче поговорити про операцію з мамою, але ніхто не бере трубку. Бабуся заспокоює хлопця хоч розказує, що якомусь знайомому її знайомих вирізали мигдалики, і він помер. Такі ж самі страшні історії розповідає Берт.
Пандора дає хлопцеві підкову Бутона на щастя. У лікарні хлопця обстежують і забороняють їсти і пити перед операцією. Мама приїздить до сина і сидить біля нього. Операція проходить добре, але Адріан вважає, що він знаходиться між життям і смертю. Адріан приїздить додому і вважає, що більше не зможе говорити, але лікар каже, що це просто ламається голос.
Хлопець з батьком збирається на благочинне святкове багаття, під час якого збиратимуть кошти на районну сімейну консультацію. Мама Пандори готує їжу, а батько відповідає за феєрверки, Джордж має запалити вогонь. Під час заходу усі сусіди спалюють непотрібні їм журнали і газети.
У Адріана набухають соски. Він, як і завжди в таких ситуаціях, викликає лікаря. Лікар Грей сказав, що для хлопців таке явище нормальне і сказав, що більше ніколи не приїде на виклик. Адріан хотів скористатися своєю "проблемою", щоб уникнути фізкультури. Та коли сказав про це фізкультурникові, то почув у відповідь одні вульгарності.
У Берта заводиться бабуся-подружка на ім'я Квіні (та сама, що в'язала шапочку для Адріана). Вона возить старого в колясці по притулку.
Адріан прочитав "Іншу сторону півночі" Сідні Шелдона, хлопцеві дуже сподобалася книга.
Адріан знову пише вірш і знову надсилає на Бі-Бі-Сі. Пандора пропонує видавати шкільний журнал. Хлопець за одну перерву робить перший номер і називає журнал "Голос юності". Пандора пропонує додати у номер її статтю про домашні рослини, Клер написала панківський вірш, а Найджел написав статтю про догляд гоночних велосипедів. Адріан, як редактор, готує ще й начерк про Баррі Кента. У ньому хлопець навіть згадує про те, що Баррі за п'ять пенсів показує охочим свій статевий орган.
Секретарка у школі відмовляється робити копії журналу. Їх мусить робити батько Пандори у своєму офісі, бо дівчина закрилася в кімнаті і нічого не їла, поки він не погодився. П'ятсот копій журналу Адріан і Пандора продавали у столовій. Ніхто не купив жодного примірника.
Раптово мама Адріана повертається додому зі всіма своїми речами. Як вважає Адріан, вона просто кинулась у ноги батька, а той кинувся на її тіло. Адріан відразу втік у свої кімнату і подумав, що буде, коли мама дізнається, що він дав Пандорі її шубу з лисиці.
Адріан і Пандора продають один номер "Голосу юності", який купує Баррі, бо йому цікаво, що там про нього написано.
Батьки дізнаються про величезний рахунок за телефон і про те, що його вже відключили (Адріан часто дзвонив у Туніс до Пандори за свій рахунок).