Підскочив до нього Горобчик зовсім близенько, щоб щось розказати. А лис його – хап, і з'їв.
КОРОВА БРАТЧИКА КРОЛИКА
Якось повертався Вовк із рибалки. Низку риби перекинув через плече і трюхикав дорогою. Раптом Матінка Перепілка випурхнула з кущів і залопотіла крильми у нього перед носом. Братчик Вовк подумав, що Перепілка хоче відвести його подалі від свого гнізда. Кинув він рибу на землю і пішов у кущі. А біля риби проходив Кролик та й забрав собі.
Вовк подумав, що то Кролик, і побіг до нього. Прибігає, а Кролик і чути не чув ні про яку рибу. Кролик каже: "Якщо ти впевнений, що це я вкрав, то бери, убивай будь-яку з моїх корів!".
Вовк пішов на вигін і зарізав найкращу його корову. Кролик помчався до Вовка і крикнув, що навколо нишпорять мисливці. Вовк – відразу в кущі. А Братчик Кролик забрав собі м'ясо. Потім узяв коров'ячого хвоста і вштрикнув його кінчиком у землю. Покінчив з коровою і гукає Вовка. Сказав йому, що корова тікає у землю.
Кролик вхопився за коров'ячого хвоста, щоб хвіст не пішов під землю. Кинувся Вовк йому допомагати, як потягнуть вони удвох за хвоста – вирвали хвіст із землі. Вовк узяв лом, мотику, лопату і копав, щоб відкопати цілу корову. А старий Кролик спокійненько сидів у себе на призьбі. І довго-довго Кролик і його діточки ласували смаженою яловичиною.
…А потім дядько подарував хлопчикові шкіряний батіжок.
КАЗКА ПРО МАЛЕНЬКИХ КРОЛЕНЯТ
У Кролика були гарненькі діточки. Вони слухалися маму і татка з ранку і до ночі. Вони ніколи не смітили в будиночку, а під носом у них було завжди сухо.
…Тут Джоель мимохіть підняв руку і витер кінчик носа рукавом.
Раз Кролик працював на городі, а Крільчиха пішла за чимось до сусідів. Маленькі кроленята саме бавилися в "Жучка", як раптом у хатку зайшов Лис. Кроленята були такі жирненькі – у нього аж слина потекла. Але він побоявся зачіпати маленьких кроленят без причини.
Побачив він цукрову тростину і наказав кроленятам відламати їм шматок. Кроленята не могли відламати жодного шматочка. Маленька пташка проспівала їм, щоб гризли. Кроленята зраділи й почали гризти палицю. Згодом дали Лисові шматок солоденької тростини.
От сидить Братчик Лис, все розмірковує, до чого б йому ще причепитися. Наказав принести води у ситі. Пташка заспівала кроленятам покласти в сито листя і заліпити глиною. Так і зробили, і принесли води.
Лис наказав кинути велику дровиняку у вогонь. Застрибали кроленята довкола дровиняки – ніяк не піднімуть. Тут на паркані знову заспівала пташка. Вона співала, щоб діти покотили колоду. А тут і тато Кролик прибіг.
БРАТЧИК КРОЛИК І БРАТЧИК ВЕДМІДЬ
Надумав якось Лис посадити горох. А Кролик все сидів і дивився, як він працює. Як почав горох достигати, прийде Лис на свої грядки, а хтось вже поласував тут солоденьким. Кролик так гарно плутав сліди, що Лис ніяк не міг спіймати його.
От якось обійшов Лис свої грядки і знайшов у паркані дірку. Тут і поставив він пастку. Кролик спіймався і став придумувати, що б таке збрехати Лису. Раптом побачив, що йде Ведмідь. І збрехав йому, що працює у Лиса опудалом. Ведмедеві теж захотілося заробити. Не минуло й хвилини, як Ведмідь повис над гороховою грядкою на місці Кролика.
А Кролик привів Лиса. І перш ніж Ведмідь встиг рота відкрити, Братчик Кролик сказав бити в зуби. Старий Лис розмахнувся своєю палицею – і лусь! Тільки-но Ведмідь рота розкриє, щоб пояснити, як все насправді було, як Братчик Лис – лусь!
Кролик тим часом втік і сховався в невеличкому болоті, тільки очі видно, бо ж знав напевне, що Братчик Ведмідь побіжить його шукати. Аж бачить: біжить Ведмідь дорогою. Ведмідь прийняв Кролика за жабу і побіг далі.
Стислий переказ по казках, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
БРАТЧИК ВЕДМІДЬ І СЕСТРИЧКА ЖАБА
Раз повертався Ведмідь з лісу, де шукав медові дупла, дивиться – на бережку біля болота сидить стара Сестриця Жаба. Він її зловив, бо вже зрозумів, що тоді сталося.
А Жабка не знала, що й сказати. Вона не розуміла, в чому справа, і нічого не сказала. Сидить і мовчить. Жабка зрозуміла, що їй потрібно якось рятувати своє життя, та хутчіше, бо Ведмідь вже заклацав зубами. Вона пообіцяла показати найкраще медове дупло у всьому лісі, якщо Ведмідь її відпустить. Але старий Ведмідь сказав, що їй все одно вже кінець, і почав думати, як поквитатися з Сестрицею Жабкою. Він знав, що її не втопиш, а вогню в нього не було.
Жабка попросила посадити її на камінь і зарубати сокирою. Ця порада сподобалася Братчику Ведмедю, і він погодився: узяв Сестрицю Жабку за задні ноги, закинув сокиру на плече і пішов. Поклав Жабку на камінь. Поки він піднімав сокиру і опускав її, Сестриця Жабка стрибнула в озеро.
ЯК БРАТЧИК КРОЛИК ПОЗБУВСЯ ХВОСТА
Якось ішов Кролик дорогою дуже поважний і вимахував своїм довгим, пухнастим хвостом.
…Джоель дуже здивувався, що у кроликів були довгі, пухнасті хвости…
А назустріч йому Лис, та з якою великою низкою риби! Кролик покликав його і запитав, де це він роздобув таку чудову низку риби. А Лис відповів, що наловив.
Братчик Кролик запитав, де, а Лис сказав, що спіймав рибу в річці. І Кролик поцікавився, як. Лис сказав, що треба, коли зайде сонце, піти на річку, опустити у воду хвіст та й сидіти до світання. От і буде ціла купа риби.
От увечері попрямував Кролик на рибалку. Погода була холодна, прихопив він із собою пляшечку вина. Як прийшов на річку, запхав хвіст у воду. Сидить та й сидить, попиває винце. А зранку взялася крига на річці. Кролик потягнув хвоста… й обірвав. Відтоді Кролик куций, і діточки в нього куці, і онуки куці.
ЯК БРАТЧИК ЧЕРЕПАХА УСІХ ЗДИВУВАВ
Раз хлопчик спитав дядька, чи був Кролик хитріший від усіх. Дядечко сказав, що найхитрішим був Братчик Черепаха. Старий набив свою люльку, закурив і розповів таку казку.
Надумала якось Матінка Мідоус з дівчатками варити льодяники. І стільки сусідів зібралось на їх запрошення, що патоку довелося налити у великий казан, а вогонь розкласти надворі. Ведмідь носив дрова, Лис приглядав за багаттям. Вовк собак відганяв, Кролик тарілки змащував маслом, щоб льодяники до них не пристали. А Братчик Черепаха поглядав, щоб патока через край не втекла.
Сиділи вони усі разом і один одного не кривдили, бо заведено було у Матінки Мідоус: хто прийшов, залишай всі чвари за дверима.
От сидять вони, теревені правлять, а патока вже піниться потроху і булькоче. І кожен почав вихвалятися. Кролик казав, що він найшвидший. Лис – найхитріший, Вовк – найлютіший, Ведмідь – найсильніший.
Раптом Братчик Черепаха сказав, що поміряється з Ведмедем силою: пірне під воду, а Ведмідь хай спробує витягнути його звідти за мотузку.
Матінка Мідоус позичила свою мотузку для білизни. І всі попрямували на озеро. Братчик Черепаха обрав місцинку на власний смак, узявся за один кінець мотузки, а другий простягнув Ведмедю. Черепаха відправив усіх у лісочок, а коли крикне – Ведмідь має потягнути.
Всі пішли, і Братчик Черепаха залишився біля озерця один. Тоді він пірнув на дно і міцно прив'язав мотузку до велетенського корча. Потім випірнув і крикнув тягнути. Нічого у Ведмедя не вийшло. Йому взявся допомагати Вовк. Але користі з того було мало. Так і став Братик Черепаха найсильнішим. А потім усі взялися за льодяники. Ведмідь набив повний рот і голосно захрумкотів, щоб ніхто не почув, як з нього сміється Братчик Черепаха.
…Вже зовсім стемніло надворі, коли Джоель обійняв старого негра і сказав йому: "На добраніч". Хлопчикові дуже не хотілося розлучатися зі стареньким. Дядечко пообіцяв розповісти завтра ще багато казок.
Стислий переказ по казках, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.