Але жінка так і не стала однією з родини Буенді, вона надто відрізнялася від них. Вона не перечила чоловікові, коли той назвав сина в честь прадіда, проте дочку хотіла назвати Ренатою. Зрештою дівчинці дали ім'я Рената-Ремедіос.
Невдовзі після народження Ренати президент республіки наказав відсвяткувати ювілей полковника Ауреліано. Полковнику ця ідея не сподобалась. Ювілей провели без участі кого-небудь із родини Буендіа. Задля цієї події до Макондо приїхали всі сімнадцятеро синів полковника. Ауреліано Другий запропонував їм роботу, на що згодився лише Ауреліано Сумний. Він збудував у Макондо фабрику льоду, про яку так мріяв засновник роду, божевільний винахідник Хосе АркадіоБуендіа.
Одного разу Ауреліано Сумний натрапив на великий закинутий будинок. У будинку він знайшов стару худу жінку. Це була Ребека, про яку всі забули. Не забула тільки Амаранта. Спільними зусиллями її будинок відновили сини Ауреліано, за що Ребека заплатила грішми, які давно вийшли з обігу. Люди жахнулися, зрозумівши, яка прірва між жінкою і навколишнім світом. Після другого приїзду у Макондо залишився Ауреліано Житній, який став працювати разом із Ауреліано Сумним. Останньому набридло виробництво льоду і він захопився ідеєю будівництва залізниці. Ауреліано Другий з легкістю зголосився бути спонсором. І через деякий час жителі Макондо побачили паровоз, з вікна якого привітно махав рукою Ауреліано Сумний. Жителі Макондо були здивовані дивовижними винаходами: окрім паровоза, були кінематограф, телефон, грамофон. Стривожений привид Хосе АркадіоБуендіа серед білого дня блукав кімнатами. У місті зявилися безліч чужоземців. Одним із них був містер Герберт, який захопився вирощуванням бананів. Єдиною людиною, яка не "заразилась банановою лихоманкою" була Ремедіос Прекрасна. Вона взагалі дуже відрізнялась від інших людей своєю простотою. Чужоземці виявили, що від дівчини поширюється тривога та неспокій. Виникли припущення, що дівчина своєю красою несе смерть чоловікам. Скільки вони не намагалися полонити серце Ремедіос Прекрасної, вона все ж залишилася самотньою. Але одного березневого дня сталося диво. Ремедіос, підхоплена подувом вітру, піднеслася у височінь і зникла з очей.
Люди ще довго б говорили про дивовижне зникнення дівчини, якби не звістка про загибель всіх синів Ауреліано. Живим залишився лише Ауреліано Закоханий. Смерть синів дуже вразила полковника, він почав сторонитися людей і став дуже неспокійним. Коли Урсула передала йому попередження привида батька про його скору смерть, Ауреліано вирішив розпочати війну. Але його друг Герінельдо Маркес сказав, що це дурна затія.
Урсула й сама не помітила, як зістарілася. Вона зовсім втратила зір і тепер орієнтувалась лише по запахах. Жінка переосмислила своє життя і зрозуміла, що була несправедливою до Ребеки, яка одна могла бути гідним нащадком роду Буендіа, дарма що в її жилах не текла їх кров. Хосе Аркадіо відправили до семінарії. Через три місяці Меме відправили до монастирської школи.
Макондо стала правити Фернанда. Урсула поринула у світ пітьми. Амаранта почала ткати похоронний покрівець для себе. Життя в будинку Буендіа зробилося дуже суворим. Дійшло до того, що Аурелаіно Другому стало затишніше жити в коханки, він перебрався до неї, а Фернанда стала солом'яною вдовою.
Оселившись у будинку Петри КотесАуреліано Другий розійшовся у своїй нестримній любові до веселощів та бенкетів. Його марнотратство вражало. Він влаштовував гучні турніри з поїдання їжі, і рівних собі у цих змаганнях не мав, аж доки до його оселі не завітала Слониха. Під цим промовистим прізвиськом Каміла Сагастуме здобула славу відомої ненажери. Змагання між двома поглиначами їжі закінчилися сумно для Ауреліано Другого. Від переїдання той мало не помер. Цей випадок чоловіка нічого не навчив, бо одужавши, він узявся за старе.
Від полковника Ауреліано Буендіа залишилася тільки тінь. Він нікогоне приймав, їв лише те, що раз на день приносила йому Урсула.
Несподівано у вихованки черниць Меме проявилася натура її батька. Одного разу на канікулах вона запросила погостювати в себе чотирьох черниць та шістдесят вісім однокласниць. Бідна Фернанда ледве дала лад такій кількості несподіваних гостей.
Велика кількість людей у домі не повернула до активного життя полковника, тільки звістка, що приїхав цирк, ненадовго викликала в ньому цікавість, яка одразу щезла. АуреліаноБуендіа непомітно помер під каштаном на задньому дворі, де його знайшла кухарка лише на другий день потому.
Останні канікули Меме збіглися із жалобою за полковником. Батько тимчасово повернувся додому, щоб підтримати Фернанду. А через рік у Меме з'явилася сестричка-АмарантаУрсула.
Меме закінчила школу і повернулася в рідний дім. Їй доводилося жити подвійним життям: догоджати матері, а потай вчитися курити, пити з подругами. Дівчина стала справжньою красунею. Батько заохочував її до розкоші: облаштував для неї нову кімнату, дозволяв брати грошей, скільки заманеться.
Меме заприятелювала з трьома американками. Дівчата навчили її танцювати, плавати, грати в теніс, розмовляти англійською.
Нагла смерть Амаранти викликала новий переполох. Хоча сама вона давно знала, що помре тільки-но закінчить ткати поховальний покрівець. Амаранта відмовилася від послуг священика, заявивши, що її совість чиста. Потім вона лягла і більше вже не встала ніколи.
Урсула після смерті дочки втратила останні сили і злягла, нею опікувалася Санта Софія де лаП'єдад. Проте стара продовжувала пильно стежити за всім, що відбувалося в будинку. Вона пнршою помітила, що Мемезмінилася. Дівчина надовго пропадала з дому, стала дратівливою. Одного разу Фернанда зловила її в кіно, коли Меме цілувалася з незнайомцем. Мати приволокла дочку додому і зачинила на ключ. Обранця дівчини звали МаурісіаоБабілонья. Він був робітником у банановій компанії, тому Фернанда з криками вигнала його, коли той прийшов наступногодня до її дочки. Молоді люди стали зустрічатися потай аж доки Бабілонью не підстрелила сторожа. Сина, якого народила Меме, Фернанда сховала в кімнаті полковника, переконавши всіх домочадців, що хлопчика їм підкинули. Ауреліано Другий дізнався про існування внука лише через три роки, коли хлопчик одного разу вирвався зі своєї тюрми, схожий на малого людожера з енциклопедії. Даремно мати запроторила дочку в монастир, щоб урятувати її чесне ім'я.
Вона написала синові, що його сестра померла від жовтої пропасниці.
В країні розпочався великий страйк, міста і села наповнилися безробітними. Ввели воєнний стан, і солдати заполонили вулиці. Вояки дістали наказ стріляти у страйкарів. В одній із таких сутичок Хосе Аркадіо Другого було поранено. Насилу він дістався до рідного міста. Тим часом до будинку Буендіаповнрнувся і Ауреліано Другий, він залишався тут, поки падав дощ. Своєму слову він не зрадив, хоча дощ ішов чотири роки, одинадцять місяців і два дні. За той час він навчив свого занедбаного внука не боятися людей і повернув йому статус законного Буендіа. Одного дня вони побачили похоронну процесію. Помер полковник Герінельдо Маркес. І того ж самого дня Урсула сказала, що помре, коли закінчиться дощ.
Амаранта Урсула і малий Ауреліано згадували часи дощу, як найщасливіші роки у своєму житті. Вони бігали по калюжах і ловили ящірок. Та найбільше вони любили проводити час з Урсулою. Ауреліано Другий згадав про скарб, захований у статуї, і захопився його пошуками. ПіларТернера сказала, що скарб можна буде знайти лише тоді, коли закінчиться дощ, але це не зупинило чоловіка. Захоплений пошуками, він й не помітив, як припинився дощ. Після дощу Макондо стало скожим на болото.
Ауреліано Другий був вражений. Всюди лежали гори сміття. Люди стали дуже бідними, бо дощ знищив їхнє майно. Петра Кортес вирішила розіграти єдиного мула у лотерею.
Урсула померла у четвер страсного тижня. Людей на похороні було небагато, бо про жінку вже всі забули. Наприкінці того року померла Ребека. Життя в Макондо знову стало сірим і нецікавим. Дім Буендіа геть занепав. АмарантаУрсула виявилася досить здібною дівчиною, до того ж вона своєю красою нагадувала Ремедіос Прекрасну. Ауреліано Другий вирішив відправити її у Брюссель для здобуття освіти. Малий Ауреліано, який вже став юнаком, почувався самотнім. Він подружився з Хосе Аркадіо Другим і разом із ним працював над пергаментами. Одного разу, коли вони так сиділи у кімнаті Мелькіадеса, Хосе впав обличчям на пергаменти і помер. Останніми його словами були: "Запам'ятайназавжди: їхбулопонад три тисячі, і всіх кинули в море." В той самий момент помер і його брат-близнюк.
Ауреліано тепер сам цілими днями сидів у кімнаті старого цигана і вивчав пергаменти. час від часу Мелькіадес приходив до нього і розмовляв з хлопцем. Санта Софія де ла П'єдад змучившись від повсякденних турбот про будинок, пішла з дому. Від тоді порядок підтримував Ауреліано. Якось він побачив, що приготовану ним їжу ніхто не рухав і знайшов Фернанду мертвою. Жінку так і залишили лежати у спальні і такою її через чотири місяці застав Хосе Аркадіо. Аж тоді Фернанду поховали.
Пройшов майже рік від тоді, як повернувся Хосе Аркадіо. Одного разу він помітив світло у кімнаті Урсули. Відсунувши ліжко, він знайшов скарб, який так хотів знайти Ауреліано Другий. Проте Хосе так і не повернувся до Риму. Його все частіше мучили напади астми. Ауреліано ж далі сидів самотньо у кімнаті і розшифровував пергаменти. Та тепер він час від часу виходив, щоб поспілкуватися з родичем. Одного ранку вони почули стукіт у двері. Це був Ауреліано Закоханий. Проте не встиг він навіть ступити на поріг, як пролунав постріл і чоловік впав на землю.
Хосе мріяв про повернення до Неаполя, проте мріям не судилося здійснитись. Коли він купався у басейні, хлопчики, які знали про захований скарб, залізли через дах і втопили чоловіка.
У грудні до Макондо повернулася АмарантаУрсула, привівши з собою чоловіка. Вона зайнялася ремонтом будинку, і скоро він став ще кращим як за часів Урсули. У неї було стільки енергії, що невдовзі дім аж засяяв. Її чоловік Гастон сподівався, що її повернення до Макондо викликане тугою за батьківщиною, і невдовзі вони поїдуть звідти. Ауреліано почав працювати у книжковій крамниці, а вечори проводив з Чаклункою, молодою негритянкою, яка жила недалеко від їх дому.