Це був труп Джеймса Вейна. Врятован!
Розділ 19
Доріан вирішив більше не грішити, стати краще, очистити власну совість та стати іншою людиною. Містер Грей провів місяць у селі та зустрів там просту дівчину Гетті, яка нагадувала йому Сибілу. Він знову закохався, можливо, що полюбив, але вирішив залишити дівчину такою ж прекрасною, покинути її, щоб вона не мучилась. Лорд Генрі розлучився, Алан Кемпбел вчинив самогубство, розносяться плітки про зникнення Безіла Холварда. Доріан намагається запевнити лорда, що душа існує, що вона може загинути, спастись, її можна купити або продати. Генрі Воттон заздрить зовнішньому вигляду містера Грея, який зовсім не змінився від часу їх знайомста. Він вихвалає юність та розпитує друга про те, як йому вдалося зберегти власну красу. Гаррі зізнається, що саме життя Доріана було мистецтвом гідним поваги. Лорд Генрі запрошує Грея до клубу, але той відмовляється, бо бажає виправитись. Хлопчина звинувачує лорда в тому, що той дав колись йому книжку, яка згубила його життя. Грей погодився прийти на сніданок до друга.
Розділ 20
Чудовий теплий вечір. Доріан часто їздив до села, тому що там його ніхто не знав. Дівчині, яка його полюбила, він говорив, що він бідняк. Дивлячись у дзеркало містер Грей починає переосмислювати все своє життя, розуміти свої помилки, ненавидіти красу. Краще не думати про минуле, тому що нічого не можеш змінити. Джеймс Вейн лежить у безіменній могилі, Алан Кемпбел закінчив життя самогубством, чутки про Безіла поступово втрачають актуальність — не це хвилювало Доріана, а смерть власної душі у живому тілі не давала йому спокою. Безіл намалював портрет, який зіпсував Грею життя. Він не міг пробачити художника. Хлопчина вирішив подивитись на портрет, можливо, що там щось змінилось у кращу сторону, але все стало тільки набагато гірше. Доріан Грей вирішив знищити картину раз і назавжди. Він схопив ножа та встромив його в роботу. Крик поширився майже по всій вулиці. Коли слуги відчинили двері, то побачили чудовий портрет молодого юнака на стіні та дряблого дідуся на підлозі. Тільки по обручкам слуги здогадались, що знайшли тіло Доріана Грея.
Висновки:
"Портрет Доріана Грея" – єдиний опублікований роман Оскара Уайльда;
у цьому романі найповніше втілився естетичний ідеал Уайльда: абсолютизація творчості і творчої особистості, протиставлення внутрішнього світу людини бездушною, грубої реальності, проголошення насолоди сенсом існування (гедонізм);
проблема "прекрасного" і "потворного" лягла в основу твору;
три види любові – романтична і чиста, глибока і піднесена, буденна і тілесна – відтіняють в романі "Портрет Доріана Грея" найстрашнішу форму любові – любов до самого себе;
роман втілює основний принцип естетизму, культ молодості і краси, і ставить питання про ціну, яку доводиться платити за вічну Красу.