Боляче не було, але треба було стежити, щоб ніхто з маґлів не помітив, куди ви щезаєте.
Цього разу першим проскочив Персі, за ним побіг містер Візлі, а тоді Фред і Джордж. Місіс Візлі побігла з Джіні. Рон і Гаррі побігли до перегородки останні, але чомусь врізалися в неї і відскочили. Люди вирячилися на хлопців. Друзі не могли пройти і запізнювалися на поїзд. Раптом Рон вирішив, що вони можуть полетіти татовою машиною. Пересвідчившись, що ніхто не дивиться, Рон завів машину. Земля й будинки зникли з очей. Гаррі побачив "Гоґвортський експрес", і вони помчали слідом, мріючи про приземлення на широкій галявині перед Гоґвортським замком та заздрісні обличчя Фреда з Джорджем.
Через кілька годин подорож стала трохи нуднуватою. Хлопці хотіли пити, але не мали води. Поїзд і досі мчав унизу. Мотор чомусь зачмихав, наступала ніч. Нарешті у пітьмі показалися численні вежі й башточки Гоґвортського замку. Раптом машина почала виходити з ладу, двигун застогнав. Вони летіли над озером, замок був попереду, і Рон натиснув на педаль. Машина почала падати просто на високий замковий мур. Рон викрутив кермо, і машина зіткнулася з грубезним стовбуром якогось дерева.
Хлопці були цілі, але з-під зіжмаканого капота струменіла пара Гедвіґа нажахано кричала, в Гаррі вискочила ґуля на голові, а Ронова паличка переламалася майже навпіл. Раптом щось лупнуло машину з такою силою, мовби її брав на роги розлючений бик. Дерево, з яким вони зіткнулися, на них нападало. Рон дав задній хід, машина рвонула назад. Дерево й далі намагалося їх атакувати, але хлопці були вже в безпеці. Машина викинула з багажника їхні валізи, а клітка з Гедвіґою злетіла в повітря й відчинилася навстіж. Потім машина щезла в пітьмі. Рон подумав про гнів свого батька, потім підібрав пацюка Скеберса, і хлопці рушили до школи.
Наблизившись до вікон, друзі побачили, що вже іде Сортування. Серед першокласників була й Джіні. Тим часом професорка Макґонеґел, чарівниця в окулярах і зі стягненим у тугий вузол волоссям, поставила перед новачками на ослінчик знаменитий гоґвортський Сортувальний капелюх. Щороку цей капелюх розподіляв нових учнів по чотирьох гоґвортських гуртожитках (Ґрифіндор, Гафелпаф, Рейвенклов і Слизерин). Гаррі добре пам'ятав, як рівно рік тому він натягнув цього капелюха й чекав, поки той щось довго бурмотів йому на вухо. Гаррі боявся, що потрапить у Слизерин – гуртожиток, з якого вийшло найбільше чорних чаклунів і відьом, але зрештою опинився таки у Ґрифіндорі, разом із Герміоною, Роном та іншими братами Візлі. Минулого року Гаррі й Рон допомогли Ґрифіндору виграти чемпіонат гуртожитків – уперше за останні сім років вони випередили Слизерин…
За вчительським столом Гаррі і Рон не побачили Снейпа. З усіх учителів Гаррі найдужче не любив професора Северуса Снейпа. А Снейп з усіх учнів найдужче не любив Гаррі. Нещадний і в'їдливий Снейп, який не подобався нікому, окрім учнів свого гуртожитку (Слизерину), викладав предмет "Зілля і настійки". Тільки Рон і Гаррі під вікном почали говорити про Снейпа, як він з'явився позаду них. Це був худорлявий блідий чоловік із гачкуватим носом і масним чорним волоссям, яке сягало йому плечей, а його посмішка свідчила, що Гаррі з Роном вскочили у велику халепу.
Снейп повів хлопців до свого кабінету і показав, що у "Вечірньому віщуні" уже написано про те, що люди бачили, як над вежею поштамту пролітала стара машина. Також Снейп сварив хлопців за пошкоджену Войовничу Вербу, у яку вони врізалися. Снейп не міг вигнати хлопців, бо вони були не з його гуртожитку, але він покликав професорку Макґонеґел, виховательку ґрифіндорського гуртожитку.
Професорка сказала, що можна було спершу відправити лист совою, а не відразу летіти машиною. Згодом у кабінет прийшов директор школи професор Дамблдор. Директор не вигнав їх, але сказав, що напише їхнім родичам, а коли знову станеться щось подібне, виключить їх зі школи. Професорка Макґонеґел попередила, що хлопці будуть покарані. Це було краще, ніж сподівався Гаррі. А те, що Дамблдор напише родині Дурслів, – узагалі дрібниця.
Пізніше професорка Макґонеґел начарувала хлопцям вечерю, вони поїли, а потім вирушили у спальню. За олійною картиною із зображенням Гладкої Пані в рожевій шовковій сукні ховався потаємний вхід до ґрифіндорської вежі. Пані запитала пароль, та хлопці не знали, бо ще не бачили ґрифіндорського старости. Але допомога прийшла майже відразу. То була Герміона. Вона сказала, що пароль – "Райський птах", і їй кортіло про все дізнатися.
РОЗДІЛ ШОСТИЙ
Ґільдерой Локарт
Наступного ранку Гаррі й Рон умостилися за ґрифіндорським столом поруч із Герміоною, яка досі не схвалювала їхньої витівки з машиною. А от Невіл Лонґботом на їхню появу аж засяяв. Невіл був круглолицим хлопцем, з яким постійно ставалися якісь нещастя і який мав найгіршу пам'ять з усіх, кого знав Гаррі. Після сніданку з'явилася пошта: близько сотні сов, які закружляли залою, принесли листи й пакунки. Ерола, стара сова родини Візлі аж знепритомніла. У дзьобі вона тримала мокрий червоний конверт. Мама прислала Ронові ревуна, і хлопець боявся відкривати його. Та це довелося зробити. Невіл уже знав, що це таке, тому заткнув пальцями вуха. Ще мить – і Гаррі зрозумів чому. Величезну залу сповнило оглушливе ревіння: мама сварила Рона за викрадену машину. Гаррі гризло сумління, бо зі слів Ронової матері містера Візлі будуть допитувати на роботі.
Першим уроком була гербалогія в оранжереї, де росли магічні рослини. З'явилася професорка Спраут в супроводі Ґільдероя Локарта. Руки професорки Спраут були забинтовані, і Гаррі знову відчув докори сумління, побачивши вдалині Войовничу Вербу з перев'язаними гілками. Локарт покликав Гаррі і сказав, що дуже вражений його польотом, бо це для хлопця дуже гарна реклама. Локарт вважав, що Гаррі прагне бути відомим і знаменитим, але йому слід трохи вгамуватися.
На уроці професорка Спраут вчила дітей пересаджувати мандрагору, яка була складником більшості протиотрут. Рослина була й небезпечна, бо крик мандрагори загрожував смертю тому, хто його почує. Саме тому учні працювали у навушниках. До Гаррі, Рона й Герміони приєднався кучерявий гафелпафець, якого звали Джастін Фінч Флечлі. Джастін теж захоплювався Локартом.
На уроці трансфігурації професорка Макґонеґел вчила учнів перетворювати жуків на ґудзики. Рон зліпив докупи свою паличку позиченим чароскочем, але паличка потріскувала та іскрилася в найнедоречніші моменти.
Після обіду Гаррі побачив малого хлопця, який спостерігає за ним з фотоапаратом. Звали його Колін Кріві. Він спитав Гаррі, чи можна з ним сфотографуватися, і чи може Гаррі підписати фото. Це почув Драко Мелфой зі своїми здоровенними приятелями Кребом і Ґойлом. Мелфой реготав, бо Гаррі Поттер роздає фотки з автографами. "Щоб ти об'ївся слимаками, Мелфою!" – сердито обізвався Рон. Мелфой почав вдавати крик Ронової матері та натякати на бідність родини Візлі. Рон вихопив свою заліплену чароскочем паличку. До учнів наблизився Ґільдерой Локарт. Він питав, хто тут роздає фото з автографами. Гаррі хотів було пояснити, але не встиг, бо Локарт обняв його за плечі й весело вигукнув, що вони знову зустрілися. Не в змозі випручитися від Локарта і палаючи з сорому, Гаррі бачив, як усміхнений Мелфой розчинився в юрбі. За наказом Локарта Колін Кріві зробив фото. Після цього Локарт провів Гаррі до свого кабінету і сказав, що не надто розумно роздавати фото з автографами вже на самому початку кар'єри, бо це видається зарозумілістю.
На своєму першому уроці Локарт похвалився, що він кавалер ордена Мерліна третього ступеня, почесний член Ліги захисту від темних сил і п'ятиразовий володар призу "Відьомського тижневика" за найчарівнішу усмішку. Побачивши, що учні придбали його книжки, він спершу влаштував невеличкий іспит, де всі питання стосувалися лише його. Усі відповіді на питання добре знала Герміона, і за це Ґрифіндор отримав додаткові очки.
Згодом Локарт показав щойно пійманих у клітку корнуольських ельфів. Учні вважали їх не такими вже й небезпечними, та Локарт відчинив клітку і зчинилося пекло. Ніхто не міг загнати ельфів у клітку, навіть Локарт сховався під стіл. Коли ж задзвонив дзвінок, усі пішли, а Локарт наказав Гаррі, Рону і Герміоні посадити решту ельфів назад до клітки.
РОЗДІЛ СЬОМИЙ
Бруднокровці і бурмотіння
Кілька наступних днів, угледівши в коридорі Ґільдероя Локарта, Гаррі куди-небудь ховався. Важче було уникати Коліна Кріві. Ронова чарівна паличка й досі функціонувала абияк. Вона перевершила саму себе, коли в п'ятницю на уроці замовлянь вихопилася Ронові з рук і луснула старого крихітного професора Флитвіка просто межи очі, залишивши там великий зелений набряк.
Нарешті настали вихідні. Разом з Роном і Герміоною Гаррі планував у суботу вранці відвідати Геґріда. Проте його ще вдосвіта розбудив Олівер Вуд, капітан ґрифіндорської команди з квідичу. Олівер кликав Гаррі на тренування. Гаррі нашкрябав Ронові записку, зібрав усе необхідне і пішов на тренування, але слідом за ним вирушив і Колін Кріві, який ще ніколи не бачив, як грають у квідич.
Вуд у роздягальні сказав, що розробив цілком нову тренувальну програму. Вони були найкращою командою, але під час торішньої фінальної гри зазнали найприкрішої поразки за останні триста років.
Ступивши на поле, Гаррі побачив на трибунах Рона й Герміону. Колін сидів на одному з верхніх рядів, піднявши вгору апарат, і клацав фотку за фоткою. Згодом чомусь з'явилися слизеринці, між ними був і Флінт – капітан Слизерину. Вони теж хотіли тренуватися, хоч Вуд говорив, що замовив це поле. Слизеринці мали дозвіл Снейпа і хотіли випробувати нового ловця. Ним був Драко Мелфой. Вражало те, що всі слизеринці мали нові мітли з написом "Німбус 2001". Флінт сказав, що ці мітли набагато перевершують попередню двотисячну модель, а у Фреда й Джорджа Візлів взагалі були ще старенькі "Клінсвіпи 5". Ніхто з ґрифіндорської команди навіть не знав, що відповісти. Рон і Герміона прибігли подивитися, що відбувається.