Інженерку розповів, що раніше не того, що вони звуть освітою. Джордж сказав, що знає, що люди колись вчилися по книжках. Хлопець дізнався, що 4−5 тисяч років тому людство було прикуте до поверхні Землі. Населення зросло настільки, що будь-які технічні несправності призвели б до масового голоду й хвороб. Для того, щоб не знижувався рівень техніки і вона рухалася вперед у ногу із зростом населення, треба було готувати все більше й більше інженерів і вчених. Проте, зважаючи на розвиток науки, на їхнє навчання потребувалося все більше й більше часу. Коли ж уперше було відкрито способи міжпланетних, а потому й міжзоряних польотів, ця проблема стала ще гостріша. Фактично через нестачу належно підготовлених фахівців людство довго не могло по-справжньому колонізувати планети за межами Сонячної системи. Злом настав, коли люди змогли відразу вкласти в мозок значну кількість знань. Відтак стало можливим випускати тисячі й мільйони фахівців, і люди почали "Заповнення Всесвіту".
Стислий переказ скорочено, автор: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
Інженеску сказав, що він цікавиться соціологією, а люди — не машини, про людей неможливо знати все. Вони настільки складні й так відрізняються один від одного, що соціолог повинен постійно вивчати людей, надто незвичайних особин. Чоловік сказав, що хоче вивчати Джорджа, і якщо той вскочив у халепу, то отримає допомогу.
В Джорджевім мозку вирували думки. Він попросив влаштувати йому побачення з якоюсь офіційною особою з Новії. Усім своїм виглядом Інженеску виказав неабиякий подив. Врешті, він сказав, що може по відеофону влаштувати таку зустріч.
На екрані з'явився новіанин. Він не бачив Джорджа, який перебував за полем зору відеофону, і Джорджеві від цього було тільки легше. Йому потрібен був якийсь час, щоб заспокоїтись. Історик і новіанин говорили про освіту. Новіанин сказав, що мусить купувати на землі кожного року нових металургів, оскільки попередні не мають тих знань, що попередні, адже з'являються нові винаходи. Згодом новіанин спитав, чого хотів історик. І той сказав, що один хлопець хоче поговорити.
Джордж став перед екраном і сказав, що знає, як розірвати замкнене коло освіти, як Новія може обійтись без Земного інтелектуального ринку. Для цього треба створити свою власну систему освіти без стрічок знань. Слова хлопця привернули увагу багатьох новіанинів. Вони дивувалися: як можна обійтися без нової стрічки знань. Джордж сказав, що стрічки нічого не варті. Вони вчать надто багатьох речей і надто безболісно. Людина, яка отримує знання з їхньою допомогою, не уявляє, як можна вчитися інакше. Її знання застигають у тому вигляді, в якому вона бере їх зі стрічки. А якби замість того, щоб напихати людину стрічками, її примусили з самого початку вчитися, так би мовити, вручну, вона звикла б учитися самотужки й продовжувала б навчання далі. Хіба це не розумно? А коли звичка буде добре розвинена, людині можна дати трохи знань через стрічку, щоб заповнити прогалини чи уточнити деякі деталі. А далі вже вона вчитиметься самостійно.
Хлопець сказав, що знання треба здобувати з книжок, думаючи. І навіть вчитися читати можна старим методом. Новіанин запитав Джорджа, скільки тому знадобиться часу, щоб стати металургом, не використовуючи стрічок освіти. Хлопець сказав, що п'ять років, але така людина зможе придумати щось нове, на що не здатна людина, яка здобула освіту за допомогою стрічок. Люди зможуть мислити оригінально. Здавалося, хлопець переконав їх, та новіанину, як виявилося, ідея не сподобалося. Він вимкнув зв'язок.
Джордж раптом зрозумів, що Інженеску знає його. Хлопець кинувся тікати. Його схопили два полісмени і щось вкололи.
Коли Джордж розплющив очі, то побачив білу стелю. Він згадав, що сталося. Над ним стояв Омейні. Джордж заснув, а тоді знову прокинувся. Біля ліжка, читаючи, сидів Омейні, та як тільки Джордж відкрив очі, відклав книжку.
Омейні розповів, що Джордж був весь час під наглядом, відколи пішов з Інтернату. Його хотіли непомітно скерувати до Антонеллі і дати нагоду виговоритися. А ще — дізнатися, чи Джордж вміє оригінально мислити. Омейні говорив, що люди вміють аналізувати інтелект і визначати, що ця людина може стати пристойним архітектором, а та — хорошим теслярем. Однак не вміють визначити, чи здатна людина до оригінального творчого мислення. Є деякі кустарні методи, що дозволяють визначити тих, хто, можливо, має такий талант. Про цих людей доповідають у день Читання, як, наприклад, повідомили про Джорджа. У день Освіти цих людей перевіряють знову, і виходить, що в дев'яти випадках з десяти тривогу зчинили помилково. Тих, хто залишається, направляють у такі установи, як ця.
Джордж запив, чому ж йому відразу про це не сказали, чому ніхто про це не знає. І тоді Омейні сказав, що коли б усі це знали, то вважали би себе невдахами, порівняно з вибраними. Так чи інак, кожен посідає своє місце в суспільстві. Це необхідність.
Виявилось, що Джордж пройшов останнє випробування. Бо навіть після відсіву в день Освіти дев'ять чоловік із десяти, що потрапили сюди, виявляються не зовсім підходящими, й нема такого апарата, який допоміг би вирізнити з цієї десятки того єдиного, хто потрібен. Цей десятий повинен виявитися сам.
Омейні сказав: "Не слід казати людині: "Ти можеш винаходити нове. Тож-бо, твори". Набагато розумніше зачекати, поки вона сама мовить: "Я можу творити і творитиму, хочете ви цього чи ні"". І вів далі: "Таких людей, як ти, Джордже, десять тисяч, і вони сприяють технічному прогресові півтори тисячі світів". Хлопець дізнався, що ті, хто перебували в Інтернаті, але не виправдали себе, отримують освіту за допомогою стрічок і стають соціологами. Інженеску — один з них. Омейні ж був психологом.
Стислий переказ скорочено, автор: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу