Відчинені двері кухні наганяли на Грампі такий страх, що вона зразу ж кинулась навтіки. Жах її передався Джонні, але він не міг бігати так швидко, як Грампі. Він поспішив до найближчого дерева. Виявилось, що то не дерево, а звичайний стовп. Джонні опинився на його вершечку й заходився оплакувати своє горе. Прийшли інші кухонні слуги і зловили Джонні, посадивши його на ланцюг, який прикували до стовпа.
Коли Джонні побачив, що опинився в неволі, то гриз і дряпав стовп, рвався з ланцюга, поки зовсім знеміг. Тоді він заголосив і почав кликати матір. Вона з'явилася кілька разів поодаль, але страх перед кішкою був такий сильний, що вона зникла в лісі й покинула Джонні напризволяще.
Надвечір він виголодався й радо прийняв їжу, що її принесла Нора. Дівчині здавалося, що вона повинна заступити йому матір.
Грампі ще навідувалась до купи покидьків, але зовсім забула про сина. Тепер ним опікувалася Нора. Якось, коли дівчина принесла йому обід, він її цапнув, і за це його як слід одшмагали. Кілька годин після того він дувся на Нору, бо не звик до такого поводження. Але голод зрештою взяв своє, і відтоді він ставився до своєї опікунки з цілковитою пошаною. Вона стала приділяти ще більше уваги бідолашному сироті. Тепер він менше галасував, рідше скавулів.
Джонні щиро прихилився до Нори. Іноді Нора дозволяла йому побігати на волі, але він тепер і не думав тікати в ліс, а забирався на кухню й ходив за дівчиною на задніх лапах. Він познайомився там із страшною кішкою. Але тепер у Джонні була могутня заступниця, і кішці довелося примиритися з ним.
В жовтні готель закривався на зиму. Коли наприкінці вересня почало приморожувати, у Джонні з'явився сильний кашель. Коли ж оглянули його криву лапу, виявилося, що у нього хвора кульша, а це означало, що здоров'я Джонні дуже ненадійне. Він не погладшав восени, як інші ведмеді. Одного ранку його знайшли дуже хворим. Він лежав у пропасниці на своїй постелі біля стовпа. Нора внесла його до кухні, яка стала тепер його домівкою.
На кілька день Джонні ніби покращало. Але за тиждень йому погіршало. Кашляв він усе частіше і мав дуже нещасний вигляд, аж поки Нора не брала його до себе на коліна. За кілька днів до закриття готелю він відмовився від сніданку й цілий ранок тихенько вищав. Нора взяла його на коліна. Через півгодини, коли дівчина поклала його в кошик, маленький Джонні назавжди втратив інтерес до всього, що відбувалося на світі.
Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.