Він ніяк не міг пригадати, коли в продавчині жіночої білизни вкрав ще й запальничку. Безперечно, справи із подарунками пішли шкереберть. Треба було щось зробити, і він бовкнув, що знає, як її звати: Хатчепсут. "Уперше чую", — відказала дівчина.
Давид креснув запальничкою і засвітив скляного равлика. Дівчина попросила тричі креснути. І вдруге запальничка спрацювала добре. Але на третій раз ні. Дала осічку. Архітектор Сенмут сказав панні Хатчепсут, що його бажання не здійсниться. "Здійсниться, ще й як здійсниться", — сказала панна і поцілувала свого архітектора так, як його ніхто досі не цілував.
На підлозі лежала інструкція щодо поводження із запальничкою: "Увага небезпечно для життя! Тримати подалі від вогню. Це не проста запальничка. Це зброя особливого призначення. Динамітний набій у ній активується після третього послідовного загоряння приладу".
Якщо ви не прочитали розділ "Декоративна свічка", прочитайте його. Якщо прочитали, це вже кінець оповідання.
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.