Ченець розповідає, що він математик, але зрікся астрономії, бо вона, на його думку, може порушити звичний для більшості людей вир життя, адже якщо Земля – просто кам'яна брила, що літає десь у пустоті, то люди не матимуть натхнення і далі служити Богові. Галілей заперечує, аргументуючи тим, що знання і наука можуть і послужити людству, а не лише позбавити моральних орієнтирів. Також вчений каже, що правда сама не звалиться з неба. Усе треба досліджувати, вивчати, і лише в цьому випадку незрозуміле стане зрозумілим.
Розділ 9
Вісім років мовчав Галілей. Після того як на папський престол вступив новий папа, який і сам був ученим, Галілея заохочують знову взятись за свої досліди.
Будинок Галілея у Флоренції. Учні Галілея — Федерцоні, маленький чернець і Андреа Сарті, вже юнак, зібрались на експериментальну лекцію. Сам Галілей стоїть і читає книгу. Вірджинія і Сеньйора Сарті шиють весільну білизну. До Галілея приходить вчений середніх літ, Муціус. Він хоче довести Галілею, що той неправильно зрозумів його книгу, у якій нібито проклинається вчення Коперника. Але Галілей і слухати його не хоче і додає, що навіть чума не спинила вчення Коперника. Муціус полишає будинок. Наступним заходить герцог Гафоне, що приніс книгу, яка може зацікавити вченого. Заголовок – "De maculis in sole". Присвята "Найбільшому авторитетові в галузі фізики, Галілео Галілею". Вона теж була з астрономії. Але ця книжка дала поштовх експерименту з крижинками, що його проводив Галілей і його учні (вони науково пояснили і довели, чому крижинка не тоне у воді (бо її густина менша за густину води) і чому голка, покладена на папір, також не тоне у воді (бо маса голки розподіляється на папері)).
Входить Людовико Марсілі в дорожньому одязі. За ним слуга несе пакунки. Вірджінія біжить назустріч Людовико, обіймає його. Людовико приносить "добру" новину: старий папа при смерті, а на його місце має прийти святий-математик Барберіні. Галілей дуже радіє цьому, адже тепер він зможе вільно займатись наукою! Маленький чернець каже, що тепер Бог дозволить і фізику.
Синьйора застерігає Галілея, мовляв його вже наказали на вісім років, чи хоче він ще? Галілей не зважав на це і мовив, що час приступити до досліджень плям на Сонці (може можна довести, що і воно обертається)?
Розділ 10
В наступному десятиріччі вчення Галілея поширилось серед народу. Памфлетисти і співці балад скрізь підхоплюють нові ідеї. Під час карнавалу деякі міста Італії обрали астрономію темою карнавального походу гільдій. Проте більшість простолюду та вчених сміялися з Галілея, бо він своїми теоріями буцімто перекроїв Біблію.
Розділ 11
1633 р. Інквізиція викликає славнозвісного дослідника до Риму.
Передпокій і сходи в палаці Медічі у Флоренції. Галілей з дочкою чекають прийому у герцога.
Вниз по сходах спускається Гафоне, ректор університету. Він явно лякається, побачивши Галілея, і йде напружено, одвернувши обличчя, минає обох, ледь кивнувши. Тут з'являється ще якийсь чоловік, який каже, що Галілею зараз краще бути не у Флоренції (він проходив біля кімнати герцога і щось чув). Він каже, що вчений ще зміг би розпочати боротьбу із Венеції. Вчений відповів, що не може уявити себе втікачем і водночас обурюється: мовляв чому герцог не приймає їх, коли сам заплатив за ту книжку, яку йому приніс Галілей. Герцог вийшов, але не за тим, щоб взяти книгу, а за тим, щоб забрати вченого до Риму на інквізицію.
Розділ 12
Палати Ватікану. Папа Урбан VIII (колишній кардинал Барберіні) приймає кардинала-інквізитора. Під час аудієнції папа одягається. За дверима чути човгання багатьох ніг. Папа та кардинал розмірковують над тим, що робити з Галілеєм: з одного боку він – найвидатніший фізик світу, зоряними картами великого вченого користуються моряки, що приносить Італії неабиякий дохід, з іншого – чи не суперечать ідеї, що їх проповідує Галілей, Святому письму? Рішення все ж було прийняте – буде суд інквізиції.
Розділ 13
22 червня 1633 року Галілео Галілей перед судом інквізиції зрікається свого вчення про рух Землі. Перед цим він просидів у в'язниці близько місяця. Оточення вченого, зокрема Андреа, не вірило в те, що Галілей зможе відмовитись від своєї теорії навіть під страхом тортур. Про те, що він зрікся повідомив дзвін святого Марка (на церкві). Тоді Андреа вимовив: "Нещасна та країна, що не має героїв!".
З'являється Галілей. За час процесу він майже невпізнанно змінився. Він чув слова Андреа. Кілька секунд чекає в дверях на привітання, але його нема. Учні сахаються від нього. Тоді він повільно і невпевнено, бо погано бачить, проходить наперед, де знаходить лаву і сідає. Андреа просить води і хоче піти, але тут Галілей спиняє його: "Ні! Нещасна та країна, якій потрібні герої!".
Розділ 14
1633-1642 рр. Галілео Галілей живе в заміському будинку поблизу Флоренції, до самої смерті лишаючись в'язнем інквізиції.
Простора кімната, в ній стіл, шкіряний стілець, глобус. Галілей, вже старий і напівсліпий, ретельно експериментує з маленькою дерев'яною кулькою на вигнутому дерев'яному жолобі. В передпокої сидить на варті чернець. Стукіт у двері. Чернець відчиняє, заходить селянин, приносить двох обскубаних гусей. Вірджинія виходить з кухні. Їй вже під сорок. Вірджінія здивовано розглядає гусей. Чернець бере з її рук і недовірливо розглядає їх. Потім заспокоєно віддає назад, і вона, держачи їх за шиї, несе їх до Галілея у велику кімнату. Вчений не впізнав, що це за птахи з першого разу – йому знову треба до лікаря, що лікує очі. Галілей також дивується, хто б це міг йому передати цей дар, але каже, що зголоднів і був би не проти, щоб їх засмажили.
Стукають у двері. Вірджінія йде до передпокою. Чернець відчиняє. Входить Андреа Сарті. Це вже людина середнього віку. Він каже, що хоче покинути Італію, щоб займатися наукою в Голландії. Галілей та Андреа досить холодно поспілкувалися. Чоловік розповів вченому, що його зречення викликало масу подібних зречень у Європі. Галілей каже, що в цьому місці він все одно працював і створив книгу "Розмови" (про основи руху). Копія книжки лежала у глобусі. Вчений запропонував Андреа взяти її до Голландії, адже тут Галілею не дають нічого публікувати. Той сказав, що це буде справжнім проривом у фізиці і додав, що Галілей поступив хитро: він виграв собі вільний час, щоб і далі таємно розвивати науку, замість того, щоб просто вмерти. Вчений каже, що Андреа марно прославляє його, бо Галілей просто злякався фізичних тортур і додає, що за всі ці роки він зрозумів, чому церква так прагнула керувати наукою: бо якщо науці дати свободу, то вона відкриє людям очі і зробить їх життя набагато кращим тут, на Землі, і тоді церква втратить свою владу над людьми.
Розділ 15
1637 р. Книга Галілея "Розмови" переходить італійський кордон.
Висновки:
Бертольд Брехт – німецький драматург та письменник-модерніст, що створив філософську ("епічну") драму "Життя Галілея" про перепони в житті відомого італійського вченого доби Середньовіччя;
тема твору – зображення людини, яка захищає священні ідеали, право на свободу, знання та творчість;
ідея твору – "нещасна та країна, яка потребує героїв!";
наступний дуже стислий опис твору допоможе втримати сюжет в голові: "Галілео Галілей — творча особистість, невтомний трудівник, який постійно самовдосконалюється. Він багато часу проводить біля телескопа, що загрожує його зору. Навіть чума не змушує Галілея покинути місто, настільки він захоплений науковою працею. Але, не злякавшись чуми, учений все ж таки поступається "сильним світу цього", які змушують його відмовитися від теорії обертання Землі навколо Сонця. Після цього Галілей живе в заміському будинку поблизу Флоренції під наглядом церковників та іноді повертається до "старого". Він змушений віддавати всі записи. Через деякий час ученому вдається передати копію за кордон з допомогою учня Андреа (він залишає Італію, бо тепер там неможливо займатися наукою)".