Того дня саме так і було. Тітка-бабуня розповідала про війну, тоді було заборонено радіо, адже німці боялися, що норвежці підбадьорюватимуть одне одного в радіопередачах. Насправді радіо в тітки-бабуні було, але його закопували і викопували, коли хотіли послухати новини.
Трілле показав Лені у спальні тітки-бабуні картину з Ісусом, який рятував ягнятко. Тітка-бабуня завжди казала, що всі люди – то малі ягнята, про яких піклується Ісус.
Зганяння oвeць і політ на гелікоптері
Наступного дня Трілле і Лена разом з дорослими відправилися у гори, щоб зігнати овець. Коли Трілле з Леною йшли з дядьком Туром на гірський кряж, що звався Шпиль, дядько швидко пішов вперед, а діти затрималися, бо почули перелякане мекання. Унизу на виступі скелі вони побачили вівцю. Лена кинулася рятувати тварину, але потрапила в небезпеку. Коли вона хотіла вилізти, дерево, за яке вона трималася, відірвалося. Дівчина впала і опинилися на зазубні виступу перед вівцею. Лена зламала руку. Трілле щосили кинувся бігти шукати дядька. Все закінчилося тим, що Лену і вівцю врятував гелікоптер.
Стислий переказ скорочено, автор: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
Ленин удap
Ісак все частіше навідував Ленину маму, а одного разу прийшов і полагодив мотоцикл. Лена ставилася до нього насторожено, бо він не їв вареної капусти, а Трілле твердив, що тати існують ще й для того, щоб її їсти. Почувши це, Трілле сказав подрузі, що тати також можуть їсти варену моркву. Наступного дня, сяючи від радості, Лена повідомила, що Ісак їв моркву. Тепер Лена кожного дня так раділа, що Трілле не міг звикнути.
Якось у школі на великій перерві Кай-Томмі два рази сказав, що у класі було б добре без дівчат. Лена розлютилася і зацідила Каю-Томмі так, що той полетів до кафедри, де сиділа пані Еллісів. Всі були шоковані, а Лена сама відправилася до кабінету директора.
Сніг
Наближалася зима. Якось Трілле з татом поїхали до тітки-бабуні. Того дня вона розповідала всілякі бувальщини, а хлопчик з татом наминали вафлі. Трілле дуже любив стареньку.
В неділю випав сніг і померла тітка-бабуня. Похорон відбувся у четвер, але Трілле перед тим навідався до померлої двічі, одного разу з Леною. Тепер Крихта-Матильда перебувала в жалобі.
На Різдво без тітки-бабуні було сумно. Лена чомусь поводилася дивно: не пускала Трілле у свій дім. Трілле розповів Лені, що йому дозволили взяти собі щось з будинку бабусі і він вибрав картину з Ісусом, тож тепер нічого не боятиметься.
Найсумніший день у моєму житті
На третій день Різдва Трілле випадково дізнався від мами, що Лена звідси поїде, бо Ленина мама хоче закінчити художню школу, а житимуть вони в Ісака. Хлопчик не міг у це повірити, Лена з ним не хотіла говорити.
Напередодні Нового року влаштували прощальний вечір у Трілле вдома. Друзі весь час мовчали. Коли Лена їхала, Трілле віддав їй свою картину з Ісусом. Хлопчика підтримав тато, який зіграв йому ввечері на гітарі пісню "Сумний син, сумний тато", яку сам придумав. Коли він закінчив, Трілле захлинувся від плачу. Він плакав через те, що в Лени не було тата, і через те, що померла тітка-бабуня, і через те, що найкраща подруга поїхала, не сказавши навіть "бувай".
Дідусь і я
Тепер Трілле сумував разом з дідусем. Старенький говорив, що тужити за людиною – то найкращий у світі смуток. Ті, за ким ми тужимо, живуть у нашій душі. Ввечері Трілле ліг у ліжко, та раптом у вікно хтось постукав. Надворі стояла Лена. Вона втекла з дому і хотіла влаштуватися на сіні в повітці. Разом з нею була картина Ісуса, щоб не було страшно.
Стислий переказ скорочено, автор: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
Падіння з санчат, подвійний струс мозку й летюча курка
Наступного ранку Трілле і Лена вирішили тікати у хати в горах, бо дорослі могли щось запідозрити. Хлопчик взяв санчата, необхідні речі, Лена прихопила з собою курку, яка б мала нести для них яйця. Накривши санчата з Леною, куркою і речами ряденцем, Трілле потягнув їх догори. Це було дуже важко, а за цим всім спостерігав дідусь.
Вони відходили все далі і далі, добралися до будинку Гірського Юна. Раптом Лені захотілося прокататися на санчатах. Тож друзі разом з куркою помчали згори з шаленою швидкістю…
Минуло кілька днів, поки Трілле і Лена могли сидіти. Трілле пережив струс мозку. Та це не зашкодило друзям почуватися щасливими. Дідусь усім розповідав, як діти мчали на такій швидкості, що перемахнули через автотрасу. Лена впала головою в Креллиного сніговика, Трілле зарився носом у живопліт, а курка піднялася високо вгору.
Відтоді Лена перебралася до сім'ї Трілле. Матері домовилися, що Лена до самого літа житиме в будинку Трілле, поки її мама закінчить навчання.
Гірський Юн і Гірська Шкапа
Якось друзі разом з дідусем вирішили вибратися на пагорб до Гірського Юна. Юн був моряком і втратив одне око в якійсь катастрофі. Відтоді він ходив із чорною латкою на оці, як пірат. Його коняку звали Гірська Шкапа. Хоч вона була стара, але Трілле постановив собі, що це найкращий кінь у цілому світі. І от хлопчик дізнався, що Юн перебирається в притулок для старих, а Гірську Шкапу заріжуть. Друзі вирішили не допустити цього і заснувати старечий притулок для коней.
Діти переконали дідуся, що кобилу можна забрати у стару стайню, а вони доглядатимуть її. Врятувати Гірську Шкапу виявилося цілою пригодою, бо її уже забрали у Юна. На щастя, діти з дідусем встигли врятувати її.
Ми з Леною бавимося в Другу світову війну
Мама з татом добряче розгнівалися через коня, але зрештою змирилися. Наближався березень. На вихідні Лена їздила в місто, до своєї мами, а її мама часто по обіді навідувалася в Крихту-Матильду.
Якось Лена вирішила, що треба закопати радіо, як у часи Другої Світової війни. Знайшовши усі радіо, діти закопали їх. та їхню затію викрили, і коли Маґнус кинувся до брата, той з подругою сів на Гірську Шкапу і поїхав до старечого притулку. Там діти прив'язали Шкапу до рекламного щита і зайшли провідати Юна. Старенький страшенно зрадів. Трілле намагався пояснити якомога доступніше про радіо, німців і все таке, і той зрозумів, але у вітальні була старенька пані на ім'я Анна. Їй здалося, що німці женуться за дітьми насправді. Вона заховала Трілле і Лену у своєму гардеробі і не випускала. Друзям вдалося звільнитися, коли прийшли тато, дідусь, Мінна й Маґнус. За цю пригоду друзям довелося три дні по обіді визбирувати каміння на полях, де цього року мали намір садити капусту.
Пожежа
Весна була не за горами. Одного вечора в бухті почалася злива, а коли всі лягли спати, почало гриміти та блискати. Трілле кортіло пробратися нишком до Лени й забрати собі картину Ісуса, бо він дуже боявся. Коли грюкнуло дуже страшно, він вийшов у коридор і побачив Лену. Він спитав, чого вона боїться, якщо має картину. Тоді Лена вирішила довести, що не боїться і пішла на балкон. Діти сиділи там, коли дуже сильно блиснуло і почувся гучний грім. Раптом у старій стайні почалася пожежа. Діти кинулися рятувати Шкапу. Коняка ніяк не хотіла йти, а дах от-от мав обвалитися. Лена закричала Шкапі у вухо, і тоді тварина вискочила надвір. Та Трілле, втративши рівновагу, впав. Лена вже майже виходила, як помітила, що з ним сталося. Вона вернулася, але зненацька з даху звалилася балка. Дівчинка перестрибнула балку і кинула Трілле до виходу. А саму дівчинку врятував дідусь, бо вся родина уже була збіглася коло стайні.
Трілле провідав Лену у лікарні. На голові в неї була біла пов'язка, а волосся зовсім зголено. Голова в Лени не дуже боліла. Їй хотілося додому. Хлопець подякував Лені за свій порятунок. І тут вона сказала: "Все-таки мені не хотілося, щоб згорів мій найкращий друг." Трілле перепитав, чи справді він її найкращий друг, і дівчина це підтвердила. Трілле здавалось, ніби в нього з пліч звалився великий камінь. Потім подруга розповіла, що запропонувала Ісаку одружитися з її мамою, і він погодився.
Стислий переказ скорочено, автор: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
Купальські молодята
На Івана Купала відбулося весілля Ісака і Лениної мами. Лена вважала, що тепер їй з Трілле можна більше ризикувати, оскільки в бухті оселяється лікар. Тож у день весілля Лена встигла покататися на теличці і була на церемонії уся в пластирах.
Дідусеві у цей день не вистачало тітки-бабуні. Тож Трілле дещо зробив. Він взяв вафельницю тітки-бабуні, рецепт "Вафельного серця", який зберігав дідусь. Хлопчик пильно дотримувався рецепту й невдовзі отримав велику миску тіста. І саме тієї миті, як він збирався починати пекти, прийшла Лена.
Трілле ніколи не забуде ночі, коли вони пекли для дідуся "Вафельне серце", поки справжні молодята справляли на березі весілля. Лена сказала, що він може забрати собі картину з Ісусом. Згодом прийшов дідусь. Усі троє поїли, згодом старенький заснув. Діти накрили його ковдрою й навшпиньки вийшли надвір. А там залізли на тую. Трілле радів, що він найкращий друг Лени, а вона нарешті має тата.
Стислий переказ скорочено, автор: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу