Вічність

Микола Чумак

Студентам-випускникам і моїм дипломникам:
Голочаловій Тані, Шинкарьовій Тані,
Ващенку Михайлу, Дрозденку Руслану,
Кулику Юрію, Попову Роману, Чайці Олександру.




Гучний олімп святкує цвіт в садах,
А літо вже зганяє пух з тополі.
І осінь, хоч яка не золота,
І та пасує перед білим полем.


Й бджола радіє, доки сила є,
Цілує у екстазі кожну квітку,
Зозуля то кує, кує, кує,
То затихає стомлена від ліку...


Життя кипить, кипить і завмира
Під спів снігів, вітрів, громів і птахів
І кожне зерня  жадібно вбира
Послання Божі під небесним дахом.


А час відтворює правічний шлях:
Посіяно,
пожато і
прожито —
Ось-ось зима...
Та знову на полях
Зерном надії зеленіє жито!




5.07.2003 року.  ХДЗВА.