Той силует в далечині...

Лідія Романенко

Той силует в далечині,
Те жовте листя на асфальті,
І сірі хмари в вишині —
Душа моя, неначе, як на карті.


Але все то мине,
Протече наче річка.
Ніч чорнило проллє —
А за душу горить жовта свічка.


Не побачить ніхто тих дивних ниток,
Що держать  мене на цім світі.
Тільки той, хто не чує пліток
Все побачить у істиннім світлі.


11.10.04


Збірка "Осінь"