Вся доля жіноча — в одній пісні (за піснею Марусі Чурай "Віють вітри, віють буйні")

Маруся Чурай була не лише талановитою пісняркою, вона була Жінкою. Люблячою жінкою. Вона заговорила до своїх сучасників і до прийдешніх поколінь високим поетичним словом. І її зрозуміли і сприйняли всім серцем. Хоча часи тоді були важкі для України — не до віршів, не до пісень. Та полтавська піснярка змогла возвеличити жіночу долю і звернути увагу на почуття люблячої і зрадженої жінки.
Віють вітри, віють буйні,
Аж дерева гнуться,
Ой як болить моє серце,
А сльози не ллються.