Олесь Гончар у романі "Собор" піднімає важливі питання збереження людських душ, пам'яток історії і культури, рідної землі. Він з душевним болем пише про зруйновані собори, про прогіркле від заводського диму повітря. Письменник поєднує, зіставляє між собою мить і вічність, піщинку і космос, людину і природу і тривожно питає: "Що буде з нами? З людьми, заводами, соборами?" Клапті сажі з-за металургійного заводу летять на робітничу Зачіплянку і степові Вовчуги, вкривають дахи, дерева, трави.
Читати повністю текст цього твору →Відповідальність митця перед майбутнім (за творчістю О. Гончара і О. Довженка)
Завантаження шкільного твору...
Відсилаємо шкільний твір...
Якщо завантаження не відбулось автоматично, натисніть на це посилання.
Відповідальність митця перед майбутнім (за творчістю О. Гончара і О. Довженка) — завантажити шкільний твір в архіві
Якщо завантаження не відбулось автоматично, натисніть на це посилання.
Схожі за назвою твори:
Дивіться також:
- "...Вічна мудрість простої людини в паляниці звичайній живе"
- "Є в коханні і будні, і свята" (1 варіант)
- "Є в коханні і будні, і свята" (2 варіант)
- "Історія Русів" — розповідь про історичний розвиток України від давнини до другої половини XVIII століття
- "В нас єдина мета — Україна свята, нездоланна ніким і ніколи"
- "Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні..."
- "Енеїда" І. Котляревського та "Енеїда" Вергілія
- "З віку передано — передамо у віки" (Борис Олійник)
- "Любить людей мене навчила мати..."
- "Людина, байдужа до рідної мови,— дикун" (К. Паустовський)
- Ще 197 шкільних творів →