Стародавні слов'яни вважали Сонце, Блискавицю і Вогонь — два небесних полум'я і одне земне — рідними братами, синами Неба і Землі.
Бога Сонця називають Дажбогом — богом, який дає всі блага. Тому Дажбог втілює першу частину міфологічного протиставлення: Доля — Недоля (Злидні).
Слов'яни дуже любили Сонце. Воно щезає ввечері, начебто приборкане рукою Смерті, і постійно кожного ранку знову з'являється в усьому своєму блиску та величі.
Дажбог
Завантаження шкільного твору...
Відсилаємо шкільний твір...
Якщо завантаження не відбулось автоматично, натисніть на це посилання.
Дажбог — завантажити шкільний твір в архіві
Якщо завантаження не відбулось автоматично, натисніть на це посилання.
Схожі за назвою твори:
Дивіться також:
- "Благослови, господарю, колядки проспівати"
- "Велесова книга" — скрижалі буття українського народу в прадавні часи
- "Гей, ви стрільці січовії..." (За стрілецькими піснями)
- "Ой, співанко-коломийко, як тебе не знати!" за українськими коломийками
- "Плач Ярославни"— шедевр світової літератури.
- "Слово..." в гомоні століть із сльозами змішане
- "Слово о полку Ігоревім" — великий твір східнослов'янської культури
- "Слово о полку Ігоревім" — велична пам'ятка генію народу
- "Слово о полку Ігоревім" — велична пам'ятка генію нашого народу.
- "Слово о полку Ігоревім" — велична пам'ятка генію нашого народу
- Ще 245 шкільних творів →